Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 11:57

Уряд не допустить переведення людей на скорочений робочий день і неповні ставки – віце-прем’єр


Гість передачі «Ваша Свобода»: Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр України

Віталій Портников: Свята минули. І тепер треба все ж таки сказати, як люди будуть жити в новому році.

Фактично ми вже перші тижні живемо з цією підвищеною, за новим бюджетом, мінімальною зарплатою, говоримо про нові можливості у нарахуванні пенсій, про те, що теж будуть схвалені заходи, які допоможуть людям, принаймні, отримувати те, що вони насправді заробили.

От як Ви уявляєте собі цей рік, з точки зору соціального стану суспільства?

– Перше. Я хочу сказати про те, що ми більш-менш спокійно увійшли у цей новий 2017 рік. І все-таки те, що на сьогоднішній день основний фінансовий документ був затверджений Верховною Радою України, скажімо так, спокійно, планово, без біганини в останній момент, без передноворічної якоїсь метушні і сюрпризів, я думаю, що це великий показник того, що ситуація, в тому числі і політична ситуація в Україні, більш-менш стабілізувалася.

Павло Розенко
Павло Розенко

Ми ніколи не вийдемо з зони політичної турбулентності

І я сподіваюся, що новий 2017 рік пройде без катаклізмів, з одного боку. Ми, напевне, ніколи не вийдемо із зони політичної турбулентності, але буде менше бажання і заходів, щоб розхитати політичну ситуацію. Бо все ж таки економічна ситуація, соціальна ситуація, у тому числі її наслідки, дуже пов’язані з якоюсь політичною (я не дуже люблю слово «стабільність», бо стабільність у нас тільки на кладовищах буває) єдністю, принаймні в конфігурації президент-парламент-уряд, я сподіваюся, буде тривати і в цьому році. Що дає нам прекрасну перспективу говорити і про збільшення соціальних стандартів, і про зростання економіки, і про те, що все ж таки результати тих реформ, непростих реформ, які здійснювалися впродовж останніх 2,5 років, люди будуть на собі відчувати.

– Ці реформи ще ж не закінчилася...

Вже пройшли найнижчу точку свого падіння

– Але я все-таки вважаю, що найболючіші етапи, які припали на час уряду Яценюка і на перші місяці уряду в тому числі і Гройсмана, вже все-таки пройшли. І, я можу сказати, в соціальній сфері ми вже на сьогодні не говоримо про те, що є необхідність мати якісь пенсійні програми чи обрізати якісь соціальні проекти. Все-таки ми вже пройшли найнижчу точку свого падіння і будемо вже говорити про те, що ті всі успіхи, ті всі економічні, у тому числі соціальні, реформи ми будемо зараз трансформувати у підвищення якості рівня життя, у тому числі і в підвищення соціальних стандартів.

3200 – збільшення мінімальної зарплати – перший позитивний сигнал, але не останній впродовж цього року

І 3200 – збільшення мінімальної зарплати від 1 січня 2017 року – то це перший позитивний сигнал, але не останній, я думаю, впродовж цього року.

– Про ці 3200 йшли дискусії останні кілька місяців. Що це все ж таки? Це гроші з бюджету, які доведеться друкувати? Чи це так звана «детінізація» економіки, яка насправді не збільшує людям гроші, які вони отримують, а просто примушує працедавців платити інший розмір податків? Що це все ж таки було?

Лікарі, вчителі, працівники культури, соціальної сфери – це кошти держбюджету. Не надруковані. Додали 28 мільярдів гривень на оплату праці

– У нас два сектори економіки. Державний, безумовно, сектор економіки – це в першу чергу бюджетна сфера. І другий – це недержавний сектор економіки. Безумовно, для першого сектору: лікарі, вчителі, працівники культури, соціальної сфери – це кошти держбюджету України. Але це не надруковані кошти держбюджету. Це реальний ресурс, який закладений у держбюджеті України. І між першим і другим читанням, коли вже було ухвалене тоді політичне рішення спільно президентом, урядом і коаліцією Верховної Ради, то ми додали понад 28 мільярдів гривень на оплату праці працівників бюджетної сфери. Це зобов’язання держави.

Зможемо потроху зменшувати дефіцит бюджету Пенсійного фонду України або започатковувати якісь нові пенсійні програми

Друга частина (і воно буде виконано) – це недержавний сектор економіки. Там ми повинні говорити про те, що справді перерозподіл відбудеться. Тобто ця частка коштів, яка раніше виплачувалася в «тіньовому» секторі, в «тіньовому» обігу, безумовно, роботодавці в першу чергу будуть через такий крок будуть переводити в легальний сектор економіки. І це абсолютно позитивна тенденція. У першу чергу це на собі відчує Пенсійний фонд України за рахунок чого, ми вважаємо, зможемо потроху зменшувати дефіцит бюджету Пенсійного фонду України або започатковувати якісь нові пенсійні програми.

– Не побоюєтеся, що людей просто будуть виводити на половину ставки, щоб їм не доплачувати до цього рівня?

Перевести людину на півставки або на 0,75 – не простий процес. Менша тривалість робочого часу і навантаження

– По-перше, відповідно до чинного законодавства, перевести людину на півставки або на 0,75 ставки – це не досить простий процес. Має бути чітка аргументація цього кроку. Але давайте не будемо забувати, що перевід на зменшену ставку означає меншу тривалість робочого часу і менше навантаження на людину. Тому якщо раптом десь, може, таке відбудеться, то людина має захищати свої права і говорити про те, що вона має відпрацьовувати рівно стільки, за скільки їй платять.

– Ну, це ідеальна людина. А не людина, яка працює в «тіньовому» секторі і не має прав.

Уряд не допустить переведення людей на скорочений робочий день і на неповні ставки

Будемо щотижнево моніторити ситуацію в областях, щоб не допустити порушення прав працівників

– Ми говоримо про те, що в бюджетній сфері – медицина, охорона здоров’я, соціальна сфера, культура – уряд не допустить переведення людей на скорочений робочий день і на неповні ставки. Ми взяли це безпосередньо під свій контроль. Зокрема, була створена на сьогоднішній день за дорученням прем’єр-міністра України комісія, яку очолив я як віце-прем’єр-міністр України, куди увійшли всі профільні міністри, куди увійшли представники Державної інспекції з питань праці, Державної фіскальної служби. Ми будемо щотижнево моніторити ситуацію в областях, особливо в перші три місяці, і будемо відстежувати буквально по кожній області ситуацію, що складається в навчальних закладах, у системі охорони здоров’я, щоб не допустити порушення прав працівників.

Ми сьогодні говоримо про те, що уряд заклав достатньо коштів для того, щоб у бюджетній сфері підвищити мінімальну зарплату вдвічі. Для того, щоб від 1 січня 2017 року була затверджена і постанова уряду, зростає і перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки, який буде складати 1 600 гривень. На все це кошти є.

Тобто немає підстав сьогодні переводити працівників бюджетної сфери на скорочений робочий день. І ми цього не допустимо.

– А що буде з пенсійними заощадженнями?

Що мається на увазі? Ми говорили наприкінці 2016 року, що у нас досить дивна ситуація склалася з виплатою пенсій, коли люди отримують гроші не згідно зі своїм стажем, а згідно з часом, коли вони виходили на пенсію, тому що були абсолютно різні розміри мінімальної зарплати, за якими розраховувалася кількість грошей, які вони мали отримати.

І так фактично живе багато хто вже не роками, а десятиріччями. І це насправді кричуща соціальна несправедливість. Тому що люди фактично отримують різні гроші за одне і те ж.

У країні, де мізерна зарплата, не може бути високих пенсій апріорі

– Абсолютно з Вами згоден. І хочу сказати, що просто питання виплат легальних зарплат, підвищення мінімальної зарплати невід’ємно пов’язане з питанням виплати пенсій. І це люди, все суспільство повинне зрозуміти, що пенсія – це похідна від зарплати. У країні, де мізерна зарплата, не може бути високих пенсій апріорі. Так само в країні не може бути високої пенсії, де 50% працюючих громадян або не сплачують єдиний соціальний внесок, податки державі, або сплачують їх у неповному обсязі.

Тобто пенсія – це похідна. І стан Пенсійного фонду – це похідна від стану економіки.

«Осучаснення» пенсії один із перших проектів уряду в 2017. На осучаснення потрібно додатково від 30 до 40 мільярдів гривень

Безумовно, несправедливість у виході на пенсію у нас сьогодні є. І це питання так зване «осучаснення» пенсії. На сьогоднішній день я можу сказати, що це буде один із перших проектів уряду, які ми будемо намагатися реалізувати в соціальній сфері в 2017 році. Справді, на осучаснення пенсій нам потрібно додатково від 30 до 40 мільярдів гривень залежно від механізмів осучаснення. У нас принаймні є дві моделі осучаснення, проведення.

Тому ми дуже розраховуємо на легалізацію, ми дуже розраховуємо на те, що підвищення мінімальної зарплати до 3200 дасть нам додатковий ресурс у Пенсійний фонд України, який ми в першу чергу спрямуємо на проведення осучаснення, щоб вирівняти ситуацію в умовах пенсійного забезпечення тих людей, які виходили на пенсію 7, 10, 15 років тому, і з тими людьми, які виходять на пенсію сьогодні.

Несправедливість є. Ми про це знаємо. І знов-таки кажу, що програма осучаснення записана в планах уряду. І я, як профільний віце-прем’єр, зроблю все, щоб цей план був реалізований якомога швидше.

– До пенсійних проблем додаються ще проблеми пенсіонерів, які живуть на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

Виникає питання: можна розробити якийсь єдиний механізм нарахування грошей цим людям? Тому що фактично, Ви знаєте, достатньо хаотично відбувалося це нарахування в останні роки.

Українська держава не має можливостей на сьогодні забезпечити виплату пенсій нашим співгромадянам, які перебувають на окупованій території

– Нарахування у нас відбувається правильно. У нас нарахування відбувається у повному обсязі. Інша справа, що українська держава не має можливостей насьогодні забезпечити виплату пенсій нашим співгромадянам, які перебувають на окупованій території. Тому єдиний механізм у цій ситуації може бути вирішений за рахунок повної деокупації частини Луганської і Донецької областей, яка сьогодні перебуває під контролем російських терористів з Російської Федерації та їх, так би мовити, союзників.

Україна готова здійснити всі необхідні розрахунки, як відновиться конституційна цілісність України, як запрацюють органи державної влади на територіях Луганської і Донецької областей

І тоді ми говоримо про те, що Україна готова здійснити всі необхідні розрахунки, у тому числі і за той час, коли не виплачувалася людям пенсія, коли були заморожені людям соціальні виплати не через вину України. Після того, як відновиться конституційна цілісність України, після того, як запрацюють органи державної влади на територіях Луганської і Донецької областей у повному обсязі, ми виконаємо перед людьми зобов’язання в повному обсязі.

Всі нарахування відбуваються

Адже, ще раз наголошую, всі нарахування відбуваються. У нас є абсолютно чіткі і в Пенсійному фонді, і в органах соціального захисту реєстри тих людей, які залишилися на тій території, які не можуть через дії бойовиків отримати свої належні пенсії, соціальні виплати. Після того, як, скажімо так, будуть у повному обсязі виконані Мінські угоди, відновиться територіальна цілісність України, ми гарантуємо виплату всіх необхідних пенсій, соціальних допомог тим людям, які залишилися на окупованих територіях.

– А віртуалізації не може бути, щоб люди просто отримували вже зараз кошти на якісь кредитні картки, які їм будуть видаватися?

– Ну, знову ж таки кажу, що, по-перше, виникає завжди питання про те, що зробити системний облік тих людей, які перебувають на окупованій території, у якому стані вони, це на сьогоднішній день є практично неможливим. Отримати інформацію неможливо, які види і якої допомоги вони там отримують, врешті-решт, чи вони там не заарештовані, а гроші приходять на карточку і невідомо хто нею користується. Або, можливо, якщо ми говоримо про пенсіонерів, то є випадки смертей, про які ми як українська держава просто не будемо знати.

І врешті-решт є завжди запитання до того, чи мають отримувати пенсії і чи повинні отримувати від української держави пенсії ті люди, які беруть участь у незаконних збройних формуваннях і воюють проти наших, у тому числі солдатів, є фактично на сьогоднішній день учасниками терористичних угруповань.

Тому питань надзвичайно багато, питань, які ми вирішити, безумовно, не можемо. Тому знову ж таки кажу, що модель одна. Ми говоримо про відновлення територіальної цілісності нашої держави, ми знаємо, кому ми і що на сьогоднішній день, у тому числі не через нашу вину, припинили виплату соціальних виплат. Після вирішення всіх цих питань ми повністю виконаємо всі зобов’язання держави перед нашими українськими громадянами, які сьогодні живуть на непідконтрольних територіях.

– А якщо говорити про нестрахову медицину і взагалі про можливість того, що будуть запроваджені певні процедури, які дозволять людям отримувати якісну медичне обслуговування без грошей у конвертах, без звернення до платних медичних клінік, а за рахунок цієї полісної системи, яка у всьому світі в тому чи іншому вигляді існує і є гарантією отримання якісних медичних послуг громадянином?

– По-перше, для того, щоб запровадити будь-який вид страхової медицини, то ми повинні в першу чергу навести порядок із механізмом проходження грошей, які віддаються. Або через загальний державний страховий фонд, або через недержавні страхові фонди залежно від моделі, доходять до кожного пацієнта, доходять до кожної людини, до кожної лікарні, до кожної поліклініки.

От уряд уже перший крок до цього зробив. І ми говоримо про те, що на сьогоднішній день ми ухвалюємо рішення і сподіваємося, що Верховна Рада України найближчим часом ухвалить закон України, який посилить автономізацію лікувальних закладів, закладів охорони здоров’я. Ми говоримо про те, що вже від 1 січня вступають у силу постанови уряду, які будуть встановлювати певні механізми у відшкодуванні (вартості лікарських засобів – ред.) повного або часткового по трьох основних діагнозах: хвороби серця, діабет і астма бронхіальна.

Наведення порядку в системі охорони здоров’я займе щонайменше три роки

Процес переходу на страхову медицину, наведення порядку в системі охорони здоров’я, визначення механізмів фінансування її і до кінцевого моменту займе щонайменше три роки. Це не є простий процес. Тому в нас є три роки для того, щоб запровадити механізм страхової медицини.

2017 рік стане першим роком реального реформування системи охорони здоров’я

Безумовно, без Верховної Ради ми не обійдемося. Сьогодні у Верховній Раді розглядаються різні моделі медичного страхування. Але наше завдання на сьогоднішній день – це систематизувати процес і зробити первинне реформування системи охорони здоров’я, з чим уряд на сьогоднішній день виходить до громадян України. І 2017 рік стане першим роком реального реформування системи охорони здоров’я.

– Дійсно, це так може відбутися?

– Я на 100% у цьому переконаний. І Ви бачите на сьогоднішній день, що за останніх півроку 2016 року ми зробили цілий ряд проривів у системі охорони здоров’я. Ми розблокували повністю питання закупівлі ліків через міжнародні організації. На сьогоднішній день фактично вирішені питання і по вакцинах, і по ліках для онкохворих дітей, і по необхідних лікарських засобах, які закуповувалися через міжнародні організації.

Ми ухвалили два дуже важливі рішення. Це система реімбурсації, яка буде працювати від 1 квітня 2017 року. І друга система – це референтного ціноутворення, яка починає від 1 січня працювати.

Таким чином знову ж кажу, що це вже не загальні слова, це вже не загальні гасла про необхідність реформування системи охорони здоров’я. Ми бачимо цю картину. І перші кроки вже зроблені.

– Будемо сподіватися, що дійсно цей рік стане роком, коли людям будуть відчутні результати соціальних реформ. Бо від цього дійсно залежить успіх будь-яких інших змін у країні.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG