Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 02:08

Данський часопис Politiken повідомляє про націоналізацію українським урядом банку Ігоря Коломойського. Найбільший часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia повідомляє про надання Європейським союзом чергового пакету допомоги для здійснення реформ в Україні. Австрійський часопис Die Presse пише про критику угоди, що її підписала крайньо-права австрійська Парія свободи з путінською партією «Єдина Росія».

Найпопулярніший часопис Данії Politiken публікує статтю «Український уряд націоналізує великий банк, який мав заборгованість». У підзаголовку зазначається, що керівництво України взяло контроль над найбільшим приватним банком країни для того, аби уникнути економічної кризи. Уряд України здійснив кроки з націоналізації «Приватбанку», намагаючись відвернути фінансову катастрофу, як пише данська газета, у колишній радянській республіці. Перебирання важелів управління великим банком в Україні сталося після того, як почали розповсюджуватись чутки, що банк, власником якого є український мільярдер Ігор Коломойський, має величезний борг. Данське видання вказує, що увага української влади до Коломойського пов'язувалась з боротьбою президента України Петра Порошенка проти корупції. Газета також додає з посиланням на українські джерела, що «Приватбанк» надав позики обраній групі осіб, тісно пов'язаних з банком, які просто ніколи не змогли б повернути ті позики. Всі ці чутки, як пише данський часопис, з’явились до падіння ціни на акції «Приватбанку» на 50% наприкінці листопада.

Politiken повідомляє, що український уряд оприлюднив з цього приводу заяву, у якій повідомляє, що бере повний контроль над «Приватбанком», бажаючи гарантувати подальше існування і діяльність цього банку. Уряд України, як зазначає видання, відтепер є стовідсотковим власником «Приватбанку», відповідно, цілком гарантуючи здійснення фінансових операцій цим банком, а також безпеку коштів, які мають у цьому банку громадяни. Данська газета додає, що рішення української влади співпадає з вимогами до України з боку Міжнародного валютного фонду, у яких значиться очищення фінансового сектору України з тим, аби досягти економічного зростання. Далі видання пише, що Національний банк України попередньо висунув вимогу, аби Ігор Коломойський здійснив рефінансування мільярдів доларів «Приватбанку», якщо він зацікавлений залишити цей банк у своїй власності. Але цього так і не було зроблено, і українська влада була змушена здійснити кроки з націоналізації «Приватбанку». Наприкінці матеріалу данський часопис наводить слова директора Міжнародного інституту бізнесу у Києві Олександра Савченка, який сказав, що бездіяльність у справі «Приватбанку» могла б зруйнувати цілу фінансову систему України. Представники «Приватбанку», у свою чергу, як пише газета, вважають рішення українського уряду націоналізувати цю фінансову установу наслідком нападів у засобах масової інформації, які буцімто здійснювали політичні інсайдери, які виступали проти Ігоря Коломойського.

«Український уряд націоналізує великий банк, який мав заборгованість»

Найтиражованіший щоденний часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує матеріал «ЄС визнає зусилля України у напрямку здійснення реформ і розблоковує канал надання допомоги». Каталонське видання пояснює, що йдеться про пакет фінансової та технічної допомоги, водночас додаючи, що Європейський союз вирішив розблокувати надання цього пакету допомоги Україні, наголосивши на тому, що перед Києвом стоять подальші виклики, на які Україна мусить відреагувати. Далі барселонська газета наводить слова комісара Євросоюзу з питань закордонної політики Федеріки Моґеріні, яка виступила на засіданні Ради Україна-ЄС у Брюсселі, зазначивши, що Україна здійснила доволі інтенсивні реформи, проте і надалі постає перед викликами у плані боротьби з корупцією. Моґеріні також привітала уряд і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, якого у Брюсселі представляв віце-прем'єр Степан Кубів. Зокрема, Моґеріні визначила як «сміливий» крок керівництва України у напрямку стабілізації довіри до фінансового сектору, маючи на увазі націоналізацію «Приватбанку».

La Vanguardia пише, що Євросоюз здійснив низку заходів у царині технічної та фінансової допомоги Україні. У Брюсселі, тим часом, було підписано фінансову угоду про надання допомоги у здійсненні реформи системи державного управління, згідно з якою Україна має отримати 104 мільйони євро на упорядкування кадрової політики. Барселонський часопис додає, що Євросоюз допоможе Києву в реформуванні державного сектору, наданням 52,2 мільйона євро, спрямованих на підтримку верховенства права в Україні. На додаток, брюссельська зустріч схвалила чотири угоди щодо прикордонного співробітництва України та ЄС, а також п'ять інших угод з Європейським інвестиційним банком (EIB).Згідно з програмою надання фінансової допомоги, ЕІВ розблокує надання Києву 600 мільйонів євро на здійснення реформ в Україні. Каталонський часопис веде далі, що Євросоюз та Україна очікують повної ратифікації 28 країнами-членами ЄС Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка б мала набрати чинності ще з початку січня поточного року, проте її було заблоковано рішенням референдуму у Нідерландах. Газета нагадує, що нідерландський прем'єр Марк Рютте вже подав цей документ на ратифікацію, яку має схвалити парламент Нідерландів. Барселонський часопис принагідно повідомляє, що минулого тижня європейські лідери вирішили подовжити санкції проти Росії ще на 6 місяців за роль Москви у конфлікті на сході України. Насамкінець видання наводить слова Федеріки Моґеріні, яка каже, що Європейський союз однозначно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України і не визнаватиме й надалі протизаконної анексії українського півострова Крим Росією.

«ЄС визнає зусилля України у напрямку здійснення реформ і розблоковує канал надання допомоги»

Один з найпопулярніших часописів Австрії Die Presse містить статтю «Критика поїздки керівництва австрійської Партії свободи до Москви». У підзаголовку повідомляється, що австрійські крайньо-праві уклали у столиці Росії 5-річну угоду з партією Путіна «Єдина Росія», зазначивши, що працюватимуть над «налаштованістю на виховання молодого покоління у дусі патріотизму, аби молодь отримувала насолоду від праці». Часопис додає, що тоді як Європейський союз вирішив і далі утримувати санкції проти Росії у світлі агресії Москви проти України, а багато країн світу засудили дії Росії у сирійському місті Алеппо, крайньо-права австрійська Партія свободи навпаки «активізувала» свій російський напрямок. Видання додає, що угоду про тісну співпрацю між австрійськими крайньо-правими та путінською партією «Єдина Росія» підписав заступник голови ради цієї партії Сергій Железняк, який перебуває у списку осіб, на яких розповсюджуються санкції ЄС, запроваджені від часу анексії Росією українського Криму.

Die Presse пише, що голова австрійських крайньо-правих Гайнц-Крістіан Штрахе визначив свою партію як «будівника мостів та миру», додавши, що його політична сила намагається досягти дипломатичного вирішення конфліктів в Україні та Сирії, а також наголосив, що австрійська Партія свободи прагне зняття санкцій з Росії, які, як вона вважає, «цілковито не мають сенсу та шкодять економіці». З російського боку також, як зазначає австрійська газета, підписання угоди між обома партіями було сприйняте оплесками. Водночас видання наголошує, що, вочевидь, ці дві партії ще мають більше дізнатися про одне одного, бо ж у прес-релізі, оприлюдненому путінською партією, Железняк і надалі зазначав, що Норбарт Гофер (крайньо-правий кандидат, що програв на президентських виборах в Австрії – ред.) і надалі є кандидатом у президенти Австрії. Втім, як додає видання, цю помилку російської сторони згодом забрали з тексту релізу. Австрійський часопис веде далі, вказуючи, що у зв'язку з «фанфарними» відвідинами Москви керівництвом Партії свободи, в Австрії спостерігалось доволі поширене несприйняття цього кроку крайньо-правих. Видання наводить слова голови австрійських соціал-демократів Георга Нідермюльбіхлера, який зазначав, що сподівається на те, що у Партії свободи вистачить здорового глузду не фінансуватися Кремлем. Ще один австрійський соціал-демократ Петер Кайзер, обговорюючи підписане в угоді між Партією свободи та «Єдиною Росією» положення щодо того, аби «молодь отримувала насолоду від праці», заявив, що тут йдеться про виховання у стилі 50-х років минулого сторіччя, визначивши цей пункт як досить дивну форму закордонної політики і збиткування над тим, чим є сучасна Австрія. Австрійські «зелені» пішли навіть далі, як пише видання, визначивши Партію свободи як «п'яту колону Путіна у Європі».

«Критика поїздки керівництва австрійської Партії свободи до Москви»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG