Докласти усіх зусиль до того, щоб Крим, анексований Росією два роки тому, продовжував залишатися частиною суверенної України, пообіцяла голова Постійного представництва США в ООН Саманта Пауер. Водночас вона визнає, що повернення Криму Україні може бути тривалим. «Голос Америки» розмовляв із Самантою Пауер після спеціального засідання по Криму, що відбулося в ООН.
– Ми можемо продовжувати повторювати, що Крим – це Україна. Однак, ми не маємо реального плану, як повернути Крим Україні. Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?
Санкції, які ми наклали через незаконну анексію Криму Росією, не будуть зняті, поки Крим не повернеться і не стане частиною України
– У мене є привілей стати на підтримку України, Криму та захист міжнародного права. Водночас, я не жила там, мене звідти не виганяли, я не відчуваю болю, який відчувають багато кримчан, які не можуть повернутися додому. Я можу лише уявити відчай, який переживають люди. Однак, я можу сказати з позиції Сполучених Штатів, що санкції, які ми наклали через незаконну анексію Криму Росією, не будуть зняті, поки Крим не повернеться і не стане частиною України.
Говорячи про окупацію східної України, Саманта Пауер визнала, що мінські угоди неефективні.
– Чи не думаєте Ви, що слід змінити мінські домовленості? Можливо, повинні бути внесені поправки. Зараз немає пунктів, які б чітко вказували, у якій послідовності сторони мають їх виконувати. Міжнародна спільнота дуже сильно тисне на Україну і недостатньо сильно тисне на Росію. Можливо, мінські угоди треба переглянути?
Треба пам’ятати, де ми були до «Мінська». Ми мали гарячу фазу конфлікту, ми всі хвилювались за Маріуполь і, звичайно, за населення, яке проживає на лінії фронту
– По-перше, треба пам’ятати, де ми були до «Мінська». Ми мали гарячу фазу конфлікту, ми всі хвилювались за Маріуполь і, звичайно, за населення, яке проживає на лінії фронту. Тому «Мінськ» – це зниження рівня насильства. На жаль, в останні тижні ми бачимо активізацію насильства. Але наше завдання – втримати перемир’я. Щоразу, коли президент Обама розмовляє з Путіним, включно з останньою розмовою, імплементація мінських домовленостей – це головна тема. Наголошуючи на необхідності виконання «Мінська», ми намагаємося співпрацювати з Росією. Я знаю, що це примушує українців нервувати щодо Сирії, але на всіх переговорах з Росією ми ніколи не забуваємо, образно кажучи, про «слона в кімнаті». Цим «слоном» є Україна, нелегальна, незаконна анексія та окупація українських територій. Тому ми продовжуємо активно чинити тиск.
– У 1994 році Україна відмовилась від ядерної зброї і отримала гарантії від США та Великобританії щодо територіальної цілісності. Чи зробили Сполучені Штати та міжнародна спільнота достатньо для допомоги Україні – не лише словами і дипломатією, але й іншими засобами?
Спроба надати більше зброї, ніж Путін, завдасть більше болю українцям
– Я розумію, на що Ви натякаєте – допомога смертоносною зброєю. Це те, про що просили багато українців. Ми зробили висновок: військове рішення буде катастрофою для всіх. Так, це підхід, який використовує президент Путін для того, щоб досягти амбітних цілей в Україні. Однак, подвоюючи ставки, спроба надати більше зброї, ніж Путін, завдасть більше болю українцям. Постраждає значно більше людей, ніж досі внаслідок конфлікту. Але я розумію розпач людей. Ми надали багато нелетальної допомоги, близько трьох мільярдів доларів у позиках та інших формах. Зараз ми багато інвестуємо у сфери правосуддя та антикорупційні зусилля. Я думаю, що час продемонструє, правильність такого підходу – не биття себе в груди, хоч я це робила в Раді безпеки ООН – а ізоляція Росії, демонстрація економічних та політичних наслідків за поведінку зразка ХVII століття у ХХІ столітті.
