Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 21:16

Що насправді ослаблює гривню: блокада чи відсутність реформ?


Ілюстративне фото. Пункт обміну валют в центрі Києва

Київ – Цьогорічна інфляція буде значно вищою, ніж прогнозували уряд та Нацбанк, стверджують експерти. Серед причин зростання цін та ослаблення гривні вони називають фінансові втрати держави від блокади непідконтрольних районів Донбасу та від націоналізації «Приватбанку», а також зростання комунальних тарифів і занадто повільні економічні реформи. Тим часом і на Банковій, і в парламентській більшості запевняють, що інфляція упродовж 2017 року не перевищить 10%. Утім офіційна статистика вже показала певне збільшення інфляції від початку року, і це вже позначилося й на цінниках на полицях магазинів.

Нацбанк України говорить про «прогнозоване зростання інфляції» упродовж року, відносно лютого 2016 року, до показника 14,2% на рік. Причому за останній місяць індекс споживчих цін зріс на один відсоток. Серед причин зростання інфляції НБУ називає, зокрема, зростання виробничих витрат в українській економіці. До яких входять зокрема, і зарплати працівникам, і вартість енергії та сировини, причому всі ці показники нині зростають.

Раніше НБУ прогнозував річну інфляцію на рівні 8,1%, саме цей показник внесли до бюджету. Але останні події, пов’язані з блокадою Донбасу та привласненням підприємств сепаратистами, яких підтримує Росія, а також інші зміни економічної ситуації змусили і НБУ, і МВФ переглядати свої прогнози.

У Раді НБУ повідомляють, що зараз ведуться розрахунки курсу гривні, але «по 45 гривень долар точно не буде», заявив в ефірі Еспресо.TV член Ради НБУ Василь Фурман.

Більшість експертів говорять про те, що в умовах дефіциту бюджету і млявого економічного зростання стримують інфляцію і стабілізують курс гривні допомога від Міжнародного валютного фонду та інших західних донорів, яка значною мірою надходить до золотовалютних резервів, збільшують їх і теоретично можуть використовуватися для стримування валютних коливань та опосередковано зменшують для держави спокусу закривати бюджетні дірки за рахунок збільшення гривневої маси та інфляції. Тим часом Рада директорів МВФ перенесла запланований на понеділок розгляд питання про завершення третього перегляду програми розширеного фінансування для України.

У Мінфіні заявили, що перенесення спричинено потребою уточнити розрахунки економічних наслідків тих заходів, які застосувала Україна у відповідь на громадську блокаду окремих районів Донбасу і захоплення українських підприємств на непідконтрольних уряду територіях, а також у зв'язку з визнанням російською стороною документів, виданих на цих територіях.

Міжнародний валютний фонд очікує від Національного банку та Міністерства фінансів макроекономічні розрахунки протягом декількох днів для того, щоб повернутися до розгляду українського питання. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив представник України в МВФ Владислав Рашкован.

«Розраховую, що НБУ з Мінфіном зможуть протягом кількох днів надати необхідні макророзрахунки, і ми зможемо дуже скоро повернутися до розгляду питання виділення коштів Україні», – написав він. Водночас українське питання зникло з сайту МВФ: зустрічі представників фонду з приводу України на найближчі дні взагалі не заплановані.

З блокадою і без грошей МВФ уряду доведеться погодитися зі зростанням інфляції, або стримувати її на шкоду економіці – експерти

Ситуація в українській економіці в останні тижні суттєво змінилася: уряд офіційно підтвердив блокаду, до того ж говорити про очікувані 3% зростання економіки на рік вже нереалістично, а до цього додається невизначеність з допомогою від МВФ та інших західних донорів, стверджує економіст, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. Тому, за його словами, можна говорити про зростання ВВП на півтора відсотка, а то й певне падіння, а це, у свою чергу, ослабить гривню та підвищить ціни в Україні, тобто прискорить інфляцію.

Потрібні швидка дерегуляція бізнесу, різка демонополіцація, розвиток конкуренції
Олег Устенко

«Залишати гривню в комфортному діапазоні 27,2 гривні за долар, як це закладено в бюджеті-2017 – неможливо. Курс становитиме 30 гривень і більше, залежно від сценарію зовнішнього фінансування. Його комфортний рівень – 5 мільярдів доларів. Але без МВФ не буде і решти надходжень. Єдиний спосіб замінити ці потоки – стрімкі реформи та залучення інвестицій, які потрібні також на суму 4-5 мільярдів доларів. Тоді як урядовий прогноз, який є дуже оптимістичним – залучити 2,5 мільярда доларів інвестицій за поточний рік. Потрібні швидка дерегуляція бізнесу, різка демонополіцація, розвиток конкуренції: щоб ми одного ранку прокинулися і не побачили монополій на кшталт «Укрзалізниці» на «Нафтогазу», – каже економіст.

Олег Устенко наголошує, що міжнародні донори можуть надати нові позики Україні лише після позитивного рішення МВФ.

Водночас у ЄБРР наголошують, що їхнє рішення про 600 мільйонів євро на підтримку реформ в Україні є остаточним, попри те, що МВФ, до якого зазвичай прив’язують свої дії інші донори, ще не дав відповіді щодо свого траншу допомоги для України. Більше того, директор Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Шевкі Аджунер розраховує на збільшення інвестицій банку в реалізацію проектів в Україні в 2017 році до одного мільярда євро.

Про це він сказав у коментарі агентству «​Інтерфакс-Україна»​ в понеділок.

Водночас колишній віце-прем’єр-міністр України Володимир Лановий наголошує, що влада не має чіткого сценарію стримування інфляції та розвитку економіки, а тим часом дефіцит бюджету зростає. Це, а також нещодавня націоналізація «Приватбанку» змушують владу випускати цінні папери, а потім викуповувати їх у банків за рахунок випуску додаткової грошової маси, пояснює Лановий.

Інфляція може сягнути 18-20% на рік
Володимир Лановий

«Маємо бюджет з величезним дефіцитом, близько 75 мільярдів гривень. Але загалом влада має випустити облігацій на суму 175 мільярдів гривень, щоб компенсувати і цей дефіцит, і повернення попередніх зовнішніх боргів. Темпи інфляції 8-10% на рік були би реалістичними, якби до цього не додавалися борги, пов’язані з «Приватбанком». Для них було випущено облігацій ще на 120 мільярдів гривень. Такого великого ринку облігацій в Україні немає. Найімовірніше, їх зрештою викупить Нацбанк за рахунок збільшення грошової маси. В цих умовах інфляція може сягнути 18-20% на рік», – прогнозує економіст

Водночас Лановий не вважає факторами ризику для гривні блокаду Донбасу і закриття там підприємств української юрисдикції. Адже, за його словами, ці підприємства в будь-якому разі не повертали всіх коштів в українську економіку, а значні суми платили сепаратистам у вигляді так званих «податків» в ОРДЛО. До того ж, економічний баланс України формувався без урахування окупованих територій, і МВФ це було відомо Тож саме через зміну риторики влади фонд і відклав своє рішення, наголошує Лановий.

Порошенко та представники парламентської більшості вірять в інфляцію на рівні 10%

Президент України Петро Порошенко розраховує, що інфляція в 2017 році не перевищить 10%. Про це Порошенко заявив 20 березня під час засідання Ради регіонального розвитку в Києві.

«Інфляція, тягар високих цін – це те, що людей зараз хвилює найбільше. Цього року вона буде вимірюватися, сподіваюся, вже однозначною цифрою – менше 10%, – заявив президент. – До 2019 року, це наша спільна задача, ми маємо вийти на показник інфляції близько 5% річної».

Порошенко нагадав, що позаминулого року інфляція становила 43% річних.

Однак у розпорядженні «Економічної правди» є тексти економічних сценаріїв, розроблених в уряді, один з яких передбачає, що гривня на кінець року може на 20% подешевшати відносно долара. Інший, оптимістичний сценарій передбачає, що темпи розвитку економіки в 2017 році сповільняться на 1,2%, а інфляція прискориться майже на два відсотки.

Утім, наразі немає очевидних причин для стрімкого зростання інфляції в Україні та знецінення гривні, стверджує Павло Різаненко, депутат від «Блоку Петра Порошенка», голова парламентського підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку та електронної комерції Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Не бачу чинника, який би однозначно спонукав збільшення інфляції
Павло Різаненко

«Є засади грошово-кредитної політики, де ідеться про рівень інфляції в межах 8-10%. І НБУ не робив заяв про те, що не може втримати такі планові показники. Не бачу чинника, який би однозначно спонукав збільшення інфляції. Облігації, які отримав «Приватбанк» – 30-річні, тобто нині вони не вчиняють тиску на гривню. Також немає суттєвого відтоку вкладів з банку і появи цих коштів на валютному ринку. Так, через блокаду ми втратили вугілля і метал з руди, яку постачали з підконтрольних територій. Тобто в підсумку, Україна експортуватиме більше руди, менше – металу», – пояснює Різаненко.

Водночас опозиційні сили говорять про заниження показників інфляції у офіційній статистиці. Так, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко звинуватила уряд Володимира Гройсмана у високій прихованій інфляції, і закликала Верховну Раду розглянути постанову про його відставку.

Тим часом, в об’єднанні «Самопоміч» закликають владу не називати причиною дефіциту бюджету та пенсійного фонду торговельну блокаду окупованих районів та відсутність траншу МВФ, а закликають отримати кошти за рахунок боротьби з корупцією, в тому числі на митниці, а також вивести їх з офшорів.

Приборкування інфляції: чи варта гра свічок?

Приборкування (або ж «таргетування») інфляції не може бути самоціллю, головне – зберегти і посилити економічне зростання, навіть якщо для цього доведеться змінити інфляційні показники, заявив в ефірі Радіо Свобода Ярослав Жаліло, керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень.

Ми можемо вийти на показник 8 чи 10% інфляції, але зростання буде мінімальним, або буде ще більше проблем через економічне падіння
Ярослав Жаліло

«Ми можемо вийти на показник 8 чи 10% інфляції. Але за рахунок чого? За рахунок настільки активної монетарної політики, антиінфляційної політики, яка з іншого боку гальмуватиме економічне зростання. Оскільки нам зараз потрібна серйозна перебудова, структурна перебудова, пов’язана із адаптацією до тих змін і потоків, які відбулися. То виходить, що ця структурна зміна повинна вплинути і на зниження курсу української гривні і відповідно має відбитися на інфляційних показниках. Якщо ми знову поставимо цей таргет (обмеження показника інфляції – ред.), скажімо 8% плюс-мінус два відсотка і будемо намагатися його досягати понад усе, то дійсно, ми можемо прийти до того, що 8% буде досягнуто, але зростання буде мінімальним, або буде ще більше проблем через економічне падіння», – попереджає Ярослав Жаліло.

Оптимальним для української економіки в нинішніх умовах він вважає річну інфляцію в районі 10-12%. Саме пошук оптимального рівня інфляції змусив Нацбанк і МВФ переглядати свої прогнози в остання дні.

Як приборкати інфляцію: від розумного регулювання ринку продовольства до стрімких реформ задля нових інвестицій

Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торгових мереж, наголошує, що споживчі ціни в Україні, які впливають на інфляцію, відображають проблеми в українському фінансовому секторі.

Маховик інфляції можна дещо загальмувати влітку: з червня на ціни та на стабільність гривні вплине сезонне здешевлення, і мінімальне споживання енергоресурсів
Олексій Дорошенко

«Продукти дорожчають швидше. Бо вони становлять понад 50% витрат звичайних українців. Житлово-комунальні послуги – на другому місці, зокрема й через те, що частина громадян мають субсидію. Ці дві речі й визначають інфляцію. Ще трохи залишається на проїзд у транспорті та мобільний зв’язок. Бюджет з 8% інфляції – це позитив. Свого часу Кабмін Арсенія Яценюка зміг станом на завершення своєї каденції досягти невисокої інфляції. За час роботи уряду Гройсмана – інфляція була на місці, а потім стала рости. І тепер щомісяця експерти та влада перераховують інфляцію, нині вже говорять про 12% на рік. Маховик інфляції можна дещо загальмувати влітку: з червня на ціни та на стабільність гривні вплине сезонне здешевлення, і мінімальне споживання енергоресурсів», – каже фахівець.

Також Дорошенко виступає проти того, щоб держава усувалася від регулювання ринку споживчих товарів, як вона зробила цього року. Адже, на його думку, цей ринок в Україні не є повністю вільним. До прикладу, свинина в Києві коштує 90 гривень, а в деяких регіонах – 60, і за умови абсолютного вільного ринку або ж його розумного регулювання таких розбіжностей не було би, визнає експерт.

Зі свого боку, Олег Устенко наголошує, що держава може замінити компенсацію дефіциту бюджету за рахунок зовнішніх позик чи ціною збільшення грошової маси, якщо вдасться до «стрімких структурних реформ». Одним з наслідків яких мало би стати потужне нарощування обсягу зовнішніх інвестицій, які збільшили б частку валюти в Україні й зменшили б тиск на гривню, а з іншого боку – прискорили б розвиток економіки та збільшили би надходження до бюджету. Якщо міністерство економічного розвитку і торгівлі прогнозувало збільшення інвестицій на 2,5 мільярда доларів упродовж року, то Олег Устенко та інші експерти вважають, що за умови недостатньо швидких реформ ця сума буде значно меншою, однак у разі стрімкої дерегуляції, ліквідації монополій на зразок «Нафтогазу», «Укрзалізниці» та інших кардинальних змін у державній економічній політиці може йтися про кілька мільярдів гривень, які могли б замінити більшість допомоги західних донорів.

Володимир Лановий пропонує українській владі також не ігнорувати борги «Приватбанку» перед великими вкладниками та перед державою, а також ті суми, які завинили банкові його колишні власники. Якщо ж вони не захочуть віддавати боргів – Лановий пропонує вдаватися до арешту майна. На його думку, таке повернення боргів найбільшому українському банку зменшить тиск на гривню.

Ярослав Жаліло, зі свого боку, пропонує стримувати інфляцію за рахунок «немонетарних» важелів. Ідеться про необхідність послідовних кроків уряду щодо демонополізації економіки або принаймні обмеження апетитів монополістів, а також про регулювання частини ринків товарів і послуг.

Окрім того, експерт наголошує, що треба на державному рівні допомогти у реформування тих виробництв, які отримували сировину з ОРДЛО. Метал і кокс, який донедавна завозили звідти, можна виробляти в достатній кількості й на підконтрольній території, але українські підприємства цієї галузі належать різним промислово-фінансовим групам.

«І тому зараз дуже важливо було би ініціювати формування прозорого ринку цієї базової сировини. Тобто, простою мовою, олігархам треба домовитися між собою щодо того, щоб обмінюватися продукцією з цих потужностей і спільно не допустити надмірного падіння виробництва», – визнає експерт. Держава, на його думку, могла би виступити хорошим модератором у вирішенні цього завдання.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG