Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 01:29

ЄС радіє інституціям, які борються з корупцією в Україні, але запитує, де результати


Національне антикорупційне бюро України - відомство, створене навесні 2015 року для розслідування корупційних злочинів чиновників категорії «А»

Брюссель – Хоча Київ і демонструє чудові результати в ухваленні й створенні антикорупційних інституцій, ні ЄС, ні самі українці досі не були свідками серйозних процесів щодо корумпованих представників вищої влади. На це в Європарламенті звертали увагу учасники конференції щодо реформи судочинства й боротьби з дискримінацією та корупцією в державах «Східного партнерства». Єврокомісія звертає увагу на «тривожну поправку» щодо електронного декларування громадських діячів та журналістів та закликає активніше розслідувати підозрілі задекларовані статки українських можновладців.

Україні слід демонструвати більше результатів у боротьбі з корупцією, зокрема, не лише мати на папері й ухвалювати необхідні для цього закони, але й жити за ними, реалізовувати їх на практиці, каже Йоганнес Ган, єврокомісар із політики сусідства й розширення.

Ми сподіваємося побачити покарання й антикорупційні розслідування

«В Україні з’явилися нові антикорупційні установи, які розпочинають працювати. Вони наштовхуються на перешкоди, але боротьба з корупцією – це сфера, де немає місця люб’язностям. ЄС стежить за цим дуже пильно й ми сподіваємося побачити покарання й антикорупційні розслідування. До сьогодні, на розчарування населення України, не було покарань представників вищих ешелонів влади», – заявляє комісар ЄС. Вітаючи електронне декларування, він каже, що нині настав час ще й для системних розслідувань та перевірок результатів цих даних.

Він зауважує, що звістка з України про поправку щодо поширення електронного декларування на представників громадянського суспільства й ЗМІ є тривожною й вимагає пояснень.

«Що стоїть за цією ідеєю? – запитує єврокомісар. – Якщо для цього є підстави, то гаразд, якщо ні, нам слід бути пильними».

Саме співробітництво громадянських активістів та законодавців-реформаторів допомагає українцям у прогресі в царині боротьби з корупцією та судовою реформою, вважає німецький євродепутат Ребека Гармс, яка є співголовою парламентської асамблеї «Євронест», що об’єднує депутатів від країн «Східного партнерства».

Ребека Гармс
Ребека Гармс

«В Україні після Революції гідності я відкрила для себе красу демократичного процесу за участі громадян та неупереджених парламентарів. Я сподіваюся, що ми зможемо підтримати цей процес, а інші країни теж візьмуть з них приклад», – каже європарламентар.

Політична еліта не хоче незалежних установ, які здатні їх переслідуватиЖернаков

Зволікання із реформою судової системи, зокрема зі створенням антикорупційних судів, пов’язане з тим, що українські можновладці не поспішають створювати структури, які можуть діяти проти них, каже у Брюсселі головний експерт із питань судової реформи «Реанімаційного пакету реформ» і колишній суддя Михайло Жернаков.

«Наша політична еліта, як ми бачимо, не хоче незалежних установ, які здатні їх переслідувати. Тому й маємо так багато спротиву і критичним моментом тут є те, що вони не хочуть залучення міжнародних експертів до комісій із виборів антикорупційних суддів. Тим часом ми вважаємо, що саме це є ключовою сферою», – каже експерт, закликаючи ЄС та Єврокомісію взяти активнішу позицію у підтримці цієї ініціативи.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Андрій Марусов, голова українського відділу Transparency International, зауважує, що найбільшим викликом для нових антикорупційних установ України та її основного елемента – електронного декларування – є все більш помітні бар’єри, які щодо них створюються.

Тому, каже правозахисник, європейські партнери мають продовжувати чітко використовувати прогрес в антикорупційній сфері як умову для будь-яких програм допомоги Україні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG