Доступність посилання

ТОП новини

Якою має бути українська освіта за кордоном?


Ілюстраційне фото. Учні української школи в Празі
Ілюстраційне фото. Учні української школи в Празі

Якщо в Україні національною освітою маленьких поляків чи євреїв, які або є її громадянами, або тимчасово живуть на її території, займаються їхні уряди та система благодійних організацій, то українці за кордоном мають подбати про себе самі. Українська держава може допомогти тільки порадою чи організацією дистанційного екстерного навчання, чим і займається Міжнародна українська школа, чий незначний педагогічний склад проводить консультації та атестації для понад 3 тисяч українських дітей за кордоном. До створення стратегії розвитку української освіти за кордоном підступилися лише зараз, через 10 років після появи цього структурного підрозділу Міністерства освіти України. Докладніше про його роботу ми говорили з директоркою Міжнародної української школи Людмилою Івановою.

– Міжнародна українська школа створена для того, щоб діти отримали українську освіту, а значить можливість повернутися додому і вступати у вищі навчальні заклади України.

Міжнародна українська школа опікується більше ніж 3300 дітьми, з них понад 900 осіб в 77 країнах світу навчаються у нас за індивідуальним навчальним планом

На сьогоднішній день Міжнародна українська школа опікується більше ніж 3300 дітьми, з них понад 900 осіб в 77 країнах світу навчаються у нас за індивідуальним навчальним планом. Отже, вони працюють напряму з вчителями Міжнародної української школи і на співбесідах підтверджують свої знання.

А 2400 і більше – це діти, які навчаються по суботах здебільшого, є і по неділях, у навчальних закладах, які створюються при громадських організаціях. Таких шкіл у нас – 46, і вони знаходяться у 10 країнах світу

А 2400 і більше – це діти, які навчаються по суботах здебільшого, є і по неділях, у навчальних закладах, які створюються при громадських організаціях. Вони з нами співпрацюють, ми їх координуємо, допомагаємо організовувати навчальні процеси на місцях, і вони готують дітей до атестації. Таких шкіл у нас – 46, і вони знаходяться у 10 країнах світу.

Міжнародна українська школа створена була на запит саме громадських організацій, які на місцях почали утворювати українські школи, тому що держава Україна забезпечує атестацію на території України абсолютно безкоштовно. Ми на сьогоднішній день – єдина школа у світі, яка прилітає до своїх дітей. Тобто атестація проводиться на територіях країн, де проживають наші діти.

І тому комісія Міжнародної української школи до цього року двічі на рік, а в цьому році один раз на рік виїжджає на місця, де ми проводимо контрольні роботи, потім проводимо співбесіди і проводимо екзамени, після чого діти отримують державні документи про освіту України.

– Як фінансується діяльність школи в Україні і за кордоном?

Держава Україна фінансує безпосередньо штаб Міжнародної української школи. На жаль, на сьогоднішній день фінансування шкіл, які утворені за кордоном, з боку держави не передбачено

– Держава Україна фінансує безпосередньо штаб Міжнародної української школи. Це близько 30 вчителів, які працюють на постійному місці роботи, і ще більше ніж 20, які є сумісниками. Ті школи, які працюють на місцях, вони працюють за кошти батьків і виїзд комісії відбувається теж за рахунок приймаючої сторони. На жаль, на сьогоднішній день фінансування шкіл, які утворені за кордоном, з боку держави не передбачено.

– Ми звернулися до різних шкіл, які працюють і в Празі, і в Україні. Вони фінансують або державою, або меценатами, або в різних пропорціях і тими, і тими. Чи в Україні розглядається якась можливість знайти фінансування для цих шкіл? Як це в майбутньому має виглядати, чи існує модель, на яку Ви орієнтуєтесь?

– Держава Україна зараз створила робочу групу в Міністерстві освіти щодо усіх питань, які є зараз нагальними для суботніх шкіл, зокрема за кордоном, і одне із питань – саме розглядається фінансування. В цю робочу групу зараз входять і громадські організації, такі як «Україна-світ», «Українська всесвітня координаційна рада», які дуже активно долучилися до цих проблем.

Серед питань робочої групи, які ми порушуємо, – це і можливість зарахування предметів суспільних для вивчення і в Україні, і в тій країні перебування, де зараз є наші діти. Можливо, потрібно розглядати інший варіант, коли дитина зберігає українську мову, літературу, історію України, географію України, тобто лише вивчає українознавчі предмети, тоді вона повинна отримувати інший документ про освіту.

– В польській школі у Києві, наприклад, навчаються і діти поляків, і діти зі мішаних родин, і це фінансує польська держава. І стандарт цієї освіти є настільки високий, що і українські діти хочуть туди потрапити, не маючи ніякого польського коріння. Чи могла би українська школа досягти такого рівня, перебуваючи в Римі чи Мадриді, чи в якомусь іншому місті за кордоном?

Реальний вихід із ситуації – це все ж таки відкриття приватних шкіл, але школи мають бути, які б видавали 2 документи про освіту, наприклад, чеський і український

– Працюючи з нашими колегами, колегами громадських організацій і зустрічаючись на конференціях у Львові, і в Києві, все більше люди схильні до того, що реальний вихід із ситуації – це все ж таки відкриття приватних шкіл, але школи мають бути, які б видавали 2 документи про освіту, наприклад, чеський і український.

Це мрія і Міжнародної української школи – мати партнерів. Чи зможе держава Україна фінансувати такі проекти, на жаль, я відповісти Вам не можу. Тому що це все ж таки дуже великі кошти. Зокрема, ми прораховували в Греції колись, що оренда землі, оплата податків, утримання педагогічного персоналу буде коштувати дорожче, ніж утримання посольства України в Греції. Але я вірю в те, що такі школи обов’язково будуть.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG