Доступність посилання

23 Липень 2017, Київ 13:57

Росія порушила заповідь «Не анексуй території сусіда свого» (світова преса)


У Москві під час маршу пам'яті російського опозиційного політика Бориса Нємцова, 26 лютого 2017 року

У міжнародній пресі є публікації, в яких досить оптимістично говориться про майбутнє України, де, незважаючи на перебування при владі багатьох людей зі старої системи, збудоване динамічне громадянське суспільство і викристалізовується національна ідентичність, а також тверда орієнтація на Європу. Пишуть про те, що українські силові структури кладуть край залізничній блокаді окупованих територій на сході. Є статті про російську учасницю «Євробачення» Юлію Самойлову – чого хотіла досягти Москва, номінуючи на пісенний конкурс співачку, котра виступала в анексованому Криму.

Брюссельське видання Politico.eu розмовляло з колишнім послом США в Москві Майклом Макфолом, який представляв свою країну в Росії в 2012-2014 роках.

Розмова вийшла широкою – про американсько-російські відносини, перспективи Росії, але в ній ідеться і про Україну та її майбутнє.

Журналіст запитав Макфола, чи Захід «втратив Україну» і чи Україна «втратила» окуповану частину Донбасу? Чи анексований Крим назавжди?

«Я думаю, що Україна має світле майбутнє як країна. Я досить оптимістично налаштований щодо України. Я не хочу передбачати, що станеться на сході. Не певен, що погоджусь, що схід втрачено, але я не є оптимістом щодо врегулювання (конфлікту)», – сказав Макфол виданню.

«Несподіваним позитивним наслідком тієї жахливої анексії та інтервенції стало народження українського суспільства, а також української нації та ідентичності», – додав колишній дипломат, один із провідних американських політичних експертів.

Щодо України, то Макфол вважає, що, попри проблеми в українській політичній верхівці, де багато представників старої системи все ще правлять, в Україні все ж народилось динамічне громадянське суспільство і відчуття належності до Європи, яке раніше було розпливчастим. «Народилась нація. Путін зробив це ненароком», – каже екс-дипломат.

На запитання, що найгіршого може зробити президент США Дональд Трамп у царині відносин з Росією, Макфол відповів: «На мою думку, (найгіршим) було б визнання Криму «частиною» Росії. Це підірвало б усе, що ми збудували після Другої світової війни. А першим у списку був би ліберальний світовий порядок і порушення заповіді «Не анексуй території сусіда свого». Це мене лякає».

Макфол має «обережний оптимізм», що президент Трамп відходить від ідеї визнання Криму «частиною» Росії, а політика нового Білого дому в питанні Росії «починає все більше виглядати як політика часів Обами».

«Незважаючи на всі свої обіцянки під час президентської кампанії, якщо ви поглянете на те, що було сказано про НАТО, про Крим та санкції, то це насправді не виглядає аж так відмінно», – каже Макфол виданню Politico.

Сайт телерадіомовної компанії Deutsche Welle пише про арешт Службою безпеки України 43-х активістів, які блокували окуповані території з січня, перериваючи поставки вугілля до решти України.

У статті зазначається, що українські націоналісти та опозиційні депутати парламенту підтримали блокаду, говорячи, що закупівлі вугілля допомагають фінансувати діяльність бойовиків у регіоні.

За повідомленнями, СБУ здійснила арешти в Торецьку, Щербинівці та Курдюмівці, і що спочатку активісти відмовились скласти зброю, що й призвело до арешту понад сорока людей.

«Незважаючи на те, що сторони воюють за контроль над східною Україною, обидва боки, як не дивно, погодились у тому, що блокада перервала торгівлю й загрожувала відімкненнями електроенергії», – читаємо в статті.

Сайт зазначає, що багато теплових електростанцій покладаються на антрацитне вугілля, яке видобувається на територіях, підконтрольних бойовикам, і що особливо залежність України від цього типу вугілля відчувається взимку.

У статті говориться, що Євросоюз продовжив санкції за незаконну анексію Криму в 2014 році, а також порушення територіальної цілісності України. Санкції ЄС продовжені ще на півроку.

Європейська рада, яка формується з лідерів країн-членів ЄС, заявила, що санкції залишили «через дії з підриву чи загрози територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України».

Британська газета The Guardian пише про російську учасницю пісенного конкурсу «Євробачення», який відбудеться у травні в Києві, Юлію Самойлову.

«Росія бере провокативну ноту на «Євробачення» в Києві» – це заголовок статті в британській газеті. Номінація представниці Росії поклала край припущенням про можливий бойкот Москвою конкурсу в Києві, зауважує автор.

Російське державне телебачення оголосило, що Юлія Самойлова, яка перебуває в інвалідному візку, буде представляти Росію з англомовною композицією Flame is burning («Вогонь палає»), демонструючи, що «ані вік, ані обмежені фізичні можливості не є перешкодою, якщо люди прагнуть чогось досягти».

Однак, йдеться у статті, довкола Самойлової з’явились суперечки з приводу її виступів у Криму після анексії Росією 2014 року.

Сама 27-річна Самойлова підтвердила, що співала в Криму в 2015 році. Речниця СБУ заявила, що українська служба безпеки буде вирішувати, чи дозволити Самойловій в’їзд в Україну, спираючись на «українське законодавство та національні інтереси в галузі безпеки».

Минулого листопада, веде далі газета, Україна заборонила в’їзд 140 російським культурним діячам, дії чи заяви яких «суперечили інтересам зміцнення безпеки держави».

Видання цитує Айдера Муждабаєва, одного з керівників кримськотатарського телеканалу ATR, який сказав, що Самойлова порушила українське законодавство своїм приїздом до Криму і назвав її участь у «Євробаченні» «цинічним та аморальним кроком» з боку Москви.

«Вони використовують цю дівчину як живу бомбу в пропагандистській гібридній війні проти України», – сказав Муджабаєв.

Речник російського президента Дмитро Пєсков, зі свого боку, заявив, що Кремль хотів «уникнути будь-якої політизації «Євробачення», додавши: «Ми не бачимо нічого провокативного тут».

Сама ж Самойлова, яка мріяла заспівати на «Євробаченні» від самого дитинства, сказала, що не знає, чи матиме проблеми зі в’їздом в Україну. «Я взагалі про це не думаю. Моє завдання – гарно заспівати», – сказала співачка.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG