Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 10:03

«Державний «Приватбанк»: від націоналізації виграють вкладники?


Київ – Націоналізація «Приватбанку», який НБУ визнав неплатоспроможним, дає змогу захистити його вкладників та українську фінансову систему загалом, та виконати вимоги західних донорів, стверджують як українські посадовці, так і частина експертів. Керівництво цього банку пояснює необхідність його націоналізації спланованими інформаційними атаками на банк, яких він міг би й не витримати. Чимало економістів головний ризик вбачають у тому, що «Приватбанк» значні суми позичав своїм власникам, і що останні могли би використати цей найбільший в Україні банк для боротьби проти чинної влади. Думки ж українських депутатів щодо націоналізації «Приватбанку» – розділилися.

Я подав до Верховної Ради законопроект, який надає додаткові гарантії вкладів громадян у цій установі. Звертаюся до вас, шановні клієнти «Приватбанку», – зберігайте спокій
Петро Порошенко

Держава «бере на себе відповідальність і гарантує клієнтам «Приватбанку» недоторканість і цілісність їхніх грошей», заявив президент України Петро Порошенко 19 грудня, коментуючи рішення уряду, ухвалене днем раніше, про націоналізацію цього найбільшого українського банку.

«Для посилення захисту вкладників «Приватбанку» у якості невідкладного я подав до Верховної Ради законопроект, який надає додаткові гарантії вкладів громадян у цій установі. Вони будуть такі ж самі, як для «Ощадбанку» – як для банку, що на сто відсотків належить державі. Звертаюся до вас, шановні клієнти «Приватбанку», – зберігайте спокій», – йдеться в заяві президента.

Як пояснив глава держави, рішення про націоналізацію банку ухвалили, щоб врятувати цю установу, і «всю банківську систему України». Опосередковано від стану справ у цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні – настільки він великий, зазначив глава держави.


Кабінет міністрів України на засіданні в неділю підтримав пропозицію Національного банку, Ради фінансової стабільності та РНБО про перехід ПАТ «Приватбанк» у стовідсоткову державну власність.

Як зазначили в уряді, держава в особі Міністерства фінансів стане власником 100% акцій банку і «гарантує безперебійне функціонування цієї установи та збереження коштів його клієнтів».

Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що націоналізація найбільшого комерційного банку в Україні дає змогу захистити кошти 20 мільйонів його вкладників. Утім, раніше в українських медіа Гройсмана називали одним із супротивників націоналізації.

Володимир Гройсман
Володимир Гройсман

Інформація про можливість націоналізації «Приватбанку» з’являлася в українських медіа та у прогнозах деяких фінансистів упродовж року.

Але лише 18 грудня фахівці Нацбанку України визнали «Приватбанк» неплатоспроможним, і це є головною причиною його націоналізації, заявила голова НБУ Валерія Гонтарева на брифінгу в Києві 19 грудня.

«Національний банк відніс «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних і попросив уряд про перехід його до державної власності», – заявила Гонтарева. Вона уточнила, що проблеми з ліквідністю викликали дії власників «Приватбанку», зокрема – ідеться про надання значних кредитів особам, пов’язаних із акціонерами банку.

За її словами, перехід банку в державне управління розпочався з 19 грудня, й ситуація у «Приватбанку» перебуває під контролем. Окрім того, Нацбанк готовий протидіяти можливому відтоку капіталу з банку та підтримувати його ліквідність

Міністр фінансів України Олександр Данилюк висловив сподівання, що рішення про націоналізацію ПАТ «Приватбанк» наблизить Україну до отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Про це він сказав на брифінгу в Києві 19 грудня.

Олександр Данилюк
Олександр Данилюк

«Всі міжнародні партнери підтримують наше рішення, включаючи МВФ, ЄБРР, а також уряди США, Великої Британії та інші. Більш того, це рішення є важливим у рамках співпраці з МВФ. Після наступного кроку – прийняття бюджету, ми виконаємо два важливих етапи співпраці з МВФ і це також наблизить нас до отримання наступного траншу», – сказав Данилюк.

Водночас клієнти банку не відчують серйозних змін, запевняє міністр. Вони, як і раніше, мають вільний доступ до рахунків та депозитів. Тим часом на один день, на 19 грудня, призупинено обслуговування юридичних осіб.


Данилюк уточнює, що невдовзі після стабілізації банку держава виставить його на продаж. Частина економістів припускає, що найкращим рішенням для української банківської системи буде продаж цього активу відповідальним західним інвесторам.

Міністерство фінансів на своєму ютуб-каналі виклало відео, в якому пояснює, чому довелося вдатися до націоналізації, й які це матиме наслідки для клієнтів.

МВФ та ЄБРР вже зробили заяви про підтримку націоналізації «Приватбанку», і погодилися з тим, що цей крок зміцнить фінансову стабільність.

Аналогічну позицію висловили представники США та інших країн «Групи семи».

