«Чому в Україні немає ідеологічних партій?» – у публікації під таким заголовком газета «День» стверджує, що партії в Україні створюються в основному під вибори, певного лідера і здебільшого фінансуються олігархічними групами. Відтак ці партійні проекти використовуються як механізм впливу для особисто-корпоративних інтересів. Що ж до ідеологічних партій, то їх в Україні немає, бо на них немає достатнього запиту. За ідеологічні партії голосують лише ті виборці, які готові цінувати послідовність, відсутність популізму та «гречки», які вміють довіряти «своїй» партії, якщо її представники не підводили останні 5 чи 10 років. Проте в Україні найпопулярніші політичні теми: квартира Лещенка, бійка Парасюка, «скотиняки» Ляшка та інші ситуативні елементи шоу. Надто «тихо» звучать запитання до політиків про те, де стратегія економічного розвитку, як подолати технологічну відсталість, як реформувати судову систему чи охорону здоров’я. Проте ідеологічна партія в Україні існувати може. За яких умов – аналізує газета «День».
Без державної ідеології не може бути справжньої незалежності, наголошує дописувач газети «Україна молода». У публікації «Гібридний суверенітет України» він вважає, що нинішня державна гібридність є наслідком не стільки суб’єктивної волі правителів країни, скільки закономірним результатом відсутності державної ідеології. Бо якби вона була, то суд на Олександром Єфремовим та іншими батьками сепаратизму відбувався б не сьогодні, а років 15 тому, коли ті, керуючись прямими настановами з Кремля, почали розбудовувати засади «русского мира». Навіть без прямої загрози повномасштабної агресії Росії відсутність ідеології в Україні є фатальною для її державності, наголошує дописувач «України молодої».
В цьому ж числі «Україна молода» у матеріалі «Церква свідків Медведчука» інформує, що в країні є низка видань, які детально висвітлюють кожну, заяву, думку чи припущення Віктора Медведчука. Серед них – «Українські національні новини», «РБК-Україна», «112 Україна» та «Главком». Докладніше про те, як працює ринок «замовних» новин і публікацій, та які суми там крутяться, розповідає газета «Україна молода».
До початку війни люди, які становили осередок українського руху на Донеччині, почувалися як меншість. Правила гри у вугільному краї були інакшими, ніж в інших містах країни. Тепер, як переконує газета «Голос України», все поступово змінюється. Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ та інші міста Донбасу сьогодні демонструють чітко виражену проукраїнську позицію. На визволеній території Донбасу відбуваються докорінні зміни, коли радянська система управління змінюється на сучасну. Донбас зробив свій вибір. І вибір цей – Україна, наголошує газета.
