Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 03:39

«Багатошвидкісний ЄС» – це план для єднання чи розриву?


Голова Європейської Ради Дональд Туск (крайній справа) виступає з промовою на саміті з нагоди 60-річчя існування Євросоюзу, Рим, 25 березня 2017 року

Брюссель – Єднатися після виходу Великої Британії з ЄС… Такий заклик містить Римська декларація, що 25 березня була підписана лідерами 27 країн-членів ЄС під час 60-річчя Римського договору, яким колись заснували співдружність. Однак ця декларація також містить положення, які, на думку деяких аналітиків, можуть загрожувати цій європейській єдності. Адже вони передбачають створення політики «двох швидкостей». Інші поправляють: влучніше визначення: «Євросоюз багатьох швидкостей»

У Римській декларації, яку підписали всі, окрім британців, йдеться, що країни-члени ЄС «будуть діяти разом, але, у разі необхідності, з різним темпом та інтенсивністю, при цьому рухаючись у одному напрямку».

Прихильники: двошвидкісна Європа уможливить прогрес

Прихильники «двошвидкісної» (або «багатошвидкісної») європейської спільноти стверджують, що це державам-членам дасть можливість більшої свободи для формування окремих блоків та визначення політики, коли досягти одностайності на рівні ЄС буде неможливо.

Вони аргументують свою думку тим, що це буде особливо зручно, коли до ЄС приєднається решта балканських країн, збільшивши кількість членів до 30. Мовляв, досягнення консенсусних рішень за такої кількості держав буде значно складнішим.

«Євробарометр»: як громадяни ставляться до «двошвидкісного» ЄС:

Зокрема, прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Бетель минулими вихідними на саміті в Римі заявив, що він віддає перевагу «радше двошвидкісній Європі, ніж «глухому куту», де відсутнє будь-яке просування».

«Коли та чи інша країна скаже: «Я не хочу», я відповідатиму: «Що ж, тоді не чиніть перепон мені й дозвольте рухатися разом із іншими», – додає Бетель.

Критики: «двошвидкісна» політика створить не єдність, а відокремлення

Незгідні з цією думкою кажуть, що, допустивши різнобій всередині ЄС, співдружність відмовляється від одного із своїх засадничих принципів: досягнення рівності шляхом все більшої інтеграції. Критики ідеї «багатошвидкісної співдружності» запевняють, що ця ініціатива може призвести до створення двох різних Європейських союзів всередині самого ЄС.

Голова Європейської ради Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі, промовляючи перед лідерами держав-членів на саміті в Римі, зазначив, що він особисто прожив половину свого життя за «залізною завісою», коли Європа була розділена Холодною війною на країни Сходу і Заходу.

«Тоді справді була двошвидкісна Європа», – застеріг Туск голів держав та урядів ЄС.

Хто керуватиме «двошвидкісним» ЄС?

Експерт із європейської політики в Європейському центрі Карнеґі Джуді Демпсі, каже що основне питання полягає у тому, що, власне, криється під поняттями «двошвидкісний» або «багатошвидкісний» Європейський союз і які держави перебуватимуть у колі першого, а які – в колі другого рівня.

Експерти сходяться на думці, що ідея «ядра» з шести держав-фундаторів європейського співтовариства – Німеччини, Франції, Італії та країн Бенілюксу –не витримує критики.

«Абсолютно зрозуміло, що цей двошвидкісний Євросоюз повинен керуватися, в першу чергу державами Єврозони», – пояснює Радіо Свобода Демпсі, зазначивши, що 19 країн ЄС, де на сьогодні використовується євровалюта складають «кваліфіковану більшість», необхідну для ухвалення законодавства Ради міністрів ЄС.

Джуді Демпсі на «Марші за Європу» в Берліні: «приголомшлива атмосфера, погода й надії. Але як з цим бути далі?»

На думку аналітика з Європейського центру Карнеґі, для цих країн ключовим питанням буде докорінне переосмислення фіскальних структур, а саме: як далеко можна рухатися в бік ширшого фінансового союзу і посилення союзу монетарного.

З іншого боку, вона каже: дев’ять країн ЄС, які наразі не належать до Єврозони, можуть обурюватися, бо відчуватимуть себе, так би мовити, «другим ешелоном держав ЄС».

Ідея двошвидкісної європейської співдружності, як попередили представники нинішнього уряду Польщі, призведе до «руйнації» та «ліквідації Європейського союзу в нинішньому розумінні цього слова».

Тим часом Джуді Демпсі вважає, що в разі реалізації проекту «двошвидкісного ЄС», реакція Польщі та інших країн не Єврозони створить дилему для Німеччини, яка, підтримуючи цю ініціативу, «була дуже обережною, перетворюючи цю ідею, так би мовити, на офіційну мантру».

«Берлін повинен бути дуже обережним щодо того, як це формулюється, які для цього використовуються слова, бо він бажає, щоб всі залишилися «на борту», –каже експерт. – А це означає, що німці намагаються досягнути угоди, яка не створить враження, що це фактично Німеччина організовує ЄС».

«Багатошвидкісна» чи «двошвидкісна» об’єднана Європа?

Європейський союз активно рухається не в бік «двошвидкісної» спільноти, навіть попри риторику політиків, які підтримують цю ідею, вважає Роланд Фройденштайн, заступник директора Центру європейських досліджень Вілфріда Мартенса.

«Я думаю, що йдеться про «багатошвидкісний» або ЄС «різноманітної інтеграції», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Фройденштайн. – Я не думаю, що тут йтиметься про основну і маргінальну групи. Так статися не повинно».

Представник Центру Мартенса пояснює, що канцлер Німеччини Анґела Меркель вже протягом багатьох років підкреслює важливість «максимальної єдності» в рамках ЄС, але тепер публічно підтримує ідею «багатошвидкісності» Європейського союзу.

«Вона не має на увазі, що буде створене одне ядро, яке рухатиметься вперед у всіх напрямках», – каже експерт, додаючи, що «більшість держав-членів підтримують поняття «багатошвидкісної Європи», насамперед Франція, Нідерланди й деякі скандинавські країни, але й низка держав півдня ЄС теж не мають із цим жодних проблем».

Натомість спротив Польщі, на думку Фройденштайна, базований на неправильному розумінні цих питань, бо насамперед «там не буде двох рівнів держав-членів ЄС».

Які «групи за інтересами» можуть виникнути всередині ЄС?

Більшість європейських експертів сходяться на думці, що на ґрунті «багатошвидкісної Європи», швидше за все, виникнуть внутрішні групи, що будуть згуртовані навколо різних європейських викликів. Політологи й аналітики навіть стверджують, що «багатошвидкісна Європа» вже існує, зокрема, в таких питаннях, як Єврозона чи країни Шенгенського простору, де скасований паспортний контроль і відкриті кордони.

«ЄС у свої 60 років повинен попрацювати над своєю гнучкістю»

Тим часом експерти припускають, що деякі нові блоки могли виникнути навколо оборонних проектів за участю Швеції, Польщі, Німеччини, Данії та Нідерландів, що разом працюють в цій сфері.

В питаннях безпеки «багатошвидкісна політика» дозволила б Франції, Німеччині й Нідерландам поліпшити свою співпрацю, зокрема в сфері обміну розвідувальною інформацією, кажуть аналітики, прогнозуючи також появу альянсів держав всередині ЄС, навколо законодавства щодо надання притулку й поглиблення співпраці в сфері юстиції та внутрішніх справ.

Характерно, що це може зіграти й на руку державам на кшталт України, яка сподівається одного дня стати членом ЄС. Для таких країн завдяки «багатошвидкісній політиці» можуть бути створені нові структури, які сприятимуть їхній євроінтеграції та приєднанню.

Чи вирішить проблеми ЄС «багатошвидкісна політика»?

На думку Рози Балфур, виконувача обов’язків директора європейської програми в Фонді Маршалла, твердження, що «двошвидкісна» або «багатошвидкісна» об’єднана Європа може вирішити ключові європейські проблеми, лунає непереконливо. Вона скептично оцінює вірогідність подолання мігрантської чи боргової криз шляхом «багатошвидкісної політики».

«Я думаю, що рішення радше криється у знаходженні політичних відповідей на поточні запитання, а вже потім братися до розробки ідей, який формат був би найкращим, для проштовхування цієї політики», – пояснює Балфур.

«Дуже добре заявляти, що ми можемо рухатися з різною швидкістю», – додає вона. «Але як саме? Це – політика, яку насправді слід добре продумати».

Над матеріалом працювали Rikard Joswiak, Ron Synovitz, Віталій Єреміца

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG