Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 07:22

Археологічні пам’ятки в зоні АТО. Найбільшої шкоди зазнали кургани – археологи


Сергій Теліженко біля древнього кургану під час поїздки з групою Української гельсінської спілки з прав людини, 2016. Новоайдар, Луганська область. Фото з Facebook

Донбас для археологів та істориків – регіон унікальний. Він лежить на межі степу й лісостепу, тож з давніх давен тут стикались і взаємодіяли різні культури. Дослідження процесів, які відбувалися 3, 5, 9 тисяч років тому на території теперішніх Луганської й Донецької областей, допомагає зрозуміти подальший хід історії не тільки України, Європи у цілому, а й Росії. Доки археологічні пам’ятки Донбасу залишаються майже беззахисними, кажуть фахівці, «чорні археологи» грабують поховання й давні поселення, продаючи знахідки за шалені гроші.

Джерелами досліджень стають археологічні пам’ятки. Це поселення та стоянки, де люди жили у кам’яній, мідній, бронзовій добі та пізніше, у середньовіччі, а також поховання – передусім кургани. Долина майже кожної річки – це безперервна низка поселень, часто недосліджених.

Тепер частина з них опинилася просто на лінії зіткнення. Древні городища перетворилися на мінні поля, а кургани як домінуючі висоти стали основами укріплень.

«Розкопки» за допомогою артилерії

Луганчанин Сергій Теліженко – науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України. Перед війною він працював у Криму, раніше багато років копав на Луганщині. Тому цього року він був «провідником» у групі Української Гельсінської спілки з прав людини, яка з’ясовувала, що ж з пам’ятками культури у зоні конфлікту?

Сергій Теліженко. Довоєнні розкопки пізньонеолітичного поселення Новоселівка-ІІІ, Старобільський район Луганської області (нині територія, підконтрольна уряду). Фото Giedre Motuzaite Keen, Facebook
Сергій Теліженко. Довоєнні розкопки пізньонеолітичного поселення Новоселівка-ІІІ, Старобільський район Луганської області (нині територія, підконтрольна уряду). Фото Giedre Motuzaite Keen, Facebook

Археолог виділяє три головних пункти в проблемі: загроза пам’яткам безпосередньо на лінії зіткнення; збереження тих, що розташовані поруч з зоною обстрілів; в окрему категорію він виніс питання курганів.

«У Теплянському містечку та у середньовічному поселенні поблизу Трьохізбенки, які розташовані на лінії фронту, нас попереджали, що там заміновано. Як розцінювати, це загублені пам’ятки чи вони цілі?», – каже Теліженко.

Лінія розмежування проходить по річці Сіверський Донець, на березі якого багато археологічних об’єктів. Українським військовим доводиться будувати укриття: окопи, бліндажі, а поруч прилітають міни та снаряди з боку сепаратистів. Отже, культурний шар там пошкоджений. Там, де бойові дії прокотилися швидко у червні 2014-го, пам’ятки зазнали менших «поранень».

У Капітанівському поселенні, яке потрапляло під обстріли з «Градів» та ствольної артилерії, ми знайшли антропоморфну фігурку мідної доби – їй не менше ніж 5 тисяч років. У поселенні Занівське-1 неподалік від Сєверодонецька знайшли уламок кременевого ножа
Сергій Теліженко

«Були навіть знахідки під час нашої поїздки – підбирали їх просто на поверхні. У Капітанівському поселенні, яке потрапляло під обстріли з «Градів» та ствольної артилерії, ми знайшли антропоморфну фігурку мідної доби – їй не менше ніж 5 тисяч років. У поселенні Занівське-1 неподалік від Сєверодонецька знайшли уламок кременевого ножа. Але загалом я би не сказав, що ця категорія об’єктів сильно ушкоджена», – вважає археолог.

А найбільшої шкоди через своє тактичне значення для військових зазнали кургани. Ці давні погребальні споруди стали опорними пунктами, на них облаштовуються вогньові точки, там риють ходи. Кількість таких курганів, а також наскільки вони ушкоджені, ще доведеться встановлювати.

Результатом тієї поїздки стала доповідь Української Гельсінської спілки з прав людини щодо стану обстежених культурних об’єктів – 30 археологічних пам’яток, 4 архітектурних та 4 культурних заклади. Серед них, як встановлено, пошкоджені 27, у тому числі 9 від бойових дій.

Ми займаємось лише документуванням порушень. Ця доповідь про стан захисту культурних цінностей в умовах збройного конфлікту була скерована до Міністерства культури та до Верховної Ради. Ми передали звіт до Міжнародного кримінального суду як свідчення порушень міжнародного гуманітарного права
Олексій Біда

«Ми займаємось лише документуванням порушень. Ця доповідь про стан захисту культурних цінностей в умовах збройного конфлікту була скерована до Міністерства культури та до Верховної Ради, до комітету з питань культури і духовності. Матеріали були використані науковцями у публікаціях, у тому числі у англомовному світі. Крім того, ми передали звіт до Міжнародного кримінального суду як свідчення порушень міжнародного гуманітарного права», – говорить один з авторів доповіді Олексій Біда.

Ветеран АТО та старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Денис Гречко розповідає, що українські військові намагаються обережно поводитися з тими ж курганами. За його словами, інколи буває, командири попереджають бійців, аби ті якомога меншої шкоди завдавали цим спорудам, проте важко говорити про охорону пам’яток, коли мова йде про життя воїнів.

Для захисту пам’яток на передовій нічого не вдієш, а от на мирній території можна, кажуть археологи. 2/3 культурних об’єктів, досліджених Українською Гельсінською спілкою з прав людини, постраждали не через бойові дії. Давня проблема з пам’ятками археології – паспортизація, інвентаризація (з’ясування, у якому стані пам’ятки) та взяття на облік цих культурних цінностей.

У переліку нерухомих пам’яток Луганської області пам’яток археології ледь 100 набереться. Їх же насправді значно більше! А вони навіть на обліку не стоять
Сергій Теліженко

«У переліку нерухомих пам’яток Луганської області пам’яток археології ледь 100 набереться. Їх же насправді значно більше! А вони навіть на обліку не стоять», – каже археолог Сергій Теліженко.

Таке враження, зауважує він, що органи місцевого самоврядування не зацікавлені у документуванні пам’яток. Адже тоді їх треба буде охороняти, а земля – один з найцікавіших активів, які мають місцеві ради.

Та й облік – не гарантія охорони. Теліженко наводить приклад величезного кургану, який має охоронний номер, в центрі Лисичанська. Зараз на ньому смітник, люди відбирають ґрунт для своїх потреб, а в «тіло» давньої погребальної споруди врізані гаражі.

«Стіну» побудують без археологів?

У Луганській обласній військово-цивільної адміністрації ситуацією з археологічними пам’ятками занепокоєні. Головною проблемою заступник начальника управління культури, національностей та релігій обласної адміністрації Володимир Виборний вважає відсутність, власне, археологів в області. Тобто, каже, зробити експертні висновки щодо таких об’єктів просто нема кому. (Щоправда, археологи, кажуть: якби було, де жити та де працювати, не їхали б з Луганщини).

Розкопки кургану в Біловодську, 1991 рік. Другий та третій зліва – Володимир Виборний та Сергій Теліженко. Фото з Facebook
Розкопки кургану в Біловодську, 1991 рік. Другий та третій зліва – Володимир Виборний та Сергій Теліженко. Фото з Facebook

«Також не конче зрозуміло, якою буде структура управління після адмінреформи в об’єднаних громадах. Тому вже сьогодні руйнується вертикаль управлінь культури – багато начальників управлінь в області вже зараз звільняються», – каже Виборний.

Нещодавно був на нараді у Міністерстві культури, каже посадовець, і ставив запитання охорони археологічних пам’яток. Ще одне велике запитання ставить просто зараз перед міністерством начальник обласного управління культури Аліна Адамчук. Йдеться про побудову «Стіни» на кордоні з Росією.

Перед тим, як копати рів, встановлювати загородження, треба обстежити все, щоб ймовірні пам’ятки обійти або терміново дослідити
Володимир Виборний

«Я вважаю, що перед тим, як копати рів, встановлювати загородження, треба обстежити все. Тому я вважаю, що до складу груп з проектування треба включити археологів. З тим, щоб ймовірні пам’ятки обійти або терміново дослідити», – каже Володимир Виборний.

Поки ж археологічні пам’ятки Донбасу залишаються майже беззахисними перед бойовими діями, оборонними намірами прикордонників та байдужістю місцевих органів самоврядування і правоохоронців кажуть археологи. Це ідеальні умови хіба що для «чорних археологів», які грабують поховання й давні поселення, продаючи знахідки за шалені гроші.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG