Москва своїм брязканням зброєю готується не до наступу, а до саміту «Групи двадцяти» в Китаї. Інша мета путінських військових маневрів – дестабілізація України на тривалі роки. Про це в своїх статтях нині пишуть деякі західні видання. Водночас у Нідерландах кілька видань отримали доступ до низки документів, пов’язаних із розслідуванням катастрофи на Донбасі пасажирського авіалайнера рейсу MH17. Як свідчать дані цих звітів, уряд Нідерландів від самого початку вважав, що відповідальними за збиття літака є саме «російські сепаратисти».
Кремль не прагне повномасштабної війни на Донбасі. Насправді маневри Путіна націлені на те, щоб встановити контроль над сусідкою Україною на прийдешні роки. Так пояснює нинішні дії Москви блогер американського видання Foreign Policy Майкл Кофман. На його думку, висловлена Заходом стурбованість, що була реакцією на серпневу ескалацію напруження між Росією та Україною та військові приготування, що виглядали, як провісники нової атаки, не врахували одного стратегічного елемента. Насправді, пише Кофман, «Росія не має наміру знову розгортати масштабну війну на українському сході». «Вона натомість переорієнтовує свої сили, аби оточити та утримувати Україну наступними роками в тому процесі, який досі значною мірою ігнорується», – вважає він.
Американський блогер переконаний, що російські навчання і перевірки готовності оснащення на перший погляд можуть здатися страшними, але вони навряд чи будуть прелюдією до розширення поточного конфлікту. «На цьому етапі війни Росія не потребує приховування для переміщення своїх сил з чи до України, – пише він. – Так само, для ескалації конфлікту вона не має потреби у у надуманому приводі, схожому на той, який ми бачили раніше цього місяця в Криму. Перестрілки і артилерійські дуелі теж мало що означають».
Передислокація російських збройних сил вздовж східних кордонів України, відновлення наступальних військових підрозділів у Криму – всі ці дивізіони, авіабази та бойові бригади, на думку автора, мають на меті залякування та чинення тиску протягом довгих років. «Водночас це забезпечить реалізацію російського бачення того, як завершиться конфлікт. Якщо в уявному майбутньому Мінська угода справді буде реалізована, то російські збройні сили можуть відступити з сепаратистських анклавів Донбасу. У випадку провалу угоди, або якщо Київ не дотримається умов, російські дивізії оточать країну з півночі до самого південного сходу (не враховуючи Криму) і зможуть протистояти будь-яким українським атакам, наносячи удари з декількох напрямків», – пише автор у своєму блозі «Путінська воєнщина грає в Україні довгу гру», даючи при цьому західним лідерам застереження: уважно стежити за розвитком подій, аби уникнути «шоку» від усвідомлення одного дня, що російські війська швидші та вправніші за їхні.
Популярний американський суспільно-політичний тижневик Newsweek в статті Нолана Петерсона також аналізує нинішнє «путінське брязкання зброєю, яке нервує Україну та країни Балтії». Наводячи думки військових експертів, видання пише, що поєднання раптових військових маневрів та запланованого на вересень широкомасштабного навчання «Кавказ-2016» схожі на «димову завісу», створену Росією перед вторгненням у Грузію в 2008 році та гібридною війною й окупацією українського Кримського півострова в 2014 році.
«Військові навчання Росії підігрівають побоювання щодо продовження агресії»
Водночас інші експерти стверджують, що стратегічні військові цілі Росії швидше є дипломатичними важелями, ніж шляхами досягнення військових результатів. Тут автор наводить слова головного аналітика глобальної аналітичної компанії IHS Markit Алекса Кокчарова, який каже, що вочевидь, Кремль проводить навчання задля дестабілізації постреволюційної влади Києва та, відповідно, для отримання важелів впливу для переговорів щодо зняття санкцій на саміті «Групи двадцяти» в Китаї. «Війна – це продовження політики. Політика ж Кремля направлена на дестабілізацію України та зрив програми реформ та відновлення економіки. Росія хоче спровокувати падіння нинішньої прозахідної влади в Києві», – каже аналітик. Він додає, що, безумовно, росіяни мають потенціал для вторгнення в Україні, але «вигода від захоплення нових територій буде значно меншою, ніж витрати, які це потягне за собою, як прямі, так і опосередковані – наприклад, потенційно нові економічні санкції».
Та політика залякування, яку використовує Путін, націлена на одне: зростання ставок в дипломатичній грі. Це стимул для переговорів щодо врегулювання конфлікту на сході без самої України, резюмує дослідник, що спеціалізується на аналізах ризиків Росії, України та інших країн колишнього радянського табору.
«В серпні 2016 Росія надіслала велику кількість важкого озброєння донецьким та луганським сепаратистам на сході України»
Одразу три нідерландські видання нині публікують результат свого звернення до Міністерства безпеки та юстиції щодо надання для публікації нової частини документів, пов’язаних із катастрофою літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17. Посилаючись на право на свободу інформації, суд Нідерландів зобов’язав міністерство надати телеканалам NOS, RTL-Nieuws та газеті Volkskrant нові деталі збиття літака у небі над Донбасом.
Деякі з цих обмежених опублікованих даних оприлюднені на сайті NLTimes. Там зокрема йдеться, що уряд Нідерландів від самого початку вважав, що відповідальними за збиття літака є саме «російські сепаратисти».
«Опубліковані документи та їхні інтерпретації у доповідях Національного координатора із безпеки та боротьби з тероризмом були написані незадовго після катастрофи та містять факти щодо того, що сталося, винуватців, а також припускають проблеми, яких слід очікували», – пише сайт.
Серед інших деталей, зокрема опублікованих RTL-Nieuws, – дані про жертви та пов’зану зі збиттям пасажирського авіалайнера атмосферу в самих Нідерландах.
«Якщо є сліди того, що літак було збито, це створить додатковий шок, особливо, якщо це було зроблено умисно», – цитує видання текст документів. Також, як видно із опублікованих документів, нідерландська сторона від початку розслідування вимагала, щоб суд над винуватцями катастрофи відбувся саме у Нідерландах. Крім того, в документах, отриманих у розпорядження провідними ЗМІ Нідерландів, обговорюються труднощі із репатріацією тіл загиблих та складність майбутнього розслідування, пише видання.
Водночас, додає NLTimes, звіти про спеціальні засідання та зустрічі міністрів Нідерландів далі залишаються суто конфіденційною інформацією, бо їхня публікація, за словами одного із нідерландських правників, може поставити під загрозу всю державну політику.
