Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 22:54

Верховна Рада цього тижня дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Вадима Новинського з фракції «Опозиційний блок». З відповідним поданням до парламентарів звернулася Генеральна прокуратура, яка підозрює Новинського у співучасті в незаконному позбавленні волі помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана. Сам підозрюваний Вадим Новинський називає справу сфабрикованою. Який шлях для скасування недоторканності депутата і чи можуть її скасувати для всіх парламентарів? Чому взагалі вони мають такий імунітет? Про це Радіо Свобода розповідає разом із Богданом Бондаренком, експертом із конституційного права «Центру політико-правових реформ».

Де прописана депутатська недоторканність?

У Конституції України. Стаття 80: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Чому взагалі депутати мають недоторканність?

«Загалом це старий принцип, який зберігається в конституційному праві не тільки в Україні, а й закордоном, – пояснює Богдан Бондаренко. – Недоторканність – один із проявів принципу стримувань і противаг трьох гілок влади: судової, виконавчої та законодавчої. Вважається, що таким чином депутати мають захист від впливу з боку виконавчої і судової гілок влади».

З чого складається депутатська недоторканність в Україні?

Під словосполученням «депутатська недоторканність» в Україні об’єднані імунітет та індемнітет. «Імунітет» – це юридична захищеність депутата від кримінального переслідування (див. вище частину 3 статті 80). «Індемнітет» означає, що депутат не несе юридичної відповідальності за свої дії як парламентаря (втілений у частині 2 згаданої статті).

Вважається, що в Україні депутати мають майже абсолютну недоторканність.

А як в інших країнах?

Депутатська недоторканність є майже в усіх країнах. Спільною для більшості з них є гарантія депутатського індемнітету. А от імунітет переважно обмежений.

Наприклад, Конституція Бельгії передбачає, крім індемнітету, що ані член Палати представників, ані член Сенату не може бути «впродовж сесії направлений чи доставлений у суд чи трибунал, ані заарештований за зловмисні дії, крім як із дозволу палати, до якої він входить, за винятком випадків затримання на місці злочину». Схожий пункт є в Основному законі ФРН: «за винятком якщо він (член Бундестагу – ред.) не затриманий під час скоєння злочину чи впродовж наступного дня».

Як можна скасувати депутатську недоторканність і чим цей процес регламентується?

Особливості притягнення народного депутата України до відповідальності прописані, крім Конституції, також у Кримінальному процесуальному кодексі (глава 37), законах «Про статус народного депутата України» (стаття 27) та «Про регламент Верховної Ради України» (глава 35).

У цілому процедура виглядає таким чином: оскільки без згоди Верховної Ради депутата не можна ані притягнути до кримінальної відповідальності, ані затримати, ані обрати щодо нього запобіжний захід, генеральний прокурор має внести до парламенту відповідне подання (щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання). Голова Верховної Ради пропонує народному депутату, щодо якого внесено подання, надати письмове пояснення у регламентний комітет, а самому комітету доручає надати висновок щодо зробленого прокурором подання.

У випадку з Новинським регламентний комітет визнав подання генерального прокурора недостатньо обґрунтованим, але все одно передав свій висновок голові Верховної Ради і, таким чином, розгляд питання про зняття недоторканності став можливим. Верховна Рада має розглянути відповідне подання на пленарному засіданні не пізніше, ніж через 7 днів від дня подання висновку комітетом.

Хто, крім депутатів Верховної Ради, має в Україні недоторканність?

Президент України (відповідно до статті 105 Конституції України) та судді (стаття 126).

Чи були спроби скасувати недоторканність?

Так. Наприклад, проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)». Зміни пройшли перше читання, конституційність пропозицій підтвердив Конституційний суд України. Однак далі законопроект не просунувся.

«Такі рішення навряд чи будуть прийматися народним депутатами, – вважає Богдан Бондаренко. – Вони шкодять і груповим, і особистим інтересам народних депутатів». Загалом, на думку експерта, в Україні потрібно вести мову не про скасування, а про звуження депутатської недоторканності.

Інтерв’ю повністю слухайте в аудіозаписі ефіру.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG