Доступність посилання

21 Серпень 2017, Київ 04:00

Київ – Нацбанк стабілізує курс гривні найближчими днями, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час візиту до Чернігова. В НБУ оголосили для цього аукціон з продажу 100 мільйонів американських доларів. Окрім того, президент Порошенко заявив про готовність МВФ надати Україні черговий транш позики. За словами експертів, однак, це хоч і може мати позитивний ефект, але на короткий час.

Українці хочуть купити більше іноземної валюти, ніж їм можуть запропонувати. Про це у вівторок повідомив заступник голови НБУ Олег Чурій в офіційному коментарі на сайті установи.

Він це пов’язує зі спадом бізнес-активності через свята, зокрема, збігом вихідних днів у Сполучених Штатах із робочими днями в Україні, через що певний час валютна виручка на рахунки українських банків не надходила.

Тим часом, український прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час візиту до Чернігова заявив про штучно створені панічні настрої, і запевнив, що НБУ стабілізує ситуацію із валютою.

Володимир Гройсман
Володимир Гройсман

Валютних резервів країни є достатньо, аби ситуація була абсолютно нормальною, і курс залишався у прогнозованих межах

«Валютних резервів країни є достатньо, аби ситуація була абсолютно нормальною, і курс залишався у прогнозованих межах. Тому ці коливання мають припинитись, я думаю, що вже сьогодні, напевно, які треба, інтервенції Національний банк зробить», – заявив прем’єр.

І дійсно, 17 січня Нацбанк оголосив проведення ще одного аукціону (що і є так званою валютною інтервенцією, про яку говорить Володимир Гройсман) з продажу іноземної валюти обсягом до 100 мільйонів американських доларів. Загалом з початку року таким чином було продано 108,8 мільйона доларів США.

Україна не готова виконувати деякі умови МВФ – депутат

Окрім того, президент Петро Порошенко у Давосі в інтерв’ю «Bloomberg» анонсував у найближчі кілька тижнів зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду щодо наступного – четвертого – траншу кредиту в 1 мільярд доларів, наголосивши, що всі основні вимоги, включно з націоналізацією «Приватбанку», Україна виконала або виконує.

Між тим, «Економічна правда» оприлюднила проект нового меморандуму про співпрацю з МВФ, де означено «12 структурних маяків», які ставить перед собою Україна, якщо його підпише, і 7 із цих умов – нові. Зокрема, йдеться про ухвалення закону про ринок землі, проведення аудиту «Приватбанку», створення єдиного реєстру отримувачів соцвиплат та запуск антикорупційних судів.

Є багато того, чого ми не можемо виконати

Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Борислав Розенблат вважає, що транш МВФ позитивно вплине на курс, оскільки після кожної із позик, яку Україна отримувала раніше, долар стабілізувався. Однак на запитання, чи готова держава виконувати усі «12 структурних маяків», політик відповів однозначно: «Не готова. Не тому, що ми не хочемо, у нас немає законодавчого регулювання цих питань, у нас є свої проблеми, що стосуються землі, що стосуються продажу Одеського припортового заводу. Ну, тобто є багато того, чого ми не можемо виконати. Ну, якщо у Петра Олексійовича є якісь домовленості з МВФ, то, може, вони, в принципі, підуть на якісь поступки».

Головне для МВФ – щоб видатки не перевищували більш ніж на 3% доходи державного бюджету, зауважує депутат від «Батьківщини» Іван Крулько. Як держава планує цього досягти, вона сама у меморандумі і зазначає, говорить він.

Та пенсійна шокова реформа, про яку зараз ідеться у додаткових так званих умовах МВФ – це насправді пропозиція уряду

«І тому та пенсійна шокова реформа, про яку зараз ідеться у додаткових так званих умовах МВФ – це насправді пропозиція уряду, як вони збираються балансувати державний бюджет. Так ці вимоги треба сприймати», – наголошує Крулько.

Загалом, і він, і Розенблат сходяться на думці, що важливим завданням для української економіки є залучення інвестицій, без чого не можна стабілізувати курс гривні.

Що буде з курсом валют найближчим часом?

Літом може бути 27 або 27,5 гривні за долар. А починаючи із серпня, гривня знову почне слабшати

Теперішню ситуацію із послабленням курсу гривні можна пояснити частково сезонними факторами, частково – націоналізацією «Приватбанку», через що державі доводиться надрукувати десятки мільярдів гривень для порятунку цього банку. Таку думку висловлює економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман. І якщо не буде якогось потужного зовнішнього впливу, то він прогнозує:

«Протягом першого кварталу гривня перебуватиме під тиском, а десь із кінця березня навіть зміцниться, і літом може бути 27 або 27,5 гривні за долар. А починаючи із серпня, гривня знову почне слабшати».

Депутат Іван Крулько висловлює сумнів у тому, що теперішній курс, який передбачений у бюджеті на поточний рік, до кінця року залишиться у тому коридорі, який уряд для нього перебачив. На його думку, врешті гривня буде й далі дешевшати відносно долара.

Нинішнє коливання курсу має в основі розбалансування попиту і пропозиції валюти, але й інші чинники: масові бюджетні виплати наприкінці минулого року, а також негативні інфляційні очікування учасників ринку, які пов’язані із невідомим для них ефектом від націоналізації «Приватбанку» і підвищення мінімальної зарплати, каже заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Разом із, власне, діями Нацбанку, потрібно думати, яким чином стабілізувати негативні очікування

«Я не думаю, що треба говорити про те, що тут Національний банк стабілізує ситуацію. Звичайно, він повинен здійснювати кроки для стабілізації таких значних коливань, але наразі в межах тієї ідеології регулювання, яку він проголосив, та й, власне кажучи, зобов’язань перед МВФ, можливості Нацбанку вельми обмежені. Тому разом із, власне, діями Нацбанку, потрібно думати, яким чином стабілізувати ці негативні очікування. Поліпшення ситуації з очікуваннями дозволить зменшити вплив від сезонних розбалансувань на валютному ринку», – зауважує економіст.

Що ж до валютних інтервенцій, які зараз проводить Нацбанк, то якихось негативних наслідків вони не мали б спричинити. Більше того, НБУ якраз і повинен вчасно оголошувати такі аукціони, аби зменшити коливання курсу, зауважує президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко.

Валютний ринок любить, щоб дії були дуже чіткі і вчасні

«У нас чисті золотовалютні резерви – 4,3 мільярда доларів. Нацбанк витратив приблизно 250 мільйонів доларів. Це небагато. Навіть якби Нацбанк більше продавав валюти, вистачило б грошей. Тут головне – щоб Нацбанк вчасно це робив, бо валютний ринок любить, щоб дії були дуже чіткі і вчасні», – зазначає він у коментарі Радіо Свобода.

Водночас, на думку Охріменка, транш МВФ має іміджевий характер, а для валютних інтервенцій ці гроші використовуватись не можуть. Цього разу – це гроші, які переказали в Україну українські заробітчани, каже економіст.

За його прогнозом, курс гривні стабільним не буде: в середині року може відбутися підвищення курсу національної валюти (у цьому аналітик погоджується із Еріком Найманом), але наприкінці року знову відбудеться девальвація гривні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG