Київ – Зростання ВВП на 1%, про яке звітував прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, є свідченням радше позитивної тенденції, аніж реального зростання економіки, вважає колишній міністр економіки Володимир Лановий. Адже на тлі минулорічних падінь показники мали б бути вищими в усіх секторах, натомість, зокрема, в сільськогосподарському секторі, і досі спостерігаються мінусові показники, сказав експерт в ефірі Радіо Свобода.
– Оприлюднені дані, що ВВП у лютому зріс на 1%. Чи бачите ви оздоровлення економіки?
– Держстат поки нічого не оприлюднював, про це сказав прем’єр-міністр. Зараз Держстат розраховує обсяги і динаміку ВВП раз на три місяці, тобто за підсумками кварталу, а оскільки квартал ще не закінчився, то прем’єр озвучив дані за лютий. Я нагадаю, що Азаров теж за тиждень до закінчення кварталу називав цифру, а потім її підтверджували, тому почекаємо кінцевого терміну, коли це реально буде підраховано. Але все одно це краще, ніж були мінусові показники. Хоча давно відомо, що динаміка нижче ніж 3% вважається такою, що фактично не відбувається.
– Тим паче, що і база порівняння вже, як то кажуть, на дні.
За три роки – на 20% у нас падіння. Погодьтеся, що зростанням це ще важко назвати
– Правильно, але це вже тонкощі. Якщо в минулому році у січні та лютому на 17% було падіння ВВП, то цього року трошки ситуація покращилася, і відносно низької бази порівняння вистрибнув 1%. Але повторююся, це після падіння в минулому році на 10%, а за три роки – на 20% у нас падіння. Погодьтеся, що зростанням це ще важко назвати. Якщо б воно відбувалося реально потужно, то тоді воно було б значно вищим показником.
– На Вашу думку, що потрібно для того, щоб зростання справді відбувалося? Для цього потрібні якісь економічні реформи? Чи є якийсь сектор чи кластер економіки, який міг би стати локомотивом і витягнути її?
Зараз падіння продовжується в секторі сільського господарства
– Зверніть увагу: зараз падіння продовжується в секторі сільського господарства. У лютому і січні, за два місяці, падіння становило 2,1%. Це говорить про те, що є загальносистемні завади для зростання. Якби воно почалося, воно б відбувалося в усіх секторах. Це б відбувалося за рахунок загальноекономічних умов, тобто тоді можна було б сказати, що економіка прогресивна, має ринки збуту, має капітал, має приріст ресурсів, у тому числі фінансових, для свого розвитку.
А поки що повідомили, що зростання відбулося в металургійній промисловості на значний відсоток – 15%. І, зрозуміло, що у нас сталеливарна промисловість працює в більшій мірі на зовнішній ринки, десь на 80%. Отже, можливо, відбулися певні покращення у цьому сегменті економіки.
– Але ж світова кон’юнктура зовнішніх ринків свідчить про те, що падіння цін на сталь триває.
Потрібні реформи, має бути підтримка підприємництва, маємо поставити нормальну ринкову систему в банківському секторі
– Фактори війни й інші обставини впливають на зростання замовлень на цьому шматочку нашої економіки. А в принципі, звичайно, треба говорити про те, щоб у нас зростала вся економіка, щоб зростали всі капіталовкладення, щоб накопичувалися фінанси в системах: в банківському, приватному секторі. Для цього потрібні реформи, має бути підтримка підприємництва, маємо поставити нормальну ринкову систему в банківському секторі, для цього не варто втручатися центральному банку в процеси, не варто закривати установи, треба зміцнити гривню, перейти до конкурентної ринкової системи, в якій не буде штучного адміністративного підвищення цін на енергію, на газ і так далі. А поки ми цього не досягнемо, будемо працювати на збиток.
– З чим, на Вашу думку, пов’язане падіння в сільському господарстві, бо його завжди називають головним локомотивом? Зараз пригадуються протести сільгоспвиробників з приводу спецрежиму ПДВ, напевно, він ще не встиг відобразитися, так?
У цьому році вперше за останні 15–20 років не передбачено в бюджеті фінансування відсоткових ставок для сільськогосподарських виробників
– Думаю, що загальна фінансова ситуація сектору дуже пов’язана із банківським кредитуванням, а умови дуже погані. В кредитуванні сільськогосподарського сектору економіки відсотки абсолютно неприпустимі, самих кредитів стало значно менше, тому що, по-перше, банки закриваються, а по-друге, у них забирають гроші і виводять ці капітали за кордон. Цей загальносистемний чинник впливає на всю економіку. І, мабуть, все-таки скрізь у нас така пасивна ситуація. Ще б я додав по сільському господарству те, що в цьому році вперше за останні 15–20 років не передбачено в бюджеті фінансування відсоткових ставок для сільськогосподарських виробників, не передбачено взагалі жодних сум. Отже, селянам просто немає де брати кредит, можливо, тільки за кордоном. Цей фінансовий фактор дуже впливатиме на сільське господарство в цьому році.
