«Все погане фінансує все хороше» – принцип, за яким у Європі податок із грального бізнесу, акциз із тютюну та алкоголю виділяють на розвиток культури. В Україні теж намагаються запровадити щось схоже, а саме – створити Державний фонд гуманітарного розвитку, який би витрачав, скажімо, лотерейний податок на грант молодим спортсменам чи митцям. Утім, цей законопроект на рік «завис» серед бюрократичних парламентських процедур. Натомість «під ялиночку» з’явився новий схожий проект – про Український культурний фонд, підзвітний Міністерству культури. Про «азартні» кошти там не згадується, та і вплив громадськості менший. Вже в четвер депутати планують голосувати за цей законопроект.
Отже, у чому суттєва різниця між двома варіантами фонду. Перший законопроект передбачає створення Державного фонду гуманітарного розвитку. Фінансуватись він має з державного бюджету та з платежів соціальної лояльності: відрахувань від лотерей, ігрових та букмекерських центрів, акцизів. До наглядової ради входили би по одному представнику від депутатських фракцій та по одному від президента і Кабінету міністрів. Ще вісім членів – громадські об’єднання та асоціації. Саме вони вирішували б, на які саме напрямки (культура, освіта, спорт, молодь) та проекти йшли би гроші.
Ініціаторкою законопроекту від громадськості виступила колишня директорка «Мистецького арсеналу» Наталія Заболотна. За її словами, проект Державного гуманітарного фонду – це робота кількох років. І ключова ідея полягає в тому, щоби люди і громади, які хочуть реалізувати власний гуманітарний проект, мали куди звернутись за грошима і не чекали, коли держава виділить зайву гривню на культуру. Таку схему вона з однодумцями «підгледіла» у Великобританії.
«Тобто за ці кошти наша країна матиме можливість на грантових засадах розбудовувати спортивні майданчики, модернізувати дитячі і юнацькі школи, модернізувати національний музей, реставрувати Олеський замок, наповнювати басейни водою», – говорить Заболотна.
Утім, цей законопроект хоч і пройшов погодження трьох комітетів, «завис» у парламенті і далі не рухається. Натомість, наприкінці грудня вже інші ініціатори зареєстрували в Раді схожий проект. І вже 19 січня, у перший же тиждень пленарної роботи Ради, депутати за нього голосуватимуть.
Камінь спотикання – «азартні гроші»?
Мова йде про проект Українського культурного фонду, який лобіює зокрема Рада реформ при президентові. Передбачається, що це буде підзвітна Міністерству культури організація, в основі фінансування якої – бюджетні гроші. Представників громадськості у наглядовій раді – лише два, решта – представники провладних органів. Про платежі соціальної лояльності в законопроекті не згадується.
На думку Заболотної, це – імітація реформи, і на ділі українці отримають ще одну «ширму» Міністерства культури.
Деякі парламентарі в кулуарах говорять, що камінь спотикання – саме рядок про відрахування для Державного фонду гуманітарного розвитку грошей із азартного бізнесу. І хоч законопроект, як каже Заболотна, не передбачає обов’язкової легалізації – все ж він виявився для багатьох «незручним».
«Сьогодні є ціла низка ініціатив в уряді, в парламенті для легалізації ігорного бізнесу, аби вивести його з тіні, – каже депутат Світлана Заліщук, яка є співавтором ініційованого Заболотною законопроекту. – Адже, незважаючи на те, що існує заборона, ви легко знайдете казино, які під іншою вивіскою ховаються. І люди заробляють на цьому величезні гроші. На сьогодні легалізація ігорного бізнесу не зрозуміло на якому етапі. А наш законопроект дає можливість культурі мати «незалежний відсоток», – пояснює Заліщук.
Проект Українського культурного центру – компромісний варіант?
Під другим законопроектом, новішим, підписався співавтором голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він критикує старішу версію проекту за непрозорість призначення наглядової ради та розподіл коштів.
А от Український культурний центр, говорить він, буде підзвітним, зможе зосередитись саме на культурних проектах. За словами Княжицького, він і сам підтримує ідею легалізації грального бізнесу та відрахувань із цієї галузі на культуру. Утім, вважає, що якщо таке джерело надходження буде прописане у законопроекті – голосів на це не вистачить.
Тому, каже, став співавтором компромісного варіанту, який лобіює Рада реформ при президентові, і який можна буде допрацювати після першого читання. Тим більше, за словами Княжицького, проект Українського культурного фонду теж передбачає фінансування з лотерей, хоча й багатозначнішим рядком – «Інші надходження».
«У мене є багато зауважень до цього законопроекту, – говорить Княжицький. – Але я вважаю, що ідеологія цього, що має бути створено фонд культури – це нормальна практика. Якраз якщо ми кажемо, що кошти мають залучатися саме на культуру. То вони не будуть розмиватися між усім, як це пропонувалось у тому корупційному законопроекті, який рік тому реєструвався».
Він додає, що підписав законопроект, адже не хоче його блокувати. Утім, залишається ризик, каже він, що варіант Українського культурного фонду може бути «мертвонародженим», якщо його не допрацювати.
