Доступність посилання

ТОП новини

У держбюджеті соцстандарти не менші від очікуваної інфляції – заступник глави Мінфіну


У держбюджеті інтереси олігархів збережені й навіть примножені – депутат від «Батьківщини»

Гості передачі «Ваша Свобода»: Ігор Уманський, перший заступник міністра фінансів України; Олексій Рябчин, народний депутат України («Батьківщина»).

Олександр Лащенко: Скорочення дефіциту і зростання витрат на оборону, підвищення акцизів на бензин і на алкогольні напої, поетапне підвищення нового року зарплати до 1550 гривень, зростання прожиткового мінімуму, прогнозована інфляція на рівні 12%, курс національної грошової одиниці – 24 гривні до долара, при цьому збереження фінансових інтересів певних партій і великих бізнесменів, так званих олігархів, як стверджують деякі експерти.

Отже, ухвалений Державний бюджет-2016: збалансованість, підтримка МВФ або джерело можливого збагачення олігархів?

Слово прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку. Він прокоментував ухвалення Державного бюджету України на 2016 рік.

Арсеній Яценюк: Ми вступаємо у 2016 рік з основним фінансовим документом країни. Що дасть цей фінансовий документ для кожного громадянина країни і для нашої держави в цілому?

Наші прогнози на наступний рік. Економічне зростання заплановане на рівні 2%. Ми підвищуємо соціальні стандарти для громадян України двічі впродовж року. Загальний обсяг такого підвищення буде 12%. Перший раз соціальні стандарти будуть підняті в травні. Другий раз соціальні стандарти будуть підняті в грудні. Підняття цих соціальних стандартів дасть можливість для громадян країни скомпенсувати ріст цін і тарифів, який відбудеться в наступному році.

Наша основна мета в бюджеті 2016 року – це була звичайна економічна стабільність, підтримка національної безпеки і оборони, збільшення фінансування субсидій і надання додаткового ресурсу для органів місцевого самоврядування і об’єднаних територіальних громад.

– Пане Уманський, головний державний кошторис України на наступний рік розробляє саме Мінфін. Ви особисто брали активну участь у підготовці цього документа. Які пріоритети держбюджету-2016?

Ігор Уманський
Ігор Уманський

Ігор Уманський: Пріоритетів було кілька. Основний – це забезпечення фінансування оборони на рівні 5 до ВВП. Це приблизно 113 мільярдів гривень. Друге – це забезпечення рівня соціальних стандартів на рівні не менше запланованої інфляції. Наступне – це збереження і відповідним чином індексування зарплат та утримання мережі як освітянської, так і медичної інфраструктури в Україні. Наступне – це, безумовно, забезпечення фінансування в повному обсязі тих внутрішніх і зовнішніх зобов’язань по державному боргу.

Найбільш проблемна точка, навколо якої було дуже багато зламано списів, – це податкова реформа, ті новації податкові. Зменшення, майже вдвічі, ставки єдиного соціального внеску. Як наслідок, пошук компенсаторів, за рахунок чого це дати зробити, як з точки зору видаткової частини, так і з точки зору дохідної частини. І про це Ви вже згадали в тому числі і у Вашому вступному слові.

– Пане Рябчин, Ви голосували за запропонований урядом України держбюджет-2016?

Олексій Рябчин
Олексій Рябчин

Олексій Рябчин: Я не голосував у цьому році за держбюджет, і також минулого року я не голосував.Причин було дуже багато.

Наша фракція, як відомо, не голосувала за бюджет, тому що там було залишено оподаткування пенсій, там була зруйнувана система пільг для сільського господарства, не було підтримано малий і середній бізнес. Там дуже багато про що можна казати.

Я особисто не голосував також і з процедурних питань, тому що вважаю ганебним бачити бюджет… Цього року вже покращення, ми його хоч побачили за три години до голосування, нам роздрукували, причому рознесли по три, по чотири екземпляри на фракцію для того, щоб досліджувати. Мені навіть журналісти телефонували: сфотографуй, будь ласка, щоб ми почали хоч щось аналізувати. Тому в такому режимі працювати неможливо.

Ми з колегами з «Єврооптимістів» зробили заяву, що готові проголосувати за бюджет у першому читанні, тому що ми розуміємо важливість відносин з нашими фінансовими інституціями, і розглянути його детально до другого читання вже в наступному році на першому сесійному тижня. Нічого страшного у цьому не буде. Ми вже це все проходили. Саме тому, коли ми за три години просто роздивилися і побачили там усе на «фєстівалі» і інші речі, а скільки ми ще чого не побачили…

– Це такі витрати?

24 мільйони з Адміністрації президента заклав на якийсь патріотичний пісенний фестиваль, Березенко бігав і казав, кому гроші вже пообіцяв
Олексій Рябчин

Олексій Рябчин: Так. Там були такі витрати. 24 мільйони гривень на те, що було озвучено, хтось там з Адміністрації президента заклав на якийсь патріотичний пісенний фестиваль. І ми потім бачили, хто з депутатів (Березенко – ред.) бігав і казав, кому він ці гроші вже пообіцяв.

– Можете назвати прізвища?

Олексій Рябчин: Та Сергій Березенко бігав і просив: прем’єр-міністр сказав, що ми направляємо ці гроші на фінансування МЗС.

Депутати на колінах вимолювали: додайте дипломатам. Бачили дуже багато речей, якими розраховувалися з депутатами
Олексій Рябчин

До речі, в мене питання. А чому ми не дофінансовуємо МЗС? Депутати там просто на колінах вимолювали:­ додайте ще нашим дипломатам! Вони шукали якісь компроміси, чому цього не було зроблено заздалегідь. Але ми там бачили дуже багато речей, якими розраховувалися з депутатами.

Я, до речі, знаю мажоритарники по 10, 17 мільйонів гривень отримували на свій округ. І ми побачимо ці кошти, коли вони почнуть відзвітовуватися. Це десь буде влітку, тому що там є певна процедура. Ми будемо бачити, хто і як буде казати, що я приїхав, і ось я пробив на бюджет! Я за це не голосував.

– Я наведу цитату ще одного народного обранця, який категорично виступав проти запропонованого держкошторису-2016. Народний депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович зауважив: «Бюджет є не просто, як кажуть зазвичай, антинародним, він убиває суть і можливості розвитку економіки України, абсолютно всі люди, які в цій державі не крадуть, тепер опиняться за межею бідності. Всі люди, котрі живуть на зарплату чи отримують гроші з бюджету, вони не можуть вижити просто».

Щоправда, довго можна говорити, якими були державні бюджети в ті роки, коли Партія регіонів була при владі. Частина цих депутатів саме «Опоблок» зараз і складають.

Але в будь-якому разі, пане Уманський, це така доля будь-якого Мінфіну, коли відомство пропонує головний кошторис року, з боку опозиції вислуховувати ці закиди, що, мовляв, соціальні витрати меншають і так далі.

Що Ви зараз з приводу бюджету-2016 скажете у відповідь?

Ігор Уманський: Декілька коментарів. Перше. Попередня версія, яка офіційно була подана у тому числі урядом до Верховної Ради, датована 24 грудням. І ця версія є у тому числі на сайті Верховної Ради.

Уже під час обговорення цього документу в стінах парламенту за участю голів і представників всіх фракцій (підкреслюю, що всіх!), бо залучали не тільки фракції коаліції, а абсолютно всі фракції, представлені у парламенті, були доопрацьовані деякі зміни вже точкові до Податкового кодексу, до решти законів, які йшли в пакеті, як наслідок держбюджету, який є узагальнюючим документом.

– Тобто, за Вашими словами, пропозиції народних депутатів враховані?

Ігор Уманський: Ті зміни, які були внесені впродовж цього часу від нашої версії, яку ми надіслали 11-го, і 24-го, яку ми вже остаточно надали, яку дійсно фізично на руки депутати отримали вже перед самим голосуванням, всі ці зміни – це ті домовленості з коаліцією, з народними депутатами, на які уряд пішов, щоб ухвалити саме компромісний варіант всього пакету, не тільки закону про державний бюджет.

Олексій Рябчин: Тобто, з процесом регламенту Ви згодні і кажете, що повністю бюджетний процес був стандартизований, він у відмінному стані?

Була особлива процедура прийняття, ні у кого сумнівів немає
Ігор Уманський

Ігор Уманський: Ні. Безумовно. Була особлива процедура прийняття. Не відбувалося це за повною процедурою, як це передбачено Бюджетним кодексом. Тут ні в кого сумнівів немає. І я думаю, що ніхто не візьме на себе відповідальність стверджувати, що було якось інакше. Всі бачили, як це відбувалося. Саме тому, що у вівторок була прийнята постанова Верховною Радою, яка затвердила особливий порядок розгляду всього цього пакету, починаючи з Податкового кодексу, Бюджетного кодексу, спецзакону, інших законів. Як наслідок, було доручено уряду, за результатами розгляду всього цього пакету, саме у четвер внести остаточну версію закону про держбюджет на затвердження.

Соціальна захищеність у людей значно гірша, ніж декілька років тому
Ігор Уманський

Щодо соціальних стандартів. Безумовно, особливо за цей рік і за попередній, коли соціальні стандарти переглядалися в значно меншій мірі, ніж була фактично інфляція, соціальна захищеність сьогодні у людей значно гірша, ніж це було декілька років тому. Бо заперечувати зворотне дуже важко. Але знову ж таки це був компромісний варіант. Піти на це скорочення ЄСВ, а це фактично 40,3% (якщо бути коректним) – це є ефективна ставка на сьогоднішній день по ЄСВ, тобто до 22%.

– Що це означає? Єдиний соціальний внесок?

Ігор Уманський: Це означає дуже просту річ. Єдиний соціальний внесок. У структурі собівартості по зарплаті є дві складові. Це безпосередньо те, що людина отримує на руки, і те, що сплачується до держбюджету.

До держбюджету йдуть два основні платежі. Це податок на прибуток фізичних осіб (ПДФО) і ЄСВ. ПДФО у нас був на рівні 15-17%. А ЄСВ, ефективна ставка, бо там дуже складна система залежно від того, наскільки у вас ризикована праця і таке інше, то середня ставка 40,3%. Це було найбільше навантаження на заплату. Як наслідок була спроба зменшити це навантаження і дати можливість роботодавцю збільшити другу складову. Це в Податковому кодексі.

Як наслідок, у бюджеті ми маємо дуже просту річ. Якщо цей основний податок, навантаження на зарплату зменшується, як наслідок, значно зменшуються доходи Пенсійного фонду, як наслідок, з держбюджету ми маємо повністю перекрити всі видатки Пенсійного фонду, аби забезпечити рівень пенсій на тому рівні, на якому він має бути, згідно із законодавством.

Яка мета була цієї дії? Мета ця дуже проста. Знову ж таки ці дві складові роботодавця. Якщо зменшується складова відрахувань податків у цілому, то збільшується можливість виплат людині на руки цих грошей. І тут уже питання: наскільки роботодавці підуть на те, щоб цей ресурс, який у них вивільняється…

– Тобто, наскільки можна зрозуміти з Ваших слів, при всіх складнощах (при тому, що витрати на оборону у новому році будуть на рівні 5% ВВП, це вперше за роки незалежності України) все ж таки соціальних збитків буде максимально мало за нинішніх умов, за умов війни, яка триває, так?

У роботодавця є можливість збільшити обсяг коштів, які люди отримують на руки
Ігор Уманський

Ігор Уманський: Значно менше, бо ми зменшили податкове навантаження на зарплату. І, як наслідок, у роботодавця є можливість збільшити той обсяг коштів, які люди отримують на руки.

– Пане Рябчин, Ви погоджуєтеся з цим?

Олексій Рябчин: Мені важко погодитися з логікою цього бюджету. Тому що я, як економіст, хочу бачити перспективу не тільки одного року, а трьох, п’яти. Я не бачу, як ми, з логіки цього бюджету, будемо віддавати ці кредити, які ми зараз беремо.

Стосовно оподаткування пенсій, то це взагалі смішно. Такого ніде у світі немає! Я розумію, що МВФ поставив уряду умову: або ви підвищуєте пенсійний вік, або оподатковуєте пенсії. Але якщо нам реструктурувати наше пенсійне законодавство і переходити на більш досконалі схеми, ми нічого цього не бачимо. Тому ця схема залишається як найбільш проста. Так, давайте просто оподаткуємо ці пенсії і все.

Зареєстрований законопроект депутатами з урядової фракції, звільнити від оподаткування годування солдатів
Олексій Рябчин

Про те, що фінансується армія, то у мене є сумніви. Тому що є і звіт Рахункової палати, який заперечує те, що армія фінансується на достатньому рівні. І тільки пару тижнів тому я бачив зареєстрований законопроект, причому депутатами з урядової фракції, які просять звільнити від оподаткування годування солдатів, тому що вони недофінансовані, недоїдають. Тобто якісь певні суперечності.

