Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 10:36

Конституційний суд Росії з компенсаціями акціонерам ЮКОСа повівся, як із «приєднанням» Криму – адвокат


Люди йдуть до штаб-квартири нафтової компанії ЮКОС в Москві, 8 липня 2004 року

Конституційний суд Росії у четвер дозволив російській владі не виплачувати майже два мільярди доларів компенсації колишнім акціонерам ЮКОСа. Міністерство юстиції Росії звернулося із запитом до Конституційного суду 12 жовтня 2016 року. Відомство вирішило, що зобов’язання, які Європейський суд з прав людини поклав на Москву, базуються на положеннях Конвенції про захист прав людини, тлумачення яких розходяться з Конституцією Росії.

«Конституційний суд визнає неможливим виконання, відповідно до Конституції Росії, постанови ЄСПЛ у справі «ВАТ «Нафтова компанія» ЮКОС» проти Росії», – йдеться в постанові. Вона стала відповіддю на запит Міністерства юстиції про те, чи можливо, не порушуючи російської Конституції, виконати рішення Європейського суду з прав людини, який у 2014 році присудив колишнім акціонерам ЮКОСа близько 1,8 мільярда євро компенсації за порушення права власності. На думку Мін'юсту, рішення ЄСПЛ реалізувати неможливо, оскільки воно базується на положеннях Конвенції про захист прав людини і основних свобод та протоколів до неї в тлумаченні ЄСПЛ, що приводить до їхньої розбіжності з російською Конституцією.

Однак голова Конституційного суду Росії Валерій Зорькін підкреслює, що в своїй постанові суд не висловив згоди з Мін’юстом:

– Ми в цій постанові не погодилися з аргументамии Мін’юсту і не стали розбирати жоден процесуальний аспект, на який міністерство вказувало як на підставу для незгоди зі Страсбургом. Ми вказуємо, що громадянин Росії має право звернутися до ЄСПЛ, якщо в Росії вичерпані всі засоби, про те ж йдеться і в Конвенції. Ми не вважаємо, що у випадку з ЮКОСом вони були вичерпані, але не нам вказувати на це Страсбургу – ми ж не наглядовий орган. Ми керувалися тим, що існує два публічних правопорядки: правопорядок, який визначається Конвенцією, і правопорядок, який визначається нашою Конституцією. Росія ратифікувала Конвенцію, коли ніяких суперечностей між ними не було, але потім, внаслідок тлумачень, суперечності виникли.

Валерій Зорькін
Валерій Зорькін

– Чи можна вважати, що в цій справі поставлено крапку?

Росія не платитиме після такої постанови, інакше буде порушено не просто постанову Конституційного суду, але саму Конституцію. Але все ж резерви для виплат акціонерам є

– Росія не платитиме після такої постанови, інакше буде порушено не просто постанову Конституційного суду, але саму Конституцію. Думаю, ніхто в Росії на це не піде. Але все ж резерви для виплат акціонерам є. Звичайно, юридично жоден акціонер не має права цього вимагати, адже акціонерне товариство влаштоване так, що всі акціонери беруть на себе відповідальність за те, що роблять керівні органи.

Проте, з точки зору вищої справедливості, є керівництво з величезними доходами, а є пересічний акціонер, який не брав участі в управлінні компанією, і в цьому сенсі він може умовно називатися сумлінним. Він не має права нічого вимагати від держави, у нас свобода підприємництва, він діяв на свій страх і ризик. Але все ж його в якомусь сенсі можна вважати постраждалим, і якщо майно існує не враховане – можливо, якісь рахунки розблоковані, ще якесь багатство, то воно повинно бути вилучене і повернуте. Таким чином, може бути запущена справедлива процедура дорозподілення цього майна, що залишилося – між кредиторами і цими акціонерами.

Адвокат Ольга Цейтліна вважає постанову цілком очікуваною:

Ця постанова лежить більше в політичній площині, ніж в правовій. Росія – член Ради Європи і підписант Конвенції, тому вона зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ

– Насправді, коли це питання постало перед Конституційним судом, ніхто не очікував, що суд продемонструє щось інше. На мій погляд, ця постанова лежить більше в політичній площині, ніж в правовій. І вона зовсім не означає, що тепер можна буде так само чинити з будь-яким рішенням ЄСПЛ, тобто його не виконувати. Це не так. Це окрема справа, яка порушує окремі питання, і, зокрема, тут головне, що Росія не хоче виплачувати досить велику компенсацію і користується для цього всілякими хитрощами, наприклад, положенням про те, що постанови Конституційного суду мають в Росії пріоритет. Насправді Росія – член Ради Європи і підписант Конвенції, тому вона зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ.

Бачимо вибірковий підхід до акціонерів – комусь виплатимо, комусь ні, і зовсім незрозуміло, які критерії і які механізми цих виплат

Але наш Конституційний суд ухвалив, що акціонерам ЮКОСа можна не платити – так само, як він за добу вирішив питання про Крим – що його «приєднання» не порушує нічиїх прав і не порушує Конституцію. Так само і тут – це рішення не лежить у правовій площині. Тим більше, що ми бачимо вибірковий підхід до акціонерів – комусь виплатимо, комусь ні, і зовсім незрозуміло, які критерії і які механізми цих виплат. Але вже зрозуміло, що механізми ці будуть дуже складними.

Адвокат Гліб Лаврентьєв вважає, що в справі ЮКОСа йшлося про порушення з боку державних органів, а не менеджменту компанії: «Саме тому Європейський суд і присудив акціонерам ЮКОСа компенсації з боку держави, адже він виявив порушення прав людини, допущені саме з боку держави. Ця справа – знакова, і суми там немаленькі. Раніше всі рішення ЄСПЛ виконувалися, і це було певною запорукою того, що Росію не виключать з Ради Європи, визнання юрисдикції Європейського суду з прав людини – це була одна з обов’язкових умов членства в ЄС».

Представник заявника у справі «ЮКОС проти Росії» в ЄСПЛ адвокат Пірс Гарднер до Конституційного суду не приїхав, його письмове подання було зачитане наприкінці засідання.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG