Ярослав Шимов
Словаччина з 1 липня 2016 року стане черговим очільником ЄС. Постійні представники країн ЄС на засіданні в Брюсселі 21 червня домовилися про продовження санкцій ще на півроку, які Європейський союз проти Росії через її агресію на сході України. Трохи раніше було оголошено про продовження на рік, до 23 червня 2017 року, інших санкцій щодо анексованого Росією Криму. Тому тема санкцій проти Росії і в цілому відносин з Росією залишиться на порядку денному ЄС в найближчі півроку. Це якраз той термін, протягом якого посаду голови ЄС, який кожні 6 місяців переходить від одного члена союзу до іншого, буде обіймати Словаччина, яка мала зауваження до політики антиросійських санкцій.
Днями міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак заявив, що не закликає до скасування санкцій проти Росії, але не хотів би, щоб вони стали суто формальністю, оскільки, за його словами, «все одно з Росією ведуться переговори, туди їздять з візитами, європейські політики зустрічаються з росіянами, не виключаючи тих, хто перебуває під санкціями. Це реальність, і це вимагає обговорення», – додав Лайчак.
Голова Європейської ради Дональд Туск заявив днями, виступаючи в Гельсінкі, що у питанні про санкції «сьогодні менше протиріч, ніж ви думаєте». Однак свідчень про те, що таких протиріч вистачає і проросійське лобі в Євросоюзі вельми активне, стає все більше.
Як буде поводити себе Словаччина в ролі голови ЄС на російському напрямку, розповів Російській редакції Радіо Свобода експерт Словацького інституту політики безпеки Ярослав Надь.
Словаччина не може розраховувати на роль лідера у вирішенні питання про майбутнє санкцій проти Росії. Ми – частина Євросоюзу, і в ролі його голови наші керівники, швидше, будуть прагнути до пошуку консенсусу і до того, щоб не суперечити думці більшості
– Словаччина не може розраховувати на роль лідера у вирішенні питання про майбутнє санкцій проти Росії. Поки ми бачимо двоїсту поведінку багатьох наших політиків, починаючи з прем'єра Роберта Фіцо. Місцевій публіці і самій Росії він посилає якісь доброзичливі сигнали, каже, що санкції краще б скасувати, що великого значення вони не мають тощо. Але при голосуванні в Брюсселі Словаччина ніяких претензій не висловлює, підтримує загальну лінію на продовження санкцій. Ми – частина Євросоюзу, і в ролі його голови наші керівники, швидше, будуть прагнути до пошуку консенсусу і до того, щоб не суперечити думці більшості. Інша річ – те, про що говорив міністр Лайчак, тобто поведінка деяких політиків, німецьких, італійських та інших, які віддають пріоритет суто економічним інтересам, а не цінностям, на яких заснований Євросоюз. От саме тому, щоб загальна позиція з ключових політичних питань не порушувалася, країна-голова могла б сприяти. Питання санкцій це стосується в першу чергу.
– Економічні аргументи дуже часто вживаються прихильниками скасування санкцій. Якщо говорити про Словаччину – її економіка дуже постраждала від європейських санкцій і «контрсанкцій», введених Москвою щодо країн ЄС?
Будь-які твердження про те, що санкції приносять країні великі збитки – це просто неправда
– Якщо виходити з розрахунків і заяв наших економістів, то дуже мало. Дозволю собі стверджувати, що в цілому не йдеться навіть про десяті частки відсотка ВВП. Тут, щоправда, не можна забувати про декілька конкретних фірм, які були давно орієнтовані переважно на російський ринок: по них санкції дійсно вдарили. У масштабах всієї економіки – це, однак, незначні наслідки. В цілому з цієї точки зору у нас зараз непоганий період: безробіття падає, стало помітним економічне зростання. Деякі з тих фірм, які я згадав, наприклад, займаються сільськогосподарським експортом, вже встигли переорієнтуватися на інші ринки замість російського. Загалом будь-які твердження про те, що санкції приносять країні великі збитки – це просто неправда.
– Очевидно, що нинішнє продовження санкцій проти Росії супроводжувалося найбільш очевидними за весь час їхньої дії протиріччями і дебатами серед європейських політиків щодо можливості та необхідності скасування режиму санкцій. Як Ви вважаєте, це останнє продовження санкцій?
Чим довше триватиме дія санкцій, тим сильніше це відчує режим Володимира Путіна. Не виключено, що голосів на користь скасування санкцій наступного разу буде ще більше. Але не думаю, що протягом найближчого року – півтора Євросоюз зважиться на скасування санкцій
– Так, голоси на користь перегляду режиму санкцій лунають. Я переконаний, що час для такого перегляду (чи Європейським союзом, чи іншими країнами західного світу) ще не настав. Звісно, чим довше триватиме дія санкцій, тим сильніше це відчує режим Володимира Путіна. Факт в тому, що санкції були введені з двох причин: через анексію Криму і через втручання Росії в конфлікт на сході України. У жодному з цих пунктів будь-яких серйозних змін не відбулося. Таким чином дійсних, не надуманих причин для скасування санкцій наразі не існує. Справді, не виключено, що голосів на користь скасування санкцій наступного разу буде ще більше. Але не думаю, що протягом найближчого року – півтора Євросоюз зважиться на скасування санкцій. Це було б і нелогічним, як я вже сказав, і політично невигідним для ЄС. Звичайно, з єдиним винятком: якщо в політиці Росії відбудуться явні і безсумнівні позитивні зміни.
– Дія санкцій тісно пов'язана з дотриманням Мінських угод щодо Донбасу. Серед європейських політиків і дипломатів є також така думка: можна поступово послаблювати режим санкцій – у міру того, як Росія пункт за пунктом почне дотримуватися своїх зобов'язань в рамках «Мінська». Вам такий підхід здається реалістичним?
Не бачу причин, через які тут могла б вестися якась «роздрібна торгівля». Якщо ЄС хоче бути солідним міжнародним гравцем, він не може дозволити собі з дня на день міняти власні рішення залежно від економічних чи політичних інтересів окремих країн, партій чи особистостей
– Ні. Росія прямо або побічно взяла на себе в Мінську низку зобов'язань. Їхнє виконання – підкреслю, всіх цих зобов'язань – означало б скасування санкцій Європейським союзом. Не бачу причин, через які тут могла б вестися якась «роздрібна торгівля». Крім того, а як «зважувати», з одного боку, російські поступки, а з іншого – санкції? Як визначати, які з них «важчі», які – «легші»? Це і практично важко здійсненне, і навряд чи відповідає політичним інтересам ЄС. Хоча деякі політики дотримуються такої точки зору, взагалі, різні погляди на цю проблему є навіть всередині окремих країн. Наприклад, в Німеччині ми бачимо, що позиція міністра закордонних справ Штайнмайєра помітно відрізняється від точки зору канцлера Меркель. Але всі ці дебати точаться в рамках єдиної позиції Євросоюзу, наразі є незмінною. Якщо ЄС хоче бути солідним міжнародним гравцем, він не може дозволити собі з дня на день міняти власні рішення залежно від економічних чи політичних інтересів окремих країн, партій чи особистостей.
– Які кроки з боку Росії могли б слугувати для Євросоюзу сигналом до того, що режим санкцій дійсно час переглядати?
Поки немає помітних ознак взагалі будь-якого руху в позитивному напрямку з боку влади Росії
– Деякі кроки могли би бути зовсім однозначними, ясними і відносно легко реалізованими. Це, насамперед, зусилля – реальні, а не словесні – щодо стабілізації становища на сході України. Я цілком можу уявити собі, що режим президента Путіна рано чи пізно піде на це, навіть не дивлячись на те, що його початкові задуми в 2014 році були зовсім іншими. Інші заходи в нинішній ситуації навряд чи здійсненні – це насамперед повернення Криму під український контроль. Біда в тому, що поки немає помітних ознак взагалі будь-якого руху в позитивному напрямку з боку влади Росії.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
