Доступність посилання

ТОП новини

Допомога України Лукашенку послабить позиції Путіна – Шеремет


Президент України Петро Порошенко (праворуч) та президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічі у Києві. Грудень 2014 року
Президент України Петро Порошенко (праворуч) та президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічі у Києві. Грудень 2014 року

«Лукашенко розуміє, що дорога до Кремля – це дорога в нікуди, це дорога до поразки» – Ганна Гопко

За підсумками президентських виборів у Білорусі Олександр Лукашенко набрав 83 з половиною відсотка голосів тих, що взяли в них участь. ОБСЄ назвала білоруські вибори такими, які не відповідали демократичним стандартам. А лідери опозиції закликали не брати в них участь і самі їх бойкотували. Але як Україні вибудовувати відносини з Білоруссю Лукашенки, який вп’яте вже став президентом, правлячи вже понад 21 рік і отримавши мандат ще на п’ять років?

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:47 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Загальний підхід співрозмовників Радіо Свобода – Білорусь занадто важлива для України країна, щоб не мати з нею якомога найтісніших відносин, тим більше, що все ще ізольована – чи нині вже радше напівізольована Білорусь – потребує України, як сусіда і держави, що не має до неї жодних агресивних планів.

Ганна Гопко
Ганна Гопко
Дуже добре, що Білорусь не належить до «русского мира», як це свого часу сказав Лукашенко, вочевидь, побоюючись стати частинкою імперії Путіна
Ганна Гопко

«Я вважаю, що Україна – як дана Богом сусідка Білорусі – повинна шукати формати, орієнтуючись на здоровий прагматизм, на розширення співпраці в торговельно-економічній сфері. У нас дуже багато спільного і ми прекрасно розуміємо, що Білорусь потрібно витягати через різні проекти зі сфери впливу Кремля», – сказала Радіо Свобода голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

«І дуже добре, що Білорусь не належить до «русского мира», як це свого часу сказав Лукашенко, вочевидь, побоюючись стати частинкою імперії Путіна», – додає вона.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, закликає будувати з Білоруссю двоякі відносини – і з владою, і з громадянським суспільством, щоб вона таки посіла належне їй місце серед інших європейських народів.

Ми повинні дивитися на Білорусь стратегічно. Білорусь була, є і, сподіваємося, буде європейською нацією
Володимир Огризко

«Ми повинні дивитися на Білорусь, мені здається, стратегічно. Що це означає? Це означає, що ми повинні розуміти, що Білорусь була, є і, сподіваємося, буде європейською нацією, яка в кінцевому підсумку займе своє місце серед європейських народів. Чи це буде завтра, чи це буде післязавтра, сказати сьогодні важко – такі обставини! Але ми повинні трошечки заглядати за горизонт. Ми повинні розуміти, що колись цей час має прийти», – каже Огризко в інтерв’ю.

«Тому з Білоруссю ми повинні вибудовувати найкращі за усіх можливих обставин відносини, допомагаючи тим паросткам громадянського суспільства, налагоджуючи контакти з проєвропейськи налаштованими силами у Білорусі, але разом з тим і працюючи з теперішньою владою. Це має бути двобічний процес», – додає дипломат.


Разом із лінією ЄС

На наступний день після президентських виборів у Білорусі, які були розкритиковані ОБСЄ, Євросоюз тим не менше вирішив тимчасово зняти з Білорусі санкції на чотири місяці з січня наступного року. Міністри закордонних справ ЄС особливо наголосили на важливості недавнього звільнення з-за ґрат усіх політичних в’язнів у Білорусі.

Але ЄС, як вирішили міністри на зустрічі у Люксембурзі, може у будь-який момент знову повернути санкції, в разі відступу в Білорусі.

ЄС поступає мудро, кажучи: дивіться, якщо ситуація буде йти у правильному напрямку, то ми так само будемо робити кроки назустріч
Володимир Огризко

«Так, звичайно, в Білорусі купа проблем, там ще дуже далеко до тих стандартів, на яких будується ЄС. Але, я думаю, ЄС поступає мудро, кажучи: дивіться, якщо ситуація буде йти у правильному напрямку, то ми так само будемо робити кроки назустріч. На цьому етапі це найбільш адекватний підхід. Інакше ми ризикуємо мати ізольовану Білорусь, яка дивитиметься тільки на Схід. Чи це в інтересах українців? Чи це в інтересах європейців? Думаю, що ні», – каже Огризко.

«Тому треба різними каналами допомагати білоруському суспільству ставати європейським. Ставати таким, яке буде поділяти ті цінності, за які, до речі, і білоруські громадяни проливали кров і гинули у нас на Майдані», – додає він.

Лукашенко розуміє, що дорога до Кремля – це дорога в нікуди, це дорога до поразки
Ганна Гопко

А Ганна Гопко зі свого боку, зауважує: «Чим більше Білорусь відчуватиме підтримку України, тим більшим буде проєвропейський вектор самого Лукашенка, який розуміє, що дорога до Кремля – це дорога в нікуди, це дорога до поразки».

Білорусь як транзитний пункт між Україною та Росією

За час від анексії Криму та війни на сході України Олександр Лукашенко маневрував, то підтримуючи Україну, то роблячи реверанси в бік Росії, то наполягаючи, що білоруси будуть захищати кожен клаптик своєї землі, і дорікаючи українцям, чому це вони, мовляв, за Крим не воювали. То просив не надсилати «бойовиків» з України.

Так само він подавав себе в ролі гаранта стабільності в Білорусі, як політик, який може гарантувати своєму народові безпеку.

Павло Шеремет
Павло Шеремет

«Лукашенко перебуває у важкому становищі – і економічному, і геополітичному. Він боїться повторення українського сценарію у себе, боїться появи російських солдатів на порозі своєї резиденції», – каже Радіо Свобода білорусько-український журналіст Павло Шеремет.

Лукашенко був останнім диктатором Європи, а став передостаннім. Україні потрібні союзники серед членів СНД
Павло Шеремет

«Лукашенко буде й далі посередником між Путіним і Порошенком. Він єдиний, хто отримує вигоду від російсько-української війни. Лукашенко був останнім диктатором Європи, а став передостаннім. До нього Меркель їде, Олланд приїздить, переговори в Мінську відбуваються… Україні потрібні союзники на Сході, союзники серед членів СНД», – додає Шеремет.

Але водночас він закликає не перебільшувати самостійницькі наміри білоруського лідера.

Якщо Україна допомагатиме Лукашенку будувати діалог з Європою, то це ослабить позиції Путіна в Білорусі
Павло Шеремет

«Якщо Україна допомагатиме Лукашенку будувати діалог з Європою, то це ослабить позиції Путіна в Білорусі. Хоча я б багато тут не очікував: Лукашенко перебуває під жорстким контролем Путіна. Білорусь перебуває під жорстким ідеологічним ковпаком, економічним ковпаком, ковпаком спецслужб Росії. І будь-яка спроба Лукашенка вирватись з цього ковпака завершиться для нього плачевно», – додає Шеремет.

Журналіст вважає, що нічого принципового у відносинах Києва з «п’ятим Лукашенком» не станеться. «Найближчим часом ми побачимо такого надзвичайно хитрого Олександра Лукашенка, такого крутія, він буде крутитися як вуж на сковорідці через дуже важкі економічні проблеми, затиснутий між Москвою і Європою. І, звичайно ж, Лукашенко буде використовувати Київ як посередника на переговорах із Європою», – каже Шеремет.

За його словами, маневрувати Лукашенко буде і в питанні російської авіаційної бази в Бобруйську – то він проти неї, то готовий обговорювати питання з російським керівництвом.


За словами Шеремета, в умовах заморожування українсько-російських торгово-економічних відносин, в умовах взаємних санкцій основна торгівля між Україною та Росією буде вестись через Білорусь. Так само й авіапотоки між Києвом та Москвою підуть через Мінськ. Тому роль Білорусі як економічного і транспортного посередника буде нині зростати.

«При цьому я розумію, що тут в Україні всі свідомі того, що абсолютно вірити Лукашенкові не можна. Що він завжди всіх використовує у власних цілях», – додає Шеремет.


На цю ж тему:

11.10.2015
Рецепт довговічності Лукашенка: сила і підступність

Лукашенко відмовився стати на чийсь бік в українській кризі, що знову продемонструвало його здатність до балансування між Європою і Росією Путіна далі
  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG