«Коломойський і Боголюбов вимагають від України 4,6 мільярда доларів» – у публікації під таким заголовком «Газета по-українськи» пише, що група «Приват» через міжнародні суди тисне на державу заради відновлення контролю над «Укрнафтою». Коломойський діє у звичній манері – нав’язує судову тяганину заради зміцнення своїх позицій, наголошує експерт газети. Вимагає грошей, хоча «Укрнафта» має величезні борги з податків. Журналісти вважають, що Коломойський і Боголюбов мають великі шанси виграти позов проти України. Тому влада спробує задовольнити їхні апетити, якщо не грішми, то привабливими пропозиціями на газовому ринку. Адже законодавчі ініціативи Порошенка ще не раз потребуватимуть підтримки людей Коломойського у Верховній Раді, а його прихильність коштує дуже дорого, констатує «Газета по-українськи».
На Банковій переконують, що Україна не купує російський газ. Насправді, як стверджує експерт газети «День», Київ просто не платить їм безпосередньо, а сплачує за цей же газ європейським партнерам і отримує його через реверс. Щодо вугілля, то 2015 року Україна завезла 8,5 мільйона тонн із окупованих територій на суму приблизно 17 мільярдів гривень. Як і перед ким Київ за нього розрахувався, лишається досі без відповіді, наголошує експерт газети.
Напередодні Вселенського православного собору, який має відбутися наприкінці червня на Криті, ситуація набирає детективного характеру, стверджує газета «День». Головним її дестабілізатором виступає Російська православна церква, яка хоч і не відкрито, але за допомогою всіляких інтриг, закулісної боротьби та обману, намагається вставити палки в колеса. Адже саме під час Собору, як переконує експерт газети, Українська церква може стати автокефальною, але для цього всі православні мають бути свідомими та патріотичними. Докладніше «День» інформує в статті «Патріарх Варфоломій: шанс залишитися в історії».
Днями Міносвіти виставило на обговорення нові програми навчання для молодших класів. Чиновники просять українців допомогти розвантажити і спростити школярам навчання. У міністерстві наголошують, що це лише крок на шляху до реформування середньої освіти. Газета «Сегодня» нагадує, що починати реформу хотіли з вересня 2016-го. Тепер, якщо все піде за планом, 1 вересня 2018 року відбудеться перший набір в нову школу. Серед новацій – введення евроатестатів і скорочення вчителів. Також реформа передбачає ще одну фінансову мотивацію вчителів – зовнішню добровільну сертифікацію, за результатами якої вони будуть отримувати надбавку. Докладніше газета розповідає в матеріалі «Нова школа: 12 років, розвантаження і сертифікати навчання».