Націоналізація «Приватбанку» не нашкодить клієнтам – правління банку

Директор з інформаційних технологій «Приватбанку» Дмитро Дубілет визнав, що націоналізація банку стала наслідком потужної інформаційної атаки, після якої ця фінансова установка могла би і не встояти. І уточнив, що зміна форми власності банку не поставить під загрозу вклади його клієнтів. Більше того, Дубілет пообіцяв у найближчі кілька місяців допомагати новій адміністрації банку.

Новим головою правління банку стає Олександр Шлапак
Дмитро Дубілет


«Новим головою правління банку стає Олександр Шлапак (це чудова новина!), який має невдовзі сформувати нову команду топ-менеджерів. Перехідний період, протягом якого ми будемо вводити в курс справи нову команду, буде тривати кілька місяців. Страшно зізнатися, але я не думаю, що клієнти або співробітники відчують особливу різницю в роботі банку. У нас все працює, як годинник. У головному офісі та у відділеннях залишаються ті ж професіонали, що й раніше», – зазначив Дмитро Дубілет.

Утім, напередодні інформація про можливу націоналізацію спричинила паніку серед клієнтів «Приватбанку», які почали масово знімати кошти зі своїх рахунків. Нині приблизно 50% громадян України використовують платіжні системи «Приватбанку», кожен третій є вкладником цього банку чи користувачем кредиту.

Кредитний портфель «Приватбанку» (загальна сума виданих кредитів) становить близько 180 мільярдів гривень, і за даними звітності цього банку, кредити особам, пов’язаних із акціонерами «Приватбанку» – це близько 10% від кредитного портфелю. Тоді як експерти припускають, що насправді власники банку надавали самі собі 70-80% від загального обсягу кредитів. Для того, щоб гарантувати їхнє повернення, НБУ рекомендував фінансовій установі провести докапіталізацію на суму майже 132 мільярди гривень упродовж трьох років, і «Приватбанк» виконував ці вимоги лише частково, засвідчили останні звіти НБУ та проведені ним стрес-тести ключових українських банків.

Після націоналізації капітал банку має збільшувати держава. Утім, «Приватбанк» є прибутковим: за 9 місяців 2016 року він заробив майже 600 мільйонів гривень чистого прибутку, тобто це трохи менше від мільярда в річному вимірі. Отже, щоб відшкодувати за рахунок прибутку банку витрати на його докапіталізацію, потрібно більше від ста років, якщо зберігатиметься нинішня прибутковість, стверджують експерти.

Утім, український уряд має намір приватизувати цей банк невдовзі після його стабілізації, і таким чином частково або повністю покрити всі витрати.

Націоналізація «Приватбанку» не створює додаткових ризиків, це є спробою держави вирішити вже наявні проблеми цього великого банку, заявив у коментарі Радіо Свобода депутат від «Блоку Петра Порошенка» Павло Різаненко, голова парламентського підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку та електронної комерції Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Павло Різаненко
Павло Різаненко

Ризики формувалися довгий час: зокрема, цей великий банк кредитував переважно осіб, пов’язаних з його акціонерами
Павло Різаненко

«Ризики формувалися довгий час: зокрема, цей великий банк кредитував переважно осіб, пов’язаних з його акціонерами. Націоналізація – це вольове рішення почати вирішувати проблему. Власники депозитів у «Приватбанку» прокинулися вкладниками державного банку, а це надійніше, ніж тримати гроші в ІК. Гарантія вкладів пошириться на ПБ – 100% вкладів. Ніхто, крім власників або НБУ, частково, не зможе сказати, скільки треба докапіталізації».

Павло Різаненко уточнює, що ідеться про випуск облігацій внутрішньої державної позики, терміном погашення через 30 років. Чи ляже це на плечі платника податків – залежить від поведінки його співвласника Ігоря Коломойського.

«Якщо кредити, які банк надавав пов’язаним особам, повертатимуть – цей тягар не ляже на плечі платників податків. З іншого боку, якби з цими кредитами не було проблем, то мабуть не ішлося би про націоналізацію», – пояснює депутат.

Лояльні до чинної влади політологи, серед яких Олександр Палій, теж вказують на «кредитування власниками банку самих себе» як основу нинішніх проблем «Приватбанку» та головну причину його націоналізації.


Експерт: причина націоналізації – «міжолігархічні війни»

Економічні мотиви для націоналізації «Приватбанку» є незрозумілими, утім, великою є ймовірність, що власник банку Ігор Коломойський міг використати цей свій актив для боротьби з чинною владою, зокрема президентом Петром Порошенком, і влада зіграла на випередження, зазначив у коментарі Радіо Свобода економіст, колишній віце-прем’єр та міністр економіки Володимир Лановий.

Володимир Лановий
Володимир Лановий

Можливо – це робиться заради державної безпеки. Бо власник банку Коломойський розпочав боротьбу з Порошенком, ще коли його позбавляли впливу на «Укрнафту». Він зачаїв образу і почав готуватися
Володимир Лановий

«Ситуація у фінансовому секторі погіршується, але українцям майже нічого не пояснюють. Адепти націоналізації вважають перехід «Приватбанку» у руки держави рішучим кроком. Водночас цей банк є сучасним та високотехнологічним, тоді як державні – ні. Тому націоналізація – це крок назад. Можливо – це робиться заради державної безпеки. Бо власник банку Ігор Коломойський розпочав боротьбу з Порошенком, ще коли його позбавляли впливу на «Укрнафту». Він зачаїв образу і почав готуватися. Можливо, ці його дії відстежували. І саме тому, не виключаю, в неділю ухвалили рішення про націоналізацію. Чи вивів Коломойський гроші з банку? Думаю, він їх давно виводив», – зазначає економіст.

Лановий припускає, що держава докапіталізовуватиме банк менш раціонально, ніж це робив би комерційний власник. І уточнює, що найімовірніше, невдовзі відбуватиметься емісія гривні на покриття ОВДП, випущені для цього банку і на потреби бюджету. Або ж НБУ діставатиме кошти з резервів, і відпускатиме курс гривні, а це шлях в нікуди, визнає економіст.

Версію , що націоналізація «Приватбанку» є ключовим етапом «міжолігархічних воєн» в Україні, підтримує і низка українських журналістів та блогерів, серед яких, зокрема, Денис Казанський.


Існує й інша думка: націоналізація найбільшого українського банку стала результатом взаємовигідної домовленості між Коломойським та Порошенком, припускає журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач.


Позиція депутатів: від звинувачень у «пограбуванні бюджету» – до згоди покласти гроші до «Приватбанку».

Депутати Верховної Ради до націоналізації найбільшого українського банку поставилися по-різному. Так, член фракції «БПП» Володимир Ар’єв закликає не шукати «зради» в тому, що «держава націоналізує власність олігарха».


Зі свого боку, лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк назвав націоналізацію «Приватбанку» слушним кроком з точки зору захисту вкладів та фінансової стабільності. Водночас він застеріг, що докапіталізація цього банку означатиме «пограбування тисячоліття» для державного бюджету.


А керівник фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко – взагалі назвала націоналізацію «Приватбанку» руйнуванням української банківської системи в інтересах особисто Петра Порошенка.


Тим часом лідер фракції «Радикальної партії» Олег Ляшко після націоналізації «Приватбанку» взагалі закликав відкривати в ньому депозити.


Член фракції «БПП», колишній журналіст-розслідувач Сергій Лещенко у себе в соцмережах висловив думку, що рішення про націоналізацію опосередковано викликане перемогою Дональда Трампа на президентських виборах у США. Захід відтепер не панькатиметься з українською владою, і їй доведеться виконувати рекомендації західних донорів щодо зміцнення банківського сектору та інших реформ, або ж залишатися без кредитів, стверджує Лещенко.


Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, зі свого боку, вважає, що труднощі «Приватбанку» стали наслідком ведення Росією гібридної війни проти України.

Ярослав Жаліло
Ярослав Жаліло

Є велика імовірність нового обороту гібридної війни – націоналізації банку передувала жорстка інформаційна кампанія
Ярослав Жаліло

«Є велика імовірність нового обороту гібридної війни – націоналізації банку передувала жорстка інформаційна кампанія. Націоналізація – має на меті зберегти цей системний банк і стабільність банківського сектору загалом. Хоча самі навіть чутки про неї – викликали негатив. Проте націоналізація насправді зміцнює банк. Але, з іншого боку, вона зменшує довіру до банку і банківської системи країни. Можна очікувати зростання попиту на готівкову валюту і просідання гривні – що вже частково бачимо», – зазначає Жаліло.

Зі свого боку, директор департаменту фінансової стабільності Нацбанку Віталій Ваврищук в ефірі Радіо Свобода наголосив, що націоналізація такого великого банку та державні фінансові вливання в нього не означатимуть стрімких коливань національної валюти.


Докапіталізація «Приватбанку» відбуватиметься, найімовірніше, упродовж кількох років. До державного банку – регулятор ставитиметься м’якше, ніж до приватних, стверджує Ярослав Жаліло. До цих вимог входить, зокрема, вартість активів, а ця вартість є гнучким поняттям. Якщо «Приватбанк» потребуватиме на докапіталізацію більшої суми, ніж буде в державному бюджеті за 2016 рік, то її можуть отримати за рахунок позичкових коштів або ж скоригувати її за рахунок реструктуризації активів банку. Але остаточні суми уряд та НБУ визначать після детальної оцінки стану «Приватбанку», стверджують експерти.

Клієнти банку свідчать, що онлайн-платежі приватних осіб та сплата карткою за товари і послуги станом на 19 грудня продовжували діяти.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG