ІК
Українські та білоруські незалежні експерти розходяться в оцінках співпраці України та Білорусі у військовій галузі після початку російської агресії в Криму і на Донбасі.
За даними деяких українських експертів, Білорусь за останні два роки багато зробила для зміцнення обороноздатності України. Зокрема, Ігор Тишкевич у своїй статті «Білоруський воєнторг в Україні: як Мінськ допомагає Києву побудувати потужну армію» оцінив постачання білоруських товарів і послуг (без урахування постачань палива) для українських силовиків мінімум у 90-100 мільйонів доларів. Участь Білорусі у військових замовленнях в Україні щодо автомобільної та іншої «наземної техніки» експерт оцінює не менш ніж у 10-20 мільйонів доларів.
«У той час, поки країни, яких у Києві називали «союзниками», довго думали, чи продавати звичайні двигуни, з Мінська йшли ешелони, їхали своїм ходом машини, летіли літальні апарати (частина після ремонту, а частина і нові), які потім презентували президенту України як «суто український продукт», – пише Тишкевич.
Українські експерти кажуть, що Білорусь постачає Україні двигуни та акумулятори, біноклі, тепловізори, приціли, а також допомагає українській армії вирішити проблему з військовою формою, постачаючи Україні необхідні тканини. Окрім того, Білорусь вже наприкінці 2014 році фактично викинула Росію з українського ринку авіаційного палива.
Білоруський військовий експерт Олександр Алесін не погоджується з такими оцінками українських колег. Він вважає, що після початку війни на Донбасі співпраця України і Білорусі, навпаки, різко пішла на спад і багато спільних проектів у військово-технічній галузі були згорнуті.
Коли почався конфлікт на Донбасі, почали російські ЗМІ педалювати цю тему, і Білорусь, щоб не дратувати свого союзника, цю співпрацю згорнула. Та й сама Україна почала згортати, тому що з'явилися побоювання, що через Білорусь транзитом українські технології та комплектуючі будуть потрапляти до РосіїОлександр Алесін
«Уся справа в тому, що в попередні роки здійснювалися такі важливі проекти, як протитанкові ракетні установки «Шершень», які виготовлялися на основі українських ракет і білоруських прицільних пристосувань та пристроїв. Були плани щодо спільної модернізації танків і бронетранспортерів. Окрім того, ЗРК Т-38 (модернізована «Оса») – ця установка також повинна була використовувати українські ракети і білоруську систему наведення. Але коли почався конфлікт на Донбасі, почали російські ЗМІ педалювати цю тему, і Білорусь, щоб не дратувати свого союзника, цю співпрацю згорнула. Та й сама Україна почала згортати, тому що з'явилися побоювання, що через Білорусь транзитом українські технології та комплектуючі будуть потрапляти до Росії. Це насамперед стосувалося реактивних двигунів для крилатих ракет і ще низки важливих компонентів. І у Верховній Раді, і в уряді звучали голоси про те, щоб цю співпрацю припинити», – говорить він.
І це далеко не всі спільні проекти, які постраждали за останні два роки. Український завод «Мотор Січ» був змушений відмовитися від складання українських двигунів і ремоторизації вертольотів, що планувалося робити в Орші (Білорусь).
Також планувалося, що Білорусь спільно з Україною буде створювати крилату ракету «Лелека», де двигун був би український, а пристрої прицілювання і керування – білоруські. «Але всі ці проекти в занепаді – не отримали подальшого розвитку», – каже Алесін.
«Єдине, що реально – це те, що на підприємстві «Богдан» в Черкасах з білоруських комплектуючих збираються автомобілі подвійного призначення. Частина з них робиться в броньованому варіанті, і вони безпосередньо можуть використовуватися на полі бою. Але там беруться тільки білоруські шасі, двигун, гальма. А кабіни з броньових листів робляться українською стороною, бронею захищаються всі слабкі місця. Тому цей продукт можна назвати вже не білоруським, а українським, бо вихідний автомобіль нічого військового в собі не має – він може використовуватися (і використовується) в народному господарстві Білорусі, Росії та низці інших країн. Там досить велика кількість цих автомобілів – кажуть, договір підписаний на 120 машин з можливістю продовження контракту», – каже білоруський експерт.
Алесін додає, що Білорусь ще постачає Україні двигуни «Мінського моторного заводу», але ці двигуни можуть використовуватися як на тракторах, так і на російських або українських автомобілях, які можуть перевозити військові вантажі і військових.
«Говорити про якесь широке саме військове співробітництво не варто. Найбільш серйозна співпраця у нас з Україною в області поставок нафтопродуктів, дизельного палива та авіаційного палива. Це паливо може використовуватися як для цивільних літальних апаратів і транспортних засобів, так і для військових. Крім того, Білорусь стала найбільшим постачальником за минулий рік вантажних автомобілів до України, обігнавши всіх – там постачань приблизно на 230-250 машин. Що, однак, теж небагато, але ж Україна різко скоротила закупівлю автомобілів на стороні (з фінансових, думаю, міркування). Саме це може вплинути на боєздатність Збройних сил України – паливо і автомобілі. Що стосується зброї смертельної дії, то Білорусь її не виробляє, та й не в змозі це робити», – підкреслює білоруський військовий експерт.
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруськоїредакції Радіо Свобода