І я не хотів до цього повертатися, але стосовно процедури. Дуже цікаво, але коли я дивився, що мій колега з уряду говорив про прийняття бюджету, я натрапив на його минулі висловлювання. І ось у 2012 році пан Уманський критикував процедуру бюджету, казав, що «процедура бюджету – це знущання публічності процесу».

– Ну, якщо ми будемо занурюватися в архіви, тобто що казала тоді прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, лідер Вашої фракції зараз.

Олексій Рябчин: Я просто хочу сказати, що це цікаво, коли людина не в уряді, і коли було те ж саме….

– Пан Уманський тоді не був заступником міністра.

Олексій Рябчин: Пан Уманський критикує, каже, що депутати голосували, навіть не маючи уявлення, що вони голосують. Зараз те ж саме, але ми про це…

– Пане Уманський, що Ви з цього приводу скажете?

Ігор Уманський: Найправильніша ситуація, коли розпочали б розглядати проект бюджету саме з вересня і пройшли б усі процедури, як це передбачено Бюджетним кодексом. Тут жодних сумнівів немає. Але знову ж таки, на відміну від 2012 року, цього року проект бюджету у народних депутатів був, і останню версію (повторюся) ми надали 11 грудня. 24-го, по суті в ніч на 25-е ранку, він голосувався. Я не кажу, що це відбувалося у прийнятний спосіб.

– Але могло б бути гірше, так?

Ігор Уманський: Це було значно важче як для народних депутатів, так і, повірте, для Мінфіну, яке в цьому цейтноті мало ще й підготувати ці документи і роздати депутатам.

– Бюджет ухвалили ще наприкінці минулого тижня, а сьогодні відбувається акція аграріїв, вони вдаються навіть до блокування автотрас, протестуючи проти ухвалених (а це робилося у блоці з ухваленням держкошторису) змін до Податкового кодексу.

Пане Уманський, як Ви прокоментуєте вимоги аграріїв?

Ігор Уманський: Декілька тез. Перша теза. Компромісний варіант між скасуванням пільгового режиму в АПК. І ті моделі, які ми подали, тобто 75% на 25%, тобто на 25% кошти спецрежиму з ПДВ лишалися б на рахунках селян, а 75% мало б іти до держбюджету.

Було прийняте компромісне рішення під час обговорення Податкового кодексу – зробити для декількох галузей або підгалузей в АПК різні режими. Для рослинництва – це 75% на 25%, для молочної галузі – це 20% на 80%, тобто 80% лишається у підприємств, а для решти (а це тваринництво, садівництво, тощо) 50% на 50%, тобто 50% у них лишається на спецрахунках і самі використовують, а 50% є для держбюджету.

З точки зору політики, ця модель виглядає значно більш привабливою, але, з точки зору адміністрування як фіскальними органами, так і безпосередньо на самих підприємствах це буде значне ускладнення. І я думаю, що з 1 січня ми будемо мати клопіт з цим. Але, з точки зору знову ж таки балансу для АПК і ресурсу, який лишається на підприємствах, то це значно краще, ніж та модель, яка була перед цим запропонована.

– І от те, про що я казав, будь-який бюджет в Україні, і не лише до Майдану, і після, майже всі ці 24 років незалежності держави, так чи інакше був пов'язаний зі впливом цих самих фінансово-промислових груп, тобто олігархів, які за ними стоять.

Пане Рябчин, Ви в цьому бюджеті це теж вбачаєте чи ні?

Дуже великий вплив саме аграрного лобі
Олексій Рябчин

Олексій Рябчин: Я бачу дуже великий вплив саме аграрного лобі. І вони намагалися відстояти свої інтереси. Але, як я бачив, депутати-аграрії не голосували у більшості своїй за податкові пільги, за цей бюджет. Коли я розмовляв з аграріями, то те, що знищили їх пільги, то так. Я тільки що спілкувався з аграріями з Донецької області, то вони казали, що їм не цікавий цей бізнес, тому що вони не можуть реінвестувати у щось там.

Ганебний реєстр повернення ПДВ – це просто мегакорупція! Інтереси олігархів збережені і навіть примножені. Це плата при доопрацюванні бюджету
Олексій Рябчин

Але цей ганебний реєстр повернення ПДВ – це просто мегакорупція! І ось тут інтереси олігархів збережені і навіть примножені. І це була плата, як казали, при доопрацюванні бюджету, а фактично домовленості з цими олігархічними групами.

До речі, дві фракції коаліції не проголосували за цей бюджет. Це каже про ту єдність і про той підхід, які наш коаліційний уряд застосовує до всіх членів коаліції.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG