Доступність посилання

ТОП новини

У концтаборі ми відзначали день народження Шевченка – колишній політв’язень Горинь


Богдан Горинь

«Це зараз на варті незалежності України стоїть армія, а тоді – одна людина проти імперії зла» – дисидент про Гориня

Сьогодні, 10 лютого, 80 років виповнюється письменнику і художнику, мистецтвознавцю, колишньому дисиденту і політику Богдану Гориню. Це людина, якій вдавалося самостійно протистояти «імперії зла» і разом з іншими дисидентами вибороти Україні незалежність, говорять експерти. Сам Богдан Горинь вважає цю боротьбу не закінченою і, як у ті буремні часи, закликає українців до єдності, бо лише її вважає запорукою перемоги.

ЗАВАНТАЖИТИ

Богдан Горинь народжений для того, щоб бути мистецтвознавцем, але радянський режим вирішив, що його доля має бути інакшою і на три роки запроторив до концтабору, розповідає дисидент Василь Овсієнко.

«У Мордовії йому поталанило, він сидів разом із художником Заливахою Опанасом і внаслідок того спілкування пізніше написав дуже гарну брошуру про нього. Крім того, у таборах він проводив просвітницьку роботу», – говорить Овсієнко.

Після звільнення таким людям, як Горинь місце знаходилося лише у кочегарці, продовжує дисидент. Тож сім років він працював будівельником і кочегаром, аж поки правозахисники не вступилися за нього під час конференції у Москві, розповівши як в Україні поводяться з колишнім політв’язнем. Відтоді Гориню дозволили працювати мистецтвознавцем у Львівській картинній галереї. Однак ще 20 років він перебував в офіційній ізоляції, без права друкуватися.

В кінці 80-х років він був на гребні тих подій: був організатором маніфестацій, мітингів, протестів, одним з тих, хто домагався відновлення української греко-католицької церкви
Василь Овсієнко

«В кінці 80-х років він був на гребні тих подій: був організатором маніфестацій, мітингів, протестів, одним з тих, хто домагався відновлення української греко-католицької церкви. А вже коли у 1990 році було вирішено провести ланцюг єднання між Львовом і Києвом, то хто це організовував? Богдан там на Львівщині. А найбільше саме львів’ян вийшло тоді. Його популярність тоді зросла і він пройшов з великою перевагою до Верховної Ради», – згадує дисидент.

Горинь просто робив те, що вважав за необхідне на той час: треба було будувати Україну конкретними справами і він це робив, додає Овсієнко.

«Це ось зараз приміром наші воїни в складі своїх підрозділів це відчайдушна сміливість це так. Одна справа йти у складі цілого підрозділу – це одна справа, а інша річ висуватися одному проти цілої імперії зла» – каже Овсієнко.

Дисиденти вибороли Україні незалежність

Без його боротьби та завзятості у нашої країни не було б сьогодення, разом з іншими дисидентами Богдан Горинь здобув Україні незалежність, говорить завідувач музею шістдесятництва Олена Лодзинська.

Говорячи про Богдана, я не можу не згадати Михайла – два брати, наче не схожих, але однаково вірних отій один раз обраній лінії
Олена Лодзинська

«Жоден з них, вийшовши з тих таборів не принишк, не заховався, вони продовжили боротьбу. І завдяки тому ми мали Українську Гельсінську спілку, співзасновником якої був Богдан Горинь. А вже з неї повиростали усі наші партії. І на цьому піднялася незалежна Україна. І говорячи про Богдана, я не можу не згадати Михайла – два брати, наче не схожих, але однаково вірних отій один раз обраній лінії», – каже Лодзинська.

Боротьба триває

Робити все, щоб ослабити тоталітарний режим, зруйнувати його і на руїнах проголосити українську державу, таким було головне завдання усіх дисидентів розповідає сам Богдан Горинь. «Ми вважали, що бездержавна нація немає шансів на існування», – говорить він.

Навіть, перебуваючи у концтаборі, Богдану Гориню потай від охоронців вдалося відзначити день народження Тараса Шевченка. «Я підготував доповідь під назвою «Світло генія», ми прикрасили альтанку рушниками. А Опанас Заливаха спеціально намалював плакат Шевченка. Ми зуміли запросити представників інших народів. Вони були здивовані», – розповідає колишній політв’язень.

Коли ми вийшли на волю і відбулася вже друга відлига при Горбачові, то створили комітет національно-визвольних рухів народів СРСР. І ці люди з концтабору були організаційним ядром: боролися за незалежність в республіках Грузії, Вірменії, Латвії, Литви, Естонії
Богдан Горинь

«Вдавалося святкувати релігійні свята, обов’язково відзначали Різдво та Великдень, у концтаборі вистачало людей усіх професій, були й священники. Ми також запрошували представників інших республік. Склався такий міжнаціональний союз, який дав добрі результати. Коли ми вийшли на волю і відбулася вже друга відлига при Горбачові, то створили комітет національно-визвольних рухів народів СРСР. І ці люди з концтабору були організаційним ядром: боролися за незалежність в республіках Грузії, Вірменії, Латвії, Литви, Естонії», – говорить Богдан Горинь.

Боротьба триває і сьогодні, тепер – за збереження незалежності і цілісності нашої країни, додає він.

«Ми мусимо зрозуміти, що в країні йде війна, що в країні багато складних питань економічних і соціальних, що люди на грані виживання, але єдине, що може нас привести до перемоги – це наша єдність, тому які в минулі часи: Боже, нам єдність подай. Це найголовніша запорука визволення від тих загроз, які нині існують», – наголошує Горинь.

Нещодавно Богдан Горинь презентував роман-колаж «Любов і творчість Софії Караффи-Корбут». Книга претендує на отримання Шевченківської премії.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG