Доступність посилання

30 Травень 2017, Київ 12:18

Шуляк або некомпетентний, або каже неправду – адвокат Небесної сотні


«Беркут» стріляє по протестувальниках. Київ, 20 лютого 2014 року

Київ – Святошинський районний суд Києва 2 грудня продовжив розгляд справи п’яти колишніх беркутівців Тамтури, Янішевського, Зінченка, Аброськіна та Маринченка. Цього разу у залі суду відбувся відеодопит свідка – екс-командувача внутрішніх військ Станіслава Шуляка. Як і Янукович, він акцентував увагу на тому, що правоохоронці постраждали під час протистоянь на Майдані. Він свідчив про те, що загони внутрішніх військ, які були на охороні порядку під час Революції гідності, не мали вогнепальної зброї, окрім спецпідрозділу «Омега», який завжди виходить на чергування зі зброєю. За словами прокурорів, допит показав, що Шуляк не зацікавлений у встановленні істини щодо подій на Майдані. Водночас прокурори зауважують: допит був корисний тим, що стало відомо, як Шуляк виїхав з України.

​На початку засідання прокурори заявили, що надіслали повідомлення про підозру екс-командувачеві внутрішніх військ Станіславу Шулякові в участі у злочинному угрупованні та скоєнні злочинів у його складі, а також у перевищенні своїх службових обов’язків.

Шуляк одразу ж запевнив, що цих повідомлень не отримував.

Стріляли з боку Консерваторії та з верхніх поверхів готелю Україна – Шуляк

Під час допиту у формі відеоконференції Станіслав Шуляк у Ростовському обласному суді заявив, що 20 лютого 2014 року учасникам протестних акцій на Майдані в столиці видавали вогнепальну зброю. Зокрема, за його твердженням, «постами спостереження встановлений факт видачі вогнепальної зброї з машини «Жигулі» п’ятої чи сьомої моделі, за зовнішніми ознаками – атомати Калашникова». За його словами, ця територія контролювалася прихильниками Майдану.

Ім’я правоохоронця, який повідомив про цей факт, Станіслав Шуляк не назвав. За його свідченням, обстріл 20 лютого 2014 року вівся з боку Консерваторії та з верхніх поверхів готелю «Україна». Сам же він на вулиці Інститутській у той день, за його словами, не перебував, лише постфактум дивився відео.

Одна із адвокатів потерпілих – Євгенія Закревська – у коментарі журналістам зауважила, що свідчення Шуляка «нещирі».

«Або він зараз розписався у тому, що він абсолютно некомптентентний і не має уявлення, яким чином мають координуватися бойові підрозділи у неординарний момент. В іншому випадку, він говорить неправду», – зауважила Закревська у коментарі журналістам після завершення засідання.

У суді Шуляк також заявив, що не знав про операцію розгону Майдану 20 лютого.

«Жодних замислів з боку моїх керівників, а моїм безпосереднім керівником був міністр внутрішніх справ, мені такі замисли не оголошувались. Особисто я ніяких наказів стосовно цього не давав. Ані замислу, ані документів, ані розпоряжджень усних чи письмових я не отримував», – заявив він під час допиту.

Але прізвище людини, яка координувала дії правоохоронців 20 лютого, він назвати не зміг, бо не знає, хто точно тоді виконував обов’язки.

Водночас у суді він повідомив про деталі свого виїзду з Києва та з України в кінці лютого 2014 року. За його словами, 21 лютого він прибув у Донецьк з одним із підрозділів внутрішніх військ начебто з метою їхнього відновлення для виконання пункту про роззброєння протестувальників. Наступного дня він перебував у Харкові, де дізнався про «зраду» всередині структури та про те, що його оголосили у розшук.

Згодом, згідно з розповіддю Шуляка, він повернувся у Донецьк, захворів й декілька днів перебував у лікарні з чужим паспортом. У ніч із 26 на 27 лютого він приїхав на один із КПП на кордоні з Росією, де його впізнали співробітники й без перешкод пропустили до Росії.

Ми не знали факту перетину кордону – прокурор

На думку сторони обвинувачення, Станіслав Шуляк ухилявся від прямих запитань, які мали ключове значення у встановленні істини у цій справі. Хоча, за словами прокурорів, фактів абсолютної амнезії, як під час допиту Віктора Януковича, не було, Шуляк майже «не запам’ятав» жодного прізвища, яке могло б відкрити нові дані.

Деталі про втечу до Росії стороні обвинувачення раніше не були відомі, каже прокурор департаменту спецрозлідувань ГПУ Роман Псюк.

Шуляк уникає відповіді на прямі, конкретні запитання. Корисність у тому, що ми не знали факту перетину кордону. Ми ставимо під сумнів слова про те, що він офіційно перетнув кордон

«Ми ще раз переконуємося в тому, що є особи, які не зацікавлені у встановленні істини у справі, зокрема, я можу це віднести і до пана Шуляка, який уникає відповіді на прямі, конкретні запитання. Корисність у тому, що ми не знали факту перетину кордону, коли та як це було зроблено, оскільки жодної офіційної інформації про це у Держприкордонслужбі немає. Все ж таки ми ставимо під сумнів слова пана Шуляка про те, що він офіційно перетнув кордон», – зауважив прокурор.

Він також додав, що за фактом пропуску Шуляка у Росію буде відкрито окреме кримінальне провадження.

Обвинувачення зобов’язане виходити на індивідуалізацію вини кожного – адвокат

Водночас на запитання журналістів, яке значення мають свідчення колишнього командувача внутрішніх військ МВС у справі «беркутівців», один із адвокатів підозрюваних Олександр Горошинський повідомив, що завдяки свідченням Шуляка вдалося дослідити, в яких умовах відбувалося протистояння, а також обставини загибелі співробітників правоохоронних органів. За його словами, свідок повідомив про те, що наказів на застосування зброї не було, попередньої домовленості керівництва держави на застосування зброї або бажання застосувати зброю по учасниках акції протесту не було.

«Це свідчить про те, що звинувачення у вчиненні терористичного акту є нісенітницею. А якщо немає терористичного акту, сторона обвинувачення зобов’язана виходити на індивідуалізацію вини кожного», – сказав адвокат.

Святошинський районний суд Києва розглядає справу щодо п’ятьох колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут», фігурантів справи про розстріли на Майдані – Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. Невдовзі загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG