Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 01:47

Берлін – У столиці Німеччини завершився один із найпрестижніших кінофестивалів «Берлінале». Крім гучного показу документальної стрічки російського режисера про Олега Сенцова, демонструвалася картина українсько-німецького виробництва режисера Георга Жено «Школа Nr.3» про підлітків із Донбасу. Фільм здобув найвищу відзнаку у категорії «Кіно для молоді та юнацтва». Цей своєрідний щоденник із розповідями учнів розбомбленої школи, вочевидь, не лише привернув увагу та зачепив німецького глядача, а й переконав журі. Що залишається у пам’яті по закінченню гучної події? І чи в змозі ці стрічки та повідомлення медіа донести правду про те, що відбувається на сході України?

У друкованих та електронних засобах масової інформації Німеччини тема України та подій у ній залишається присутньою, але розібратися у тому, що ж відбувається в країні, звичайному споживачеві інформації нелегко. Люди мають або вірити його авторам на слово, або самотужки докопуватися, де правда, а де вигадка. Зовсім інша річ, коли їм пропонують документальні свідчення подій, про які йдеться. Як це було, приміром, під час кінофестивалю «Берлінале», куди українські митці привезли свої доробки. Та такі, що він пройшов під знаком солідарності з Україною, а вікно, що вони його відчинили, й показали українське життя – з боротьбою, трагічними долями, безсиллям – залишилось.

Кінофестиваль став продовженням низки репортажів і документальних фільмів, які приходять до західного глядача і з широких екранів, і з телевізійних сюжетів, а також зі сторінок друкованих видань.

Сказати правду про справжнє життя

Що є справжня солідарність, що нахабна пропаганда – хто донесе правду, в яку повірить пересічний глядач? Георг Жено – режисер «Школи Nr.3» реалізував просту ідею: дав змогу говорити очевидцям. Ними стали діти, підлітки зруйнованої і знову зведеної школи у невеликому місті Миколаївці. За волею долі їм випав тягар бути дітьми, котрі мешкають у зоні АТО. Режисер стверджує, що події в Україні змінили також і його життя.

Георг Жено
Георг Жено

Мене вразила неймовірна сила їхнього духу. Я зрозумів, що її джерелом став Майдан

«Я зустрів молодих українських волонтерів, які стали часткою мого фільму, мого театру. Я ще ніколи не зустрічав таких людей, котрі готові так віддано допомагати. Вони запитують себе: «Як я можу допомогти?». Мене вразила неймовірна сила їхнього духу. Я зрозумів, що її джерелом став Майдан», – розповів режисер.

Жено сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що жодного слова не додав від себе, жодного слова не вигадав. Саме це переконує людей, глядачів, котрі живуть іншим життям за тисячі кілометрів від Миколаївки, приміром, у Берліні.

«На перший погляд, ідея фільму виглядає дуже простою, але саме ця проста форма найкраще і найправдивіше дає змогу побачити вас, молодих людей Миколаївки. Що я побачив? Я побачив вашу сміливість: ви обрали прямий погляд у камеру, і частково подивилися і на мене, коли я сидів у кріслі кінотеатру. Я відчув свою причетність до того, про що ви розповіли», – поділився враженнями глядач «Школи Nr.3».

Георг Жено та актори фільму «Школа 3»
Георг Жено та актори фільму «Школа 3»

Переконують долі конкретних людей

Зі сторінок німецьких ЗМІ не сходить тема політичного в’язня Олега Сенцова. Його доля зачепила серця багатьох німців. Але у стократ сильнішим посилом став, як вважають фахівці, документальний фільм про нього російського режисера Аскольда Курова «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова». Головним героєм є молодий режисер з Криму, чию долю скалічила російська окупація. Про це в інтерв‘ю Радіо Свобода розповіла депутат від Партії зелених у Бундестазі Марі-Луїзе Бек.

Найголовніше – свавілля, яке відображає картина. Свавілля, котре панує в країні – аж до самого президента Путіна

«Такі документальні стрічки – зовсім інша спроба висвітлення подій, коли на прикладі долі однієї людини, її приватного життя, де невід’ємною часткою є його діти, показано свавілля – те, що відбувається масштабно, але не висвітлюється у новинах. У документальній стрічці ситуація окреслена дуже чітко і зрозуміло. Я вважаю це надзвичайно важливою справою. Найголовніше – свавілля, яке відображає картина. Свавілля, котре панує в країні – аж до самого президента Путіна», – переконана німецький політик.

Флешмоб на підтримку Олега Сенцова
Флешмоб на підтримку Олега Сенцова

Марі-Луїзе Бек зауважила, що документальні свідчення надзвичайно важливі, щоб не сталося так, як розповіла Наталя Каплан, сестра Олега Сенцова, котра невтомно працює над його визволенням. На жаль, зауважує вона, «тема Олега потроху «затухає», тож бути нині оптимістом дуже складно». Це помітно і в політичних дискусіях у німецьких ЗМІ навколо питання відносин Євросоюзу, і зокрема Німеччини, з Росією, коли робляться спроби зберегти дружні стосунки з Кремлем.

Протистояти інформаційній війні

Водночас Росія продовжує масовані «вкидання» пропаганди у свідомість німецького користувача інформації. У такій ситуації надзвичайно важливі документальні свідчення, і саме через долі окремих людей, – на цій думці сходяться численні глядачі українських фільмів, що демонструвалися на «Берлінале».

«Дебати тривають, і якщо зайти у соціальні мережі, то такі фільми і документації потужно впливають на громадську думку та дискусії. Приміром, що сталося після Майдану, як оцінити розвиток в Україні, конфлікт між Росією і Україною? Я вважаю, що через відкриті дебати у фільмах справді створюється власна думка. То такі фільми мають величезний вплив», – вважає відвідувач фестивалю Петер Ноймаєр.

«Я вважаю, що нинішні споживачі інформації через інтернет чи телебачення перенасичені повідомленнями, фото- і відео-матеріалом. Нині всі переключилися на президента Трампа, а ще ми спостерігаємо жахливі картини із Сирії. Про Україну вже чути менше, ніж це було досі. Приміром, ми мало знаємо про внутрішніх біженців в Україні. І лише коли дізнаєшся про долю окремої людини, лише тоді стає зрозуміла трагедія усієї країни», – розмірковує глядачка Ева Крист.

Чимало фахівців у галузі ЗМІ відзначають, що завдяки репортажам на телебаченні, великій кількості газетної інформації, документальним фільмам німецькі читачі та глядачі стали більше поінформованими щодо подій, які відбуваються в Україні. Також німецькі партнери виявляють дедалі більший інтерес до співпраці з Україною, чиї митці пропонують дедалі якісніший медіа-продукт.

Утім, добротної і правдивої інформації про Україну, особливо на тлі інформаційної війни проти неї Росії, усе ще бракує. На думку місцевих оглядачів, українська історія цієї війни мало представлена. Надії на більшу присутність України у медійному та культурному житті Німеччини вони пов’язують із майбутнім Українським інститутом, який планує створити Україна.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG