Доступність посилання

19 Серпень 2017, Київ 10:31

Збільшена мінімальна зарплата: підтримка чи удар по малому бізнесу?


У 2016 році мінімальна зарплата становила 1600 гривень

Київ – З 1 січня в Україні вдвічі зросла мінімальна зарплата: роботодавці не можуть платити своїм працівникам менш ніж 3200 гривень на місяць. Президент Петро Порошенко назвав підвищення мінімальної зарплати «безпрецедентним кроком з посилення захисту людей праці». Рішення, за даними уряду, стосується 1,1 мільйона людей, які працюють у бюджетній сфері, а 2,6 мільйона – у приватному. Щоправда, працедавці, серед яких власники малого і середнього бізнесу, зовсім не у захваті від нововведення. Незалежні експерти також стверджують, що рішення підняти зарплату загрожує і розвитку бізнесу, і тим малозабезпеченим людям, яких воно мало б захистити.

З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менше ніж 3200 гривень. «Вперше за роки незалежності розмір мінімальної зарплати зрівняється з прожитковим мінімумом для працездатних осіб», – наголошує уряд у своєму рішенні.

Приватний сектор, бізнес теж це має виконати. І я вважаю, що такі можливості нині у бізнесу є

«Найголовніший виклик для нас усіх – це бідність, боротьба з бідністю. Тому для того, щоб почати з цим реально боротись, треба у тому числі підвищувати мінімальну заробітну плату. Уряд зробив цей крок, у бюджетній сфері ми це виконаємо бездоганно. Приватний сектор, бізнес теж це має виконати. І я вважаю, що такі можливості нині у бізнесу є і я до нього звертаюся з проханням – цініть своїх працівників, дайте їм мінімальну зарплату за їхню сумлінну працю», – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Прем’єр пообіцяв карати працедавців, які не забезпечать виплату працівникам зарплат на цьому рівні. «Звісно, ті, хто хоче піти в тінь, хто не хоче платити людям заробітну плату, віддати їм належне хоча б на мінімальному рівні – 3200 гривень – нарахування, будемо тих карати. У нас немає іншого варіанту. Але чесний, білий бізнес, який платить людям заробітну плату, з цієї заробітної плати платить податки, йому немає чому боятися», – процитувала Гройсмана прес-служба Кабміну.

Проте багато малих бізнесменів вважають, що не витримають збільшення витрат і планують закрити бізнес, бо можливості «перечекати» погані економічні умови вони вже не в змозі.

Керівник маленької фірми з Київщини, яка займалась будівельними роботами, Юрій Семенець, відкрив свій бізнес у 2003 році. Тепер вирішив його закрити, оскільки фірма прибутку не має через зменшення попиту на ринку будівельних робіт, натомість держава збільшує податки і внески до Пенсійного фонду.

І я змушений закривати бізнес, тому що не можу платити соціальний внесок 704 гривні, бо прибутку в мене немає

«За президентства Кучми та Ющенка справи йшли нормально, я працював на єдиному податку, і це тривало буквально до приходу у владу Януковича. Як прийшов до влади Янукович, в Україні ввели новий Податковий кодекс і я перейшов на загальну систему праці, оскільки не було постійної роботи. З 2013 року в зв’язку з усіма нашими подіями роботи у будівництві практично немає. Я продовжував працювати на загальних засадах: був заробіток – платив податки, а як ні, то не платив. Рік тому я отримав травму, у зв’язку з якою не можу працювати. І я змушений закривати бізнес, тому що не можу платити соціальний внесок 704 гривні, бо прибутку в мене немає», – розповів бізнесмен в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Мінімальна зарплата «у плюс» – офіційна зарплата «в мінус» – експерти

Рішення уряду не до вподоби не лише бізнесменам, його критикують і професійні економісти. Це – виклик для державного бюджету, адже нині бюджет не має додаткових коштів для збільшення зарплат у бюджетній сфері, збільшення навантаження на приватний бізнес лише призведе до його закриття і, навпаки, скорочення надходжень від нього. Бо зрости мають не лише зарплати, а і відрахування з них – податок на доходи фізичних осіб і відрахування до Пенсійного фонду, який «прив’язано» до розміру мінімальної зарплати. Тобто, мова йде про збільшення ставки єдиного соціального внеску в Пенсійний фонд до 704 гривень на місяць. При цьому цей внесок бізнес має сплачувати навіть за відсутності прибутку.

Тож, на думку експертів, уряд своїм рішенням може призвести до збільшення безробіття чи переведення робітників «у тінь».

Економіст Андрій Вігірінський наголосив, що підприємець зацікавлений у збільшенні доходів та власному розвиткові, а не у проблемі наповнення Пенсійного фонду чи питаннях, пов’язаних з виплатою субсидій з державного бюджету.

Люди розуміють, що у своїй більшості вони ці три тисячі гривень й отримували, просто податки з цієї суми не сплачували

«Чому станом на сьогодні ніхто у більшості не радіє підвищеній зарплаті? Тому що насправді люди розуміють, що у своїй більшості вони ці три тисячі гривень й отримували, просто податки з цієї суми не сплачували. Ще: необґрунтоване зростання заробітної плати призводить до емісії, а це, відповідно, інфляція тощо. Логіка ж яка? Не можна заплатити більше і при цьому зекономити, а у нас виходить приблизно саме так. Мова іде про кілька мільярдів економії для Пенсійного фонду при тому, що в принципі зростають видатки на мінімальну заробітну плату по всій тарифній сітці», – зазначив Вігірінський в ефірі «Громадського радіо».

Крім того, відв'язка мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму означає, що доходи зростуть у працюючих осіб, а от соціальні виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, залишаться незмінними або будуть підвищуватися відповідно до закладених у держбюджеті показників, наголошують експерти. Тож замість змушувати працедавців піднімати мінімальну зарплатню уряд мав би підтримати розвиток бізнесу, збільшення ним виробництва товарів і послуг, вважають фахівці.

Так, економіст і громадський діяч Андрій Новак прогнозує, що на українців чекають скорочення працівників (за їхній рахунок підвищать зарплати тим, хто залишився), «розкрутка» інфляції, через яку уряд і місцеві органи влади будуть наповнювати державний та місцеві бюджети, а також імовірне збільшення державного боргу тощо.

Провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій в інтерв’ю для Радіо Свобода зазначила, що для того, щоб збільшити зарплату робітникам, у роботодавців мали б зрости доходи або вони повинні мати постійний прибуток, який могли б спрямувати на оплату праці, але нічого подібного з моменту оголошення урядового рішення наприкінці минулого року не сталося і не могло статися, додає економіст, наводячи приклад сусідньої Угорщини.

Олександра Бетлій
Олександра Бетлій

«У 2000-2001 році в Угорщині вдвічі підняли мінімальну заробітну плату. Що угорці отримали? Було скорочено некваліфіковану робочу силу, найбільше постраждали малі підприємства, в яких немає такого запасу міцності, як у великих, і постраждали найбільше бідні, депресивні регіони. За великим рахунком, постраждали саме ті, кому угорський уряд намагався допомогти», – каже Бетлій.

Малий бізнес: черги на закриття підприємств

Подібний розвиток подій передбачають і українські підприємці. Представники об’єднання малого й середнього бізнесу «Фортеця» навіть звернулися до уряду: на їхню думку, підвищення розміру мінімальної заробітної плати, яке не спричинить негативних наслідків для економіки країни та зростання інфляційних процесів, має ґрунтуватись на річному зростанні ВВП. За їхньою оцінкою, з 1 січня таке підвищення могло б бути в межах до 20 відсотків. Підприємці наполягали, що підвищення вдвічі мало б відбуватися лише в комплексі з низкою інших кроків – зокрема, зменшенням ставки єдиного соціального внеску та внесенням змін до Податкового кодексу України.

З початку грудня і до середини січня в Україні свій бізнес закрили понад 120 тисяч фізичних осіб-підприємців, більшість з них – через зростання ставок єдиного соціального внеску або ж неможливість платити найманим робітникам пропоновану урядом зарплату. Про це Радіо Свобода розповіли самі підприємці.

Те, що робить влада, я називаю геноцидом підприємництва і приватної ділової ініціативи

«Я – приватний підприємець з 2006 року, сплачував постійно єдиний податок та єдиний соціальний внесок. А нині я іду і закриваю своє приватне підприємство, тому що сплачувати 704 гривні єдиного внеску щомісяця я наразі не можу. А те, що робить влада, я називаю геноцидом підприємництва і приватної ділової ініціативи», – каже власник агентства нерухомості Андрій Чудовський.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG