Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 00:23

Порошенко пропонує поділитися повноваженнями і ресурсами з громадами


Президент України Петро Порошенко (©Shutterstock)

Конституційна реформа стане серйозним випробуванням для управлінського класу, припускають експерти

Президент Петро Порошенко запевняє, що внаслідок ініційованої ним конституційної реформи повноваження глави держави не збільшаться. Натомість одним з основних завдань змін до Основного закону стане децентралізація влади. Про політичну та економічну децентралізацію як одну з передумов для динамічного розвитку країни заявляє також і прем’єр Арсеній Яценюк. Експерти зазначають, що для успіху конституційних змін владі необхідно провести інформаційну роз’яснювальну кампанію.

Виступаючи перед випускниками Києво-Могилянської академії, Петро Порошенко запевнив, що не виборюватиме для президента більше повноважень. Він також наголосив, що вважає оптимальною для України чинну парламентсько-президентську форму правління.

Децентралізація не означає ослаблення влади у таких питаннях як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських прав і свобод
Петро Порошенко

«Свідомо і добровільно погоджуюся віддати на рівень територіальних громад значну частину повноважень і фінансових ресурсів, якими сьогодні розпоряджається президентська-урядова вертикаль… Децентралізація не означає ослаблення влади у таких питаннях як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських прав і свобод. І ця зміна до Конституції не має жодного стосунку до федералізації», – наголошує президент.

У привітанні з нагоди Дня Конституції про необхідність децентралізації висловився і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Децентралізація vs федералізація

Кількома днями раніше Конституційна комісія абсолютною більшістю голосів підтримала зміни до Основного закону в частині децентралізації та направила проект змін на розгляд президенту. У свою чергу, Петро Порошенко пообіцяв вже цього тижня підписати і відправити до парламенту проект конституційної реформи. Проект змін передбачає передачу розширення повноважень місцевих рад. Пропонується скасувати держадміністрації, а замість них створити виконкоми на рівні областей і районів та запровадити інститут представників центральної влади на місцях – префектів.

За словами Петра Порошенка, «за президентом і за префектами залишаються лише контрольні функції». Разом з цим, президент наполягає, аби він мав повноваження розпускати ті ради, які «согрішать сепаратизмом і створять загрозу територіальній цілісності».

Політичні оглядачі зазначають, що в парламенті зараз немає сталої конституційної більшості, адже настрої в коаліції є доволі мінливими. За таких умов для успішної реалізації конституційної реформи її ініціаторам треба бути переконливими: провести інформаційну компанію і, зокрема, пояснити, що децентралізація не є відповідником федералізації, яку Україні намагаються накинути з Кремля.

Порошенку необхідно показати, чим децентралізація відрізняється від федералізації – і не лише українським громадянам, а й нашим західним партнерам, які чинять на Україну серйозний тиск
Євген Магда

«Децентралізація Україні потрібна як відповідь російським гаслам про федералізацію. Порошенку необхідно показати, чим децентралізація відрізняється від федералізації – і не лише українським громадянам, а й нашим західним партнерам, які чинять на Україну серйозний тиск», – вважає політичний експерт Євген Магда.

Між тим, речник донецьких сепаратистів Андрій Пургін розкритикував плани конституційних змін щодо децентралізації і наголосив, що думку представників так званих «ДНР» та «ЛНР» не врахували.

Чому не вийшло в попередників?

Розмови про необхідність децентралізації влади в Україні тривають давно. З подібними ініціативами виступали президенти Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Проте жоден з них не реалізував відповідних обіцянок.

Всі говорили про децентралізацію, але, приходячи до влади, забували про неї. Тому що ця система забезпечує кишені
Кость Бондаренко

«Владна вертикаль побудована спеціально для збору ренти і корупційних платежів, які живили центральний апарат. Тому всі говорили про децентралізацію, але, приходячи до влади, забували про неї. Тому що ця система забезпечує кишені», – зазначає політолог Кость Бондаренко.

На думку експерта, для чинного управлінського класу реальна, а не декларативна децентралізація може стати серйозним випробуванням. Адже, звикнувши працювати в умовах централізованої влади, керівна ланка може виявитися безпорадною в нових умовах.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG