Німецький часопис Die Welt вміщує інтерв'ю з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Періодичне видання іспанського регіону Каталонія La Vanguardia пише про першу групу китайських туристів, які прибули до окупованого Росією українського Криму. Найповажніша газета Нідерландів NRC Handelsblad повідомляє про повернення з України до нідерландського міста Горна викрадених з місцевого музею полотен.
Німецьке періодичне видання Die Welt публікує інтерв'ю з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Інтерв'ю має заголовок «Справжня довіра до Путіна неможлива». У підзаголовку до інтерв'ю зазначається, що український міністр вважає, що Росія веде політику «троянського коня», а Європа при цьому не має бути наївною. Україна, тим часом, і надалі вестиме політику наближення до НАТО. Спершу німецьке видання запитало Клімкіна щодо просування справи з надання Євросоюзом безвізового режиму для України. Український міністр закордонних справ відповів, що, на його думку, поступ у цьому напрямку є. Для цього, за словами Клімкіна, існувала одна умова: запровадження в Україні системи електронного декларування доходів та витрат державних службовців. Ця система вже діє з 1 вересня. Клімкін додав, що сподівається надання Україні безвізового режиму після того, як згодом цього місяця або ж у жовтні Європейський парламент голосуватиме з цього питання. Клімкін також сказав, що Україна здійснює помітні реальні кроки у боротьбі з корупцією. За його словами, щодня в Україні проводяться арешти, і наступним етапом буде здійснення правосуддя щодо всіх затриманих.
Далі німецький часопис запитує, чи не боїться міністр закордонних справ України, що підтримка подальших санкцій Євросоюзу проти Росії зменшується, і одного дня ці санкції можуть зняти або пом'якшити наступного року. Клімкін на це відповів, що це питання є засадничим для майбутнього самого Європейського союзу. Зараз, коли Росія показує, що не дотримується міжнародних правил поведінки, бездіяльність або пасивність ЄС позначиться на його образі і на довірі до нього. Проблема, на думку Клімкіна, полягає у тому, що ЄС нині не має чіткої спільної стратегії . ЄС також бракує спільної політичної волі щодо Росії. І все це йде значно далі за те, що нині відбувається на Донбасі. Німецька газета після того запитала, наскільки Клімкін побоюється, що у США, Франції та Німеччині до влади прийдуть політики, які прихильно ставляться до Путіна. Український урядовець відповів, що він не може передбачити, хто саме переможе на виборах, проте Клімкін запевнив, що Україна й надалі боротиметься, аби забезпечити збереження солідарності у лавах ЄС та «Великої сімки».
Die Welt запитав головного українського дипломата, чи Україна має якісь надії стати колись членом НАТО. Клімкін на це відповів: очевидним є факт того, що «гібридна війна» Росії проти України надала поштовх бажанню Києва стати членом НАТО. 3 роки тому лише 19% українців підтримували перспективу набуття членства в альянсі. Нині, за словами Клімкіна, цей показник становить понад 60%. При цьому, сказав Клімкін, Україна не вбачає цей крок лише як гарантію власної безпеки, а й як можливість, перш за все, долучитися до стандартів НАТО для українського війська. Україна поставила собі за ціль досягти цих стандартів у 2020-х роках. Насамкінець інтерв'ю німецька газета запитує Клімкіна, де він бачить Україну через 10 років. А саме, який, на його думку, сценарій був би найкращим, а який – найгіршим. Український міністр закордонних справ відповідав, що для України не існує найгіршого сценарію. А щодо найкращого, на думку Павла Клімкіна, – Україна стане державою з демократичними структурами, які злагоджено працюватимуть, пропагуючи економічний розвиток. Клімкін також бачить Україну як державу, яка може повести вперед європейське суспільство. Україна історично і за своєю ментальністю належить до Європи.
«Україна – це історично і за ментальністю Європа»
Найповажніший часопис Нідерландів NRC Handelsblad містить матеріал «Викрадені полотна із Західнофризького музею повертаються до Нідерландів». У підзаголовку додається, що поціновувачі мистецтва вже за кілька тижнів зможуть знову побачити, те, що зникло з музею міста Горна. Видання нагадує, що 5 полотен нідерландських майстрів було викрадено 2005 року із Західнофризького музею, які згодом були виявлені в Україні. Нині, як оголосили представники нідерландського музею, картини повертаються з України додому.
Повернення викрадених творів мистецтва було узгоджене між нідерландськими та українськими прокурорами. Передання викрадених картин відбулося у приміщенні посольства Нідерландів у Києві. Саме з цією метою, пише часопис, до столиці України прибув нідерландський фахівець з питань реставрації творів мистецтва Рональд де Ягер. Саме він мав завдання встановити автентичність картин так званої «Золотої доби» нідерландського живопису.
Далі NRC Handelsblad повідомляє, що голова відділу культури міської ради міста Горна Джудіт де Йонг висловила своє захоплення і полегшення тим, що вкрадені понад десять років тому картини нідерландських майстрів повертаються до Нідерландів. У якийсь момент вона навіть втратила надію, що ці картини колись будуть знайдені. Часопис також наводить слова нідерландського фахівця з питань реставрації творів мистецтва Рональда де Ягера: попри радість від того, що картини було знайдено, їхній стан викликає занепокоєння. За словами Ягера, картини перебували у скрученому стані впродовж багатьох років. Нідерландський часопис додає, що останнє з полотен до посольства Нідерландів у Києві приніс невідомий чоловік.
«Викрадені полотна із Західнофризького музею повертаються до Нідерландів»
Найпопулярніший часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує статтю «Перші китайські туристи прибули до Криму після анексії Росією». У матеріалі повідомляється про першу організовану групу туристів з Китаю, яка прибула до Кримського півострова. Китайські туристи раніше уникали цього, беручи до уваги офіційну позицію їхньої країни, яка висловилась на захист територіальної цілісності України. Далі каталонське видання наводить слова «голови» підконтрольного Кремлю «туристичного комітету» Криму Олексія Черняка, який заявив, що це була перша офіційна туристична група китайських туристів, яка прибула до окупованого Криму. Метою відвідин цієї туристичної групи з Китаю було побачити Крим. Китайці, за словами Черняка, прибули без в'їздних віз, згідно з угодою, підписаною між Росією та Китаєм.
Каталонський часопис пише, що 14 китайських туристів не цікавились пляжами, на відміну від більшості відвідувачів півострова, натомість концентрували їхню увагу на знайомстві з місцевою історією, культурою та принадами місцевої їжі. За ті 6 днів, які китайці планують провести у Криму, вони очікують відвідати музеї, фортеці, церкви, а також завітати в історичне місто кримських татар – Бахчисарай. Видання додає, що китайці також зацікавлені у дегустації кримських вин. Далі газета пише, що місцева «влада», яка відвідала Китай у травні, намагалась активізувати китайський туризм до анексованого Росією півострова, усвідомлюючи, як зазначає видання, важливість прибуття першої групи китайських туристів для економіки регіону.
Китай має одним зі своїх принципів захист територіальної цілісності і боротьбу з сепаратизмом у Тибеті та провінції Сіньцзян, а Пекін ніколи не визнав російської анексії Криму, давши про це знати Україні. Часопис повідомляє, що «голова» підконтрольного Кремлю «туристичного комітету» Криму Олексій Черняк повідомив, що до 1 вересня Крим цього року мав 4,2 мільйона відвідувачів, що, за його словами, становило на 30% більше, ніж у 2015 році. При цьому, як стверджує Черняк, один мільйон із цих відвідувачів – буцімто туристи з України.
«Перші китайські туристи прибули до Криму з часу російської анексії»
