Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 02:40

Чи стане відновлений пам’ятник у колишньому селі Гута Пеняцька кроком до більшого єднання України і Польщі?


Львів – Українська громада відновила хрест, встановлений у пам’ять поляків, які загинули 28 лютого 1944 року під час спецоперації німецького військового підрозділу. Цей пам’ятник зруйнували, підірвавши його, невідомі особи 8 січня цього року. В Україні і Польщі назвали це актом вандалізму. Під час вшанування 73-річниці від часу трагедії у колишньому селі Гута Пеняцька представники України і Польщі висловили сподівання, що відновлений хрест стане кроком до поєднання і перезавантаження українсько-польських відносин.

«Подайте собі руки і просімо вибачення, якщо ми згрішили один проти другого», – закликав український греко-католицький єпископ українців і поляків, які були присутні на вшануванні річниці трагедії у колишньому селі Гута Пеняцька. Руки подали, але чи змінить такий жест сьогодні напружені через історичну політику українсько-польські відносини?

Голова польського товариства Львівщини Еміль Легович каже, що у Варшаві політики мали б зважати на те, що в Україні проживає польська громада, яка не відчуває жодного до себе ворожого ставлення. Він дуже позитивно оцінив те, що у Гуті Пеняцькій українці відновили хрест, який знищили вандали.

«Місцева влада добре зробила, що заспокоїла і поляків, і українців. Пам’ятник гарно виглядає і я дуже задоволений. Мудрі люди повинні давно забути, історики нехай пишуть книги, говорять, бо це треба пам’ятати, але не можна накаляти ситуацію, це не призведе до добра. Бо, не дай Боже, знову почнеться, що той поляк, а той українець», – каже Еміль Легович.

Відновлений хрест став несподіванкою для Польщі

Участь у вшануванні 73-ї річниці трагедії у Гуті Пеняцькій взяли представники Української греко-католицької і Римо-католицької церков, обласна і місцева влади Львівщини, посли України і Польщі, депутат польського сейму і кілька сотень українців і поляків. Для польської сторони було несподіванкою те, що українська громада відновила хрест, який невідомі підірвали 8 січня. Гранітний хрест – копія попереднього (встановленого у 2003 році), як і напис: «Пам’яті близько 1000 поляків, які спочивають тут, мешканців села Гута Пеняцька та навколишньої місцевості, які закатовані 28 лютого 1944 року. Спалене село перестало існувати. Нехай спочивають у мирі. Родини і уряд Республіки Польща, 2005. Відновлено зусиллям української громади 2017».

Малґожата Госєвська, депутат сейму Польщі наголосила, що українська громада довела, що українсько-польське поєднання можливе.

«Хрест відбудований силами місцевої громади і стоїть як символ трагічних сторінок нашої історії і водночас як символ поєднання – і саме так будуватимемо наше майбутнє, спільне, краще і безпечне, разом, не забуваючи про минуле, щоб така трагедія більше не повторилась», – зазначила польський політик.

Про те, що відновлений пам’ятник може стати кроком до поліпшення українсько-польських відносин – такі сподівання висловили більшість промовців як із українського, так і з польського боку. Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк переконаний, що зараз Росія веде так звану гібридну війну не тільки проти України, а й проти Польщі. Втім, відновлення хреста у колишній Гуті Пеняцькій Возняк називає позитивним сигналом для обох суспільств, які втягують у цю інформаційну війну.

«Я сподіваюсь, принаймні після цієї реакції польських і українських влад під час вшанування, на українсько-польське поєднання, це висуває інший формат реагування на подібні речі чи в Україні з польськими могилами, чи в Польщі з українськими могилами», – каже Возняк.

«Спекулювати історією – злочин»

Упродовж трьох останніх років у Польщі вандали знищили 14 українських пам’ятників і надгробків. Жоден на сьогодні не відновлений, попри прохання української сторони. Львівська влада, яка була причетна до відновлення пам’ятника у колишньому селі Гута Пеняцька, сподівається, що Польща відновить зруйновані пам’ятники українцям, зокрема воїнам УПА.

Сплюндрований у жовтні 2016 року пам’ятник на могилі мирним українцям і воїнам УПА на сільському цвинтарі, Верхрата, Підкарпатське воєводство
Сплюндрований у жовтні 2016 року пам’ятник на могилі мирним українцям і воїнам УПА на сільському цвинтарі, Верхрата, Підкарпатське воєводство

Однак невідомо, чи польська сторона відреагує на таку заяву позитивно з огляду на негативні заяви польських політиків і представників влади щодо діяльності ОУН і УПА.

«Ганьба, щоб два мудрі народи – українці і поляки – вирішили повернутись у минуле і роз’ятрювати, і роз’ятрювати. Історія – це робота для науковців, до того ж, історія робить переоцінки подій. Звісно, що зло є зло навіть у час війни. Але працювати лише на внутрішній ринок, щоб мати політичні дивіденди, спекулювати історією – це злочин проти людей, які сюди приїхали, проти дітей і наступних поколінь», – наголосив Радіо Свобода Володимир Середа, голова товариства «Надсяння».

Українці і поляки, які приїхали на місце колишнього села Гута Пеняцька, говорили про те, що історичне минуле вимагає офіційної і відкритої дискусії українських і польських істориків, бо чимало брехні і недомовок сьогодні лунає по обидва боки кордону. Від 2005 року щороку в колишньому селі Гута Пеняцька вшановують жертв, але інформація про цю трагедію в Польщі та Україні різна. У Польщі заявляють про те, що УПА і дивізія СС вбивала мирне населення. Чимало дослідників це заперечують. Трагедія у селі Гута Пеняцька сталась 28 лютого 1944 року. Тут були польські підпільники і радянські партизани, які співпрацювали, а 24 лютого 1944 року вбили німецьких солдатів, а самі втекли, залишивши мирне населення, розуміючи, що буде німецька відплатна акція. Досі дискусійною є і кількість жертв цієї трагедії. Польська сторона говорить про близько тисячу осіб, така ж кількість написана і на відновленому хресті.

«Треба німецькі документи, щоб ми могли краще відобразити і вказати достеменно, хто був керівником каральної операції, які підрозділи брали участь. Чи були українці – стовідсотково сказати ніхто не може. Не маючи цієї інформації, ми не можемо впевнено говорити, що там були дивізійники СС у німецькому підрозділі, чи у допоміжній поліції були українці. Кажуть про близько тисячу жертв, але спершу потрібно провести розкопки і, згідно з переписами довоєнними, дати чітку відповідь. Не думаю, що 24 лютого1944 року, коли там у селі були вбиті німці, а люди знали, що буде відплатна акція, чекали стільки днів, тому багато втекло», – каже Микола Посівнич.

Відновлення пам’ятника у колишньому селі Гута Пеняцька не стане поштовхом для перезавантаження українсько-польських відносин, зокрема, через те, що обидві сторони не володіють достатньою історичною інформацією, правильними оцінками, говорить український науковець Іван Матковський.

«Українська і польська історіографії є наслідком радянської історіографії. У свідомості поляків і українців погляди українців на поляків і поляків на українців склались під впливом більшовицької ідеології та радянської історіографії, і з цим потрібно рахуватись. Українсько-польські відносини слід розділяти на політичні і народні. З одного боку, маємо говорити про співпрацю політичних еліт, які не завжди мають ті ж самі завдання і цілі, що у простих людей. Щоби говорити про покращення цих відносин, слід мати програму цих взаємин, сказати, хто чого очікує від кожного, вшанувати ті місця, де поховані українці і поляки, працювати над спільними проектами», – каже Іван Матковський.

Аби ці відносини покращити, потрібна щоденна праця, але передусім цього діалогу повинні прагнути дві сторони, які мають шукати компромісу і порозуміння, вважають співрозмовники.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG