Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 22:23

«Землі та пенсій!»: уряд та МВФ погодили меморандум щодо четвертого траншу


Київ – Проведення пенсійної реформи та вільний обіг земель аграрного призначення – такі вимоги, зокрема, містить меморандум, погоджений офіційним Києвом та Міжнародним валютним фондом, стверджують українські урядовці. Частина фракцій Верховної Ради виступає категорично проти цих змін, однак в уряді заспокоюють: про підвищення пенсійного віку та подібні непопулярні кроки наразі не йдеться. Експерти ж говорять, що Україна має реформувати пенсійну та земельну сфери незалежно від того, чи платять за це міжнародні донори, адже результатом має стати економічне зростання та підвищення добробуту українців. Однак такий оптимізм поділяють не всі.

Міжнародний валютний фонд погодив оновлений меморандум про економічну і фінансову політику з Україною. Про це йдеться в прес-релізі організації.

«Це відкриває шлях для третього перегляду у другій половині березня радою директорів Фонду програми розширеного фінансування», – заявив глава місії МВФ в Україні Рон Ван Руден.

Оновлений меморандум України та МВФ, остаточний текст якого ще не оприлюднений, містить положення про пенсійну, земельну, банківську та інші реформи, повідомив журналістам міністр фінансів України Олександр Данилюк.

Олександр Данилюк
Олександр Данилюк

Головне, чого хоче МВФ, і чого ми хочемо – це справедливу збалансовану пенсійну систему

«Насправді треба розуміти головне, чого хоче МВФ, і чого ми хочемо – це справедливу збалансовану пенсійну систему», – визнав голова Мінфіну. Для цього, за його словами, потрібно провести реформу, яка збалансує Пенсійний фонд, щоб там не було дефіциту:

«Не відразу, звичайно, але це має бути певний період, визначений вектор для того, щоб позбутися дефіциту Пенсійного фонду, щоб люди отримували стабільну пенсію і мали чітке розуміння того, що в майбутньому пенсія буде справедливою».

Що ж до обігу землі сільськогосподарського призначення, на якому наполягає МВФ, то за словами Данилюка, фактично агрохолдинги купують і продають землю, але де-юре цього ринку в Україні не існує.

На практиці землі купуються, продаються, все відбувається за сірими, дивними схемами

«На практиці землі купуються, продаються, все відбувається за сірими, дивними схемами», – констатував міністр. Тому так важливо зараз досягти того, щоб ринок землі запрацював, особливо для агросектору. «Це наша конкурентна перевага, але через обмеження, які ми самі встановили, ми не тільки робимо наших громадян біднішими, але також штучно обмежуємо потенціал агросектору», – зазначив голова Мінфіну.

Також у меморандумі, за словами Данилюка, йдеться і про реформу державних банків, частка яких після націоналізації «Приватбанку» зросла до 55% від всієї банківської системи України.

Україна відновила співпрацю з МВФ за чотирирічною програмою розширеного фінансування обсягом 17,5 мільярдів доларів у вересні 2016 року – після більш ніж річної перерви. За цією програмою держава вже отримала три кредитні транші загальним обсягом 7,62 мільярда доларів, не рахуючи коштів від інших донорів, які координують свої дії з МВФ. До кінця 2016 року Україна розраховувала отримати четвертий транш у розмірі 1 мільярд доларів і виконала для цього ключові умови, а саме – ухвалила бюджет на 2017 рік і провела націоналізацію найбільшого в країні банку «Приватбанк». Разом з тим, засідання Ради директорів щодо українського питання і виділення грошей весь час відкладалося.

Прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду
Прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду

Прем’єр Володимир Гройсман, коментуючи меморандум з Міжнародним валютним фондом, зазначив, що обіг земель в Україні має запроваджуватися «в інтересах українців», а мета пенсійної реформи – створення справедливих умов соціального захисту для пенсіонерів. Відтак у меморандумі немає норми про підвищення пенсійного віку, визнає прем’єр-міністр.

Пенсійна реформа «від Розенка»: на одного українця – «три пенсії»

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко у розмові з Радіо Свобода наголошує, що пенсійна реформа потрібна не так для досягнення згоди з міжнародними донорами, як для майбутніх поколінь українців.

Павло Розенко
Павло Розенко

«Переговори з МВФ тривають, але МВФ цікавлять скорочення частки у ВВП і дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Дефіцит можна скоротити і за рахунок стрімкого зростання ВВП, а не скорочення пенсійних виплат. Тому немає вимог підіймати пенсійний вік і (або) скорочувати пенсійні програми. В Україні має бути створена сучасна і ефективна пенсійна система, але не факт, що пенсійний фонд в результаті одразу стане бездефіцитним: це має відбуватися поступово».

Українці, замість того, щоб отримувати пенсію одночасно з трьох джерел, позбавлені можливості отримувати недержавне пенсійне страхування та пенсію за рахунок накопичувальної системи

За словами віце-прем’єра, Україна вже має закон про пенсійне страхування, а також законопроект номер 4608, який передбачає трирівневу систему пенсійного забезпечення: за рахунок внесків працюючих громадян до пенсійного фонду, з індивідуальних пенсійних рахунків українців та за рахунок недержавного пенсійного страхування. Ця система могла бути запроваджена ще 14 років тому, але цьому завадив популізм, стверджує Розенко.

«Залишилося зробити наступний крок. Сказати солідарній пенсійній системі «так» і навести у ній лад. Але запустити накопичувальну систему і розблокувати недержавне пенсійне страхування. Українці, замість того, щоб отримувати пенсію одночасно з трьох джерел, позбавлені можливості отримувати недержавне пенсійне страхування та пенсію за рахунок накопичувальної системи».

Водночас, наголошує Розенко, так звана «реформа» лише в межах солідарної системи – приречена на провал. Як це, на його думку, продемонструвала так звана пенсійна реформа уряду Миколи Азарова у 2011 році.

Ринок землі дасть гроші для пенсій?

У жовтні Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до початку 2018 року. Якщо у членів нинішньої коаліції були різні думки щодо цього, то фракції «Батьківщина», Радикальна партія Ляшка та «Самопоміч» консолідовано виступили за продовження заборони на продаж аграрних земель.

Зокрема, радикали пропонують зосередитися не на продажу землі, а на інвентаризації земельних ресурсів, щоб зрозуміти, хто якою землею на яких умовах користується, а тим часом – запровадити обіг землі через право довгострокової оренди на термін від 8 років. Цього часу достатньо для погашення кредитів, які беруть аграрії – вважає депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук. «Батьківщина» традиційно виступає проти ринку аграрної землі як такого. «Самопоміч» – пропонує спершу напрацювати пакет законопроектів про ринок землі, і лише після цього поступово його розблоковувати.

Проти вільного ринку землі виступають і націоналістичні партії, які наразі представлені у парламенті окремими депутатами, а не фракціями.

Нині ключові великі підприємства агросектору збільшують свої земельні банки, як каже міністр фінансів Олександр Данилюк – «за дивними, сірими схемами». Тим часом вільний обіг землі стимулюватиме розвиток економіки, як свого часу його стимулом став ринок нерухомості, припускає економіст Олексій Дорошенко.

МВФ, як організація, яка надає кошти, фонд вимагає в держави-отримувача збалансувати бюджет, щоб вона мала змогу повернути і цей кредит, і попередні, пояснює логіку дій Міжнародного валютного фонду голова Комітету економістів України Андрій Новак. У цьому випадку Україна, збалансовуючи свої фінанси, має нагоду паралельно провести необхідні їй земельну і пенсійну реформи, які кожен склад уряду та парламенту намагаються відтермінувати з міркувань популізму.

Андрій Новак
Андрій Новак

Те, що Україна роками відкладає земельну та пенсійну реформу – хіба у цьому МВФ винуватий?

«МВФ рекомендує: Україні в нинішніх умовах треба робити такі й такі кроки. А те, що Україна роками відкладає земельну та пенсійну реформу – хіба у цьому МВФ винуватий? Те, що ми за 26 років незалежності не здійснили переходу з однорівневої солідарної пенсійної системи до трирівневої накопичувальної – винен не МВФ, а український уряд, який відкладає з року на рік системні реформи – з популістською метою», – пояснює Новак.

Річ у тім, що в перші роки справжні реформи, стверджує економіст, зазвичай дають негативний суспільний резонанс, проте згодом суспільство розуміє, що зміни приносять користь. Але чим довше відкладаєш реформи, тим важче їх робити, підсумовує Новак.

Наприкінці 2014 року кількість пенсіонерів в Україні становила 13,5 мільйонів, і на півмільйона перевищувала кількість працюючих громадян, стверджує офіційна статистика. Цей розрив зростає й далі: він зберігся й після окупації частини українських територій, які нині не враховують у статистиці.

Наразі 29% українських громадян досягли пенсійного віку, повідомляє Державний пенсійний фонд. У цих умовах пенсійна реформа має поєднуватися з економічним зростанням, і тоді цей дисбаланс буде компенсовано, припускає фінансовий експерт Дмитро Власов. За його словами, у рекомендаціях МВФ є логіка: адже саме ринок землі може дати те зростання економіки, яке зменшить дефіцит пенсійного фонду та дасть стимул до глибшої, а не косметичної пенсійної реформи.

Ринок землі – це зростання економіки, і як наслідок – збільшення доходів бюджету, за рахунок якого можна зменшувати дефіцит Пенсійного фонду

«Навіть якби умовою для проведення реформ не було надання одного мільярда доларів, треба було би все одно розблокувати ринок землі. Адже земля – це товар. Земля може бути в заставі, під неї можна було би брати кредити. Водночас купівля землі може бути не вигідна агрохолдингам, які не мають бажання витрачати на це додаткові гроші, вже маючи землю в довгостроковій оренді. Пенсійну реформу теж треба робити, а якщо за це ще й дають мільярд – це для країни приємний бонус! Ринок землі – це зростання економіки, і як наслідок – збільшення доходів бюджету, за рахунок якого можна зменшувати дефіцит Пенсійного фонду»,– пояснює фінансист логіку паралельного запровадження ринку землі та нової пенсійної системи.

Зі свого боку, економіст, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко вказує на те, що Україна цього року потребує близько 5 мільярдів доларів додаткового фінансування. У нинішніх умовах четвертий транш МВФ розблокує решту допомоги, яку Україна може отримати з інших джерел, визнає Устенко.

Олег Устенко
Олег Устенко

В разі відмови МВФ від наступного траншу європейські кошти для України заблокують надовго

«Україна нині перебуває у досить важкому стані. З одного боку, нинішні золотовалютні резерви забезпечують покриття чотирьох місяців імпорту, і це непогано. З іншого, невдовзі прийде час виплат за минулими боргами перед МВФ та за тими позиками, які були реструктуризовані. Кошти МВФ розблоковують інші кредитні надходження, зокрема, ідеться про 600 мільйонів євро, які готовий надати Євросоюз. В разі відмови МВФ від наступного траншу європейські кошти для України заблокують надовго. Тому Україна і поспішає», – пояснює аналітик.

Водночас Устенко ставить під сумнів заяви про те, що системні реформи є обов’язково непопулярними. На його думку, гарячу підтримку в суспільстві знайдуть, зокрема, рекомендовані західними донорами системна боротьба з корупцією, судова реформа. Що ж до розблокування ринку землі, то воно означатиме прискорення притоку інвестицій, яке позначиться і на темпах розвитку економіки, наголошує економіст.

За даними фонду Блейзера, фактичний дефіцит Пенсійного фонду нині становить 6% від ВВП. Найбільш передбачуваними шляхами зменшення цього дефіциту експерти називають збільшення пенсійного віку або мінімального трудового стажу, а також збільшення надходжень до фонду за рахунок зростання економіки. Раніше прем’єр Володимир Гройсман обурювався тим, що дефіцит Пенсійного фонду перевищує половину його бюджету.

«80% українських пенсіонерів, які все життя вірою і правдою пропрацювали на нашу країну, крім того, що вони були обдурені, сьогодні живуть на мінімальну пенсію. Це при тому, що дефіцит Пенсійного фонду – 150 мільярдів. Це як треба було докеруватися до ручки, щоб за десятки років незалежності побудувати таку трагічну пенсійну систему?» – обурився Гройсман під час одного зі своїх виступів у парламенті.

Між тим, у 2017 посадовці Пенсійного фонду прогнозують його дефіцит на рівні 141 мільярда гривень, тобто на 9 мільярдів менше, ніж торік.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG