Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 12:17

Фільм «Гіркі жнива» про Голодомор покажуть у 45 країнах світу


Кадр з фільму «Гіркі жнива»

У Києві презентували фільм «Гіркі жнива». Історію кохання, що розгортається у часи Голодомору 1932-1933 років, покажуть у 45 країнах світу. Творці запевняють: зробили усе можливе, щоб про Голодомор дізналося якомога більше людей поза межами України.

До Києва з Канади приїхали продюсер фільму Ян Ігнатович та режисер Джордж Менделюк, а також виконавчий продюсер Деніс Девідсон (США) та виконавиця головної жіночої ролі Саманта Баркс (Великобританія).

На великі екрани в Україні стрічка вийде 23 лютого, а за кордоном «Гіркі жнива» покажуть у 45 країнах – на всіх континентах. У Росії ж показів поки що не планують. Виконавчий продюсер Деніс Девідсон пояснив, що жоден із російських дистриб’юторів наразі не висловив зацікавленості.

Жнива і купальська ніч, весілля і похорони, вишиванки, сивуха і паляниці – і все це на тлі млинів музею народної архітектури в Пирогові. Такою Україну побачить західний глядач на початку фільму «Гіркі жнива». Коли разом із пострілами більшовиків прогримлять «колгоспи» і «продрозкладка», сповнена життя картина втратить барви, щоб аудиторія ненадовго поринула в атмосферу Голодомору 1932-1933 років.

Сюжет картини зосереджений довкола перипетій у людських долях, а сцени розстрілів, перестрілок, втеч і переслідувань не дають глядачеві відволіктися ні на секунду.

На прес-конференції у Києві продюсер фільму Ян Ігнатович зазначив: формат обрали такий, щоб західній аудиторії було цікаво – мовляв, інакше, який був сенс?

Сцену з піснею «Місяць на небі…» зняли за один дубль

Я навчаюсь чогось від кожного героя, якого я граю. Особливо від Наталки – вона неймовірно хоробра
Саманта Баркс

Головний герой Юрій у виконанні Макса Айронса виростає упродовж фільму із парубка-художника до воїна і борця за свободу, а його дружина Наталка (Саманта Баркс) очолює під час Голодомору «жіночий бунт». За словами режисера, таким чином показали, що в українській культурі жінки виступають як неймовірно потужна природна сила.

«Я дуже відрізняюся від такої героїні, як Наталка, – сказала Баркс на прес-конференції в Києві. – Я навчаюсь чогось від кожного героя, якого я граю. Особливо від Наталки – вона неймовірно хоробра. Вона однозначно надихає мене, і я би хотіла думати, що у подібній ситуації в мене була би хоча би одна десята її відваги. Хто знає, але я вважаю, що вона надзвичайно сильна жінка».

Для фільму акторка вивчила фрагмент народної пісні «Місяць на небі…» – сцену із нею зіграла з першого дубля. Саме цю пісню співала матір Джорджа Менделюка. Разом із сестрою вона тікала від Голодомору з Харкова до Львова – у «Гірких жнивах» герої вирушають до Львова із села поблизу Сміла, що на Черкащині. Менделюк поділився: завдяки фільму він втілив місію батьків – зберегти культуру й оприлюднити цю історію.

Чуттєві деталі у стрічці з’являлися не тільки з реальних історій, але й випадково. За сюжетом, до Юрія прибився хлопчик-сирота Любко. Коли Юрій після розлуки зустрічає Наталку, дізнається, що вона втратила їхню спільну дитину. За сценарієм, Любко у цей момент іде геть. Однак на знімальному майданчику юний актор «передумав» і повернувся – таким чином у героїв стрічки з’явився названий син.

Чого тільки Сталін не накоїв українським людям, але ця родина все одно возз’єдналася
Джордж Менделюк

«Чого тільки Сталін не накоїв українським людям, але ця родина все одно возз’єдналася», – підсумував режисер.

На службі у Сталіна були свої фейкові новини – режисер

Акторка Саманта Баркс зазначила: раніше про Україну знала зовсім трохи, а про Голодомор дізналася зі сценарію. Творці «Гірких жнив» наголошують: за межами України інформації про Голодомор майже немає. На прес-конференції у Києві Менделюк зауважив, що у 32-33 роках на Заході все ж знали про голод, але явище fake news існувало вже й тоді.

Ми сьогодні говоримо про фейкові новини, а то були – фейкові новини на службі у Сталіна
Джордж Менделюк

«У Сталіна був дехто на ім’я Волтер Дюранті, апологет, і ми у фільмі це згадуємо. Він отримав Пулітцерівську премію і писав «протилежну інформацію», – зазначає Джордж Менделюк. – Він говорив: це не голод, це недоїдання. Ми говоримо про це сьогодні, бо є відповідність між тим, що було тоді, і що відбувається зараз. Ми сьогодні говоримо про фейкові новини, а то були – фейкові новини на службі у Сталіна».

За словами виконавчого продюсера, після пробних показів у Сполучених Штатах та Великій Британії глядачі запитували: чому ми досі про це не знали? Світ має про це знати – чому нам досі ніхто цього не показав?

Продюсер Ян Ігнатович наголосив, що метою фільму було зберегти правдивість історичних фактів. У картині є персонажі, що називають себе «українськими націоналістами» та «українськими патріотами» – вони ж вигукують «Слава Україні!» Ігнатович наголошує: у 30-х роках ця фраза не мала продовження, а всі потенційні паралелі із сучасністю залишає на розсуд для глядачів.

Український історик Людмила Гриневич, яка консультувала творців фільму, додала: українцям у цьому фільмі повернули право мати власну ідентичність і національні настрої. За її словами, з літератури часів Радянського Союзу випливає, що у 30-і роки не існувало поняття «український патріотизм». Лише після відкриття документів Об’єднаного державного політичного управління СРСР, зауважує Гриневич, стало відомо: в Україні соціальні настрої дуже тісно перепліталися з національними.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Нині вивчає розслідувальну журналістику в  Гетеборзькому університеті завдяки стипендії Шведського інституту. Раніше навчалася та працювала у Польщі та США

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG