Змінити Україну можуть самі українці, які отримали західну освіту, але не втратили зв’язку зі своєю Батьківщиною, вважає Богдан Оришкевич, засновник програми USA/USA, яка допомагає українським студентам, передусім з провінції, виграти найпрестижніші стипендії до найкращих університетів у Сполучених Штатах. Серед перших випускників цієї програми – і Кирило Дмітрієв, киянин, який нині очолив «Російський фонд прямих інвестицій», який нещодавно отримав для своєї країни 10 мільярдів доларів інвестицій із Саудівської Аравії. Про те, як зробити так, щоб українські таланти працювали саме на Україну, далі говоримо з Богданом Оришкевичем.
– У цієї точки зору, є багато проблем. По-перше, студент, який вклав величезну працю, щоб одержати освіту своїми засобами, може й не своїми грошима, але своєю уявою, стає дуже глибоким індивідуалістом. І може часом трішки зарозумілим, і трішки обережним, бо він не хоче ризикувати своїм майбутнім поверненням в Україну. І це питання можна розв’язати, є різні шляхи, довга розмова, але це можна розв’язати.
– Я хотіла Вас запитати з точки зору попиту на цих випускників. Український уряд не проявляв свого інтересу до залучення цих людей до роботи в уряді.
– Український уряд не мав людей, які б навіть розуміли і знали, як потрапити до тих університетів, що означає ця освіта, що є важливим у відносинах із закордонними установами. Не було навіть експертизи, щоб уточнити, який є справжній диплом. Я мушу сказати, що ми в нашій програмі USA/USA викрили Романа Зварича, який, будучи американцем, виїхав в Україну. В нього не було жодного диплому, а він себе представив як професор і випускник Колумбійського університету, хоча в нього жодних дипломів не було.
Потрібна експертиза, яка буде показувати, що то за західна освіта
Потрібна експертиза, яка буде показувати, що то за західна освіта, які були приклади інших держав, як перевірити дипломи, і щоб були люди, які б те все знали, і потім це може бути навіть неурядова установа чи прибутковий радник уряду. Це не так дуже важко зробити.
– Маємо приклади, і ось, напевне, найцікавіший. Це – Кирило Дмітрієв, який отримав стипендію в США, закінчив Стенфордський університет, потім поїхав до Росії і там очолив інвестиційну установу, і отримав 10 мільярдів доларів інвестицій для Російської Федерації від Саудівської Аравії. Ось такого плану люди були би потрібні в Україні, але вони не затримуються в Україні. Чи бачите Ви, що такі люди могли би знайти собі застосування?
Він хотів реформувати Україну, але не міг себе реалізувати під час каденції Віктора Януковича. І тому він виїхав, зробивши велику помилку і працюючи тепер під президентом Володимиром Путіним
– Ми маємо в нашій програмі проблему того, що студенти повертаються, одержують роботу в Україні, а потім знову виїжджають вдруге. І це була проблема з Кирилом Дмітрієвим. Я його знаю ще від 1992 року. Він завідував фондами пана Пінчука. Так що він мав в Україні роботу. Проблема було в тому, що він хотів реформувати Україну. Він російськомовний, батьки були з академічної номенклатури радянських часів. Він не міг себе реалізувати під час каденції президента Віктора Януковича. І тому він виїхав, зробивши велику помилку, поїхавши до пана Дмитра Медвєдєва і працюючи тепер під президентом Володимиром Путіним.
– Ймовірно, що гроші, які він може заробити в Росії, не співставні з тими, що може зараз запропонувати український уряд?
– Я не впевнений, що для нього чвертьмільйона доларів, які би він заробив в Україні, проти мільйона доларів, які він заробить у Росії, є суттєвий фактор. Він дуже амбітна людина. Потрібно зрозуміти, що не кожна людина йде на гроші, адже є і амбіції. Треба зрозуміти, що не кожен іде на гроші, деякі люди мають амбіції перебудовувати Росію. Так?
– Зараз є багато іноземців, які мають амбіції перебудувати Україну, і багато не тільки західних – як, наприклад, спеціалісти з Грузії, які мають досвід реформування Грузії й тепер хочуть реформувати Україну. Настільки це позитивний досвід для України, на Ваш погляд, і чи вони відкривають цим шлях для українських спеціалістів?
В Гарварді є спеціальна програма, де ми могли б організувати підготовку українських кадрів коштом японського уряду
– В Гарварді є спеціальна програма, де ми могли б організувати підготовку українських кадрів коштом японського уряду. Японський уряд міг би виховувати українських міністрів охорони здоров’я, але на це потрібна співпраця. І треба знайти справжніх спеціалістів, які розуміють можливості в Америці і за кордоном, і обмеження. Можна займатися виховуванням і перевиховуванням кадрів, це не так важко зробити.
– Наскільки Вам здається, що ці кадри мають обов’язково їздити і працювати, і вчитися закордоном? Чи наступним кроком не мало би бути так, як це відбулося в східноєвропейських державах, коли з’явилися програми підготовки спеціалістів вже на місці, коли з’явилися західні програми обмінів у Польщі, Чехії, Угорщині, з’явилися західні університети, які готували і давали західні дипломи і викладали західну програму?
В Україні є багато грошей, але вони не в найкращих руках
– В Україні є багато грошей, але вони не в найкращих руках. Якби пан Віктор Пінчук і пан Рінат Ахметов замість того, щоб будувати стадіони, чи там музеї, вклали б гроші в університет за мільярд доларів, могли би виховувати дітей в Україні, і було би досить багато талановитих студентів, які б навчались в Україні.
