Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 18:40

Київ – «Приватбанк» зупинив відтік гривневих депозитів громадян та відновив довіру комерційних вкладників, стверджують керівники банку, призначені державою після його націоналізації у грудні минулого року. Серед планів нової адміністрації – зосередитися на роботі з приватними вкладниками та позичальниками, а також малим і середнім бізнесом, розвивати зарплатні проекти та новітні технології, зокрема, онлайн-сервіси банку. Утім, недержавні експерти прогнозують, що тривале перебування такого великого банку в державній власності може йому нашкодити, і зрештою він стане «резервним гаманцем» для держави. Колишнє керівництво «Приватбанку» ситуацію в цій фінансовій установі після націоналізації – не коментує.

З моменту націоналізації «Приватбанку» у середині грудня він зазнав відтоку депозитів фізичних осіб, який був помітним до кінця 2016 року. Однак, завдяки зусиллям колективу банку, ситуацію з депозитами у гривні, на які «Приватбанк» нині робить ставку, вдалося повернути на попередній рівень, заявив у розмові з журналістами голова правління «Приватбанку» Олександр Шлапак.

«Під час цієї турбулентності, з 19 грудня, ми втратили 5,2 мільярда гривень депозитів. Але на початок лютого ми вирівняли ситуацію «у нуль». І я думаю, що сьогодні ми виходимо у плюс щодо гривневого ресурсу», – запевнив банкір.


Водночас з моменту націоналізації «Приватбанку» відтік іноземної валюти з банківських депозитів становив 95 мільйонів доларів. Ця сума не є критичною, оскільки нова адміністрація банку не робить ставки на депозити в іноземній валюті, пояснює Олександр Шлапак.

Ми не тримаємося за долар, у нас немає особливих доларових активів
Олександр Шлапак

«Ми не тримаємося за долар, у нас немає особливих доларових активів (кредитів, виданих у доларах – ред.), а тому сьогоднішній долар нам створює тільки дискомфорт; тож ми з жалем, але розстаємося з тими, хто готовий забрати долар, в інший банк або собі в скриньку», – каже очільник націоналізованого банку.

Що ж до рахунків, які розміщує у «Приватбанку» бізнес, то падіння після націоналізації було незначним, і нині динаміка роботи з бізнесом є позитивною, визнає керівництво банку. В результаті банк поступово повертає рефінансування надане державою.

Олександр Шлапак озвучує основні елементи стратегії розвитку «Приватбанку». За його словами, банк орієнтуватиметься на обслуговування передовсім приватних клієнтів та малого і середнього бізнесу, а також залишатиметься на ринку валютообмінних та інших фінансових послуг. Банк збереже і розвиватиме інноваційні підходи у роботі з клієнтами, зокрема онлайн-банкінг. У керівництві «Приватбанку» також націлені на розвиток зарплатних проектів, однак на кредити й депозити для великого бізнесу банк не орієнтуватиметься, у цій ніші працюють інші державні банки, пояснює Шлапак.


Водночас у «Приватбанку» залишається значний обсяг проблемних комерційних кредитів, передовсім це кредитний портфель колишніх акціонерів «Приватбанку», визнає Шлапак.

За його словами, саме під ці кредити банк сформував резерв обсягом 116 мільярдів гривень, який створили за рахунок державної допомоги на таку ж суму. Наразі кредити, які колишні власники банку «надали самі собі», реструктуризовані терміном на десять років, і, найімовірніше, повертати їх почнуть не раніше 2018 року, визнає нинішній керівник «Приватбанку». За його словами, нині ці позичальники сплачують лише відсотки з кредитів. Завдяки резервам цей кредитний портфель вже не загрожує стабільності банку. Але саме від того, як ці кредити повертатимуть, залежить те, як скоро стане можливим подальший продаж «Приватбанку» новим власникам, стверджує Шлапак.


Відповідаючи на запитання Радіо Свобода очільник «Приватбанку» наголосив, що наразі колишні власники банку та пов’язані з ними особи лише сплачують відсотки за кредитами, які вони брали у «Приватбанку», саме ж повернення кредитів, припускає Шлапак, розпочнеться не раніше 2018 року.

Раніше саме той факт, що більшість комерційних кредитів «Приватбанк» надав пов’язаним особам, стали підставою для його націоналізації та додаткового вливання до капіталу банку 100 мільярдів гривень.

Тривале перебування «Приватбанку» в державній власності може нашкодити – експерт

Довго тримати великий банк у державному управлінні шкідливо і для фінансового сектору, і для цього банку зокрема, стверджує екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. Він припускає, що які б реформаторські ініціативи не озвучували нові керівники «Приватбанку», зрештою, він почне працювати не на власну ефективність, а обслуговувати поточні інтереси держави.

Державні банки не самостійні, орієнтуються не на показники ефективності, а на рішення згори. Адже є великий державний сектор економіки з його потребами. Комерційні банки не кредитують державу, це роблять державні банки
Володимир Лановий

«Це тільки слова, які бажають чути люди, які розбираються в економіці та фінансовому секторі. Але практика показує, що насправді все відбуваються інакше. Бо державні банки не самостійні, орієнтуються не на показники ефективності, а на рішення згори. Адже є великий державний сектор економіки з його потребами. Комерційні банки не кредитують державу, це роблять державні банки. А держава не має звички повністю повертати кредити. Тому в держбанків у кінці року зазвичай негативне сальдо. Щоб компенсувати це – для підтримки банку виділяються значні суми з бюджету. І «Приватбанк» тут не буде винятком», – прогнозує Лановий.

Також він припускає, що саме надання «Приватбанку» державного фінансування негативно впливає на курс гривні.

«Держава випускає облігації на суму, передбачену бюджетом. А потім ще на суму сто мільярдів гривень – для «Приватбанку». Проте банкові потрібні гроші, а не облігації. Їх спробують продати, але кому вони потрібні, якщо більшість банків в Україні – збиткові? «Приватбанк» тоді звернеться до НБУ. Проте вони діятимуть обережно, щоб поява додаткової грошової маси на ринку не дуже обвалила курс гривні», – каже експерт.

Інші експерти говорять, що націоналізація цього великого банку призвела до зростання державного боргу.


Зі свого боку, Олександр Шлапак відкидає твердження про те, що націоналізація «Приватбанку» сприяла знеціненню гривні.


Як оцінює нинішній стан «Приватбанку» та ефективність державного управління цією фінансовою установою його колишнє керівництво? Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до Дмитра Дубілета, колишнього керівника ІТ-відділу банку, який, зокрема, відповідав за систему онлайн-банкінгу «Приват-24». Він відповів, що «деякий час не хотів би коментувати» стан справ у «Приватбанку».

Раніше Дмитро Дубілет заявляв, що «Приватбанк» опинився під загрозою банкрутства не так через велику частку кредитів «пов’язаним особам», як через різкі зміни правил гри з боку Нацбанку, які зрештою й зробили націоналізацію найбільшого комерційного банку України невідворотною.

​Після націоналізації «Приватбанку» частина його клієнтів помітили зміни в його роботі у бік більшої бюрократизації. Чимало українців у соцмережах обурюються, що з появою державної адміністрації в банку з них вимагають додаткові документи під час обслуговування.

​Утім, є чимало й тих, хто продовжує вважати «Приватбанк» одним із найбільш високотехнологічних в Україні.

​Тим часом «Приватбанк» визнаний кращим українським банком-оператором ринку валютообмінних операцій у рейтингу Best Foreign Exchange Providers 2017, який проводить американський журнал Global Finance. Як повідомили експерти видання, таке визнання банк отримує вже десять років поспіль.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG