Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 10:19

Воюю з артистами цирку за живу оркестрову музику – диригент Резницький


Оркестр Марка Резницького

Володимир Носков

Дмитро Бастанов

Музиканти концертного оркестру Національного цирку України вважають приниженням, коли артисти арени виступають під фонограму. Про це в ефірі програми Радіо Свобода «Радиво» розповів головний диригент концертного джазового оркестру Національного цирку України, композитор, народний артист Марк Резницький. Каже: деяких артистів треба умовляти не виступати під фонограму, бо ж для них це простіше і дешевше. Водночас не всі циркові артисти можуть обійтися без живої музики – особливе значення вона має для тварин.

Цирк, напевно, й створювався для щастя людей. Тут весело, смішно, здійснюються дива, є й ризик, а емоції від побаченого аж зашкалюють. Дорослий не соромиться начепити носа клоуна, а діти й поготів – полюбляють замазюкатися кольоровими фарбами чи солодкою ватою. Під височенним куполом акробати, канатоходці, повітряні гімнасти, мотошоу, а на арені – жонглери, фокусники, танці, клоунада та еквілібристи. Враження підсилюють навчені тварини, особливо – дресировані хижаки.

А що ж їх усіх об’єднує? Світлошоу? «Безумовно», – скаже художник по світлу. Шпрехштальмейстер, тобто ведучий циркової програми? «Як без нього», – відповість режисер. Насправді у яскравому шоу всі атракціони об’єднує… оркестр. Так, саме музика живого оркестру створює атмосферу, стилістику і драму вистави, настрій номера. Оркестр у цирку – не просто за для розваги, а ще й для підтримки – тигрів, левів, ведмедів під час роботи на арені.

Про джазовий колектив Марка Резницького музикознавці кажуть, що йому вдалося вивести джазовий колектив із рівня акомпонуючої музики номера на щабель яскравого дійства. Цей оркестр уже став брендом Національного цирку України.

Марк Резницький за диригенським пультом циркового оркестру – з початку 70-х років.

«Відтоді музика в цирку дуже змінилася, – розповідає він. – Якщо за радянських часів це були переважно веселі, пафосні марші, композиції з оперет та кінофільмів – тоді музика була набагато простішою, я б сказав, набагато ближчою глядачеві, – то сьогодні ми граємо більше джазових композицій, світові кіношлягери, джазові обробки українських народних та естрадних пісень».

«Тоді кожен номер мав свою, авторську музику. Для цього спеціально запрошувалися композитори. Такого не було, щоб одна й та ж мелодія звучала в різних атракціонах. Я теж писав багато музики для номерів – наприклад, для дійства з хижаками, яких дресирували легендарні Володимир та Людмила Шевченки», – додає Марк Резницький.

Творчу кухню й атмосферу радянського київського цирку середини 80-х років зафільмував режисер Миколою Рашеєв – у кінострічці «Розсмішити клоуна». Тут можемо побачити молодого Марка Резницького з оркестрантами.

Марк Резницький згадує: цирк цікавив ідеологів Компартії СРСР не менше, ніж інші види масового мистецтва. Тут бували й програми, присвячені «подвигам корчагінців», були й про «провідників шляху мужності й натхнення».

«Радянська ідеологічна машина пильно стежила за репертуаром цирку, – розповідає Резницький. – Тоді всі програми узгоджувалися і схвалювалися колегією Міністерства культури УРСР. Якщо була пантоміма, присвячена «корчагінцям», я аранжував революційні пісні для оркестру, робив їх сучаснішими. Звісно, бували моменти, коли нам казали, що, мовляв, ось ця музика для програми радянського цирку не підходить, краще замініть».

Диригент додає: рятувала музична необізнаність партдіячів Мінкульту.

«Вони не дуже розбиралися в джазових імпровізаціях: якщо музикант добре імпровізував під час вистави, то це добре й сприймалося. Все залежало від того, хто керував культурою в радянській Україні. Були роки, коли Мінкультом керував колишній агроном, був такий Бабійчук. У нас був відомий артист Борис Каменькович, от він так казав: «В Україні було два лиха – Бабійчук і Бабин Яр». Сумний жарт. Але так було. Ставили керувати мистецтвом непрофесіоналів, за комуністів була номенклатура», – згадує Марк Резницький.

Марк Резницький
Марк Резницький

Сьогодні для концертного оркестру київського цирку, здавалося б, є всі можливості творити, грати під час вистав. Втім, від початку 90-х артисти почали відмовлятися від живої музики, виступати під фонограми. Марка Резницького і його оркестрантів така тенденція ображає.

«Я воюю з артистами. Тому що сидить високопрофесійний оркестр, і коли бачиш, як оркестр ігнорують, то це пригнічує, принижує, – з сумом каже диригент. – Наскільки я можу, розмовляю, умовляю артистів працювати під живу музику. Вони, господарі цирків і артисти, на нас намагаються економити. Їм не треба возитися з нотами, не потрібно репетирувати з оркестром – вони просто возять диск із фонограмою і просять радійників включати записану музику. А в Європі, Америці, Китаї циркові трупи зберігають живі оркестри, на виставах можуть грати маленькі духові колективи».

«Під фонограму неможливо працювати з тиграми і левами», – підтримують диригента українські дресирувальники Юлія і Микола Козирєви, які свого часу перейняли естафету від Володимира і Людмили Шевченків. Козирєви кажуть: у тварин – унікальний слух, за музикою вони можуть навіть упізнати свій вихід.

«З тваринами неможливо вирахувати тривалість фонограми, – пояснює Юлія Козирєва. – Під час вистави лев чи тигр може не піти на трюк, ми пробуємо повторити. Оркестр це бачить і спеціально робить піано (тихіше – ред.), щоб не лякати тварин. Натомість у потрібних моментах атракціону музика навпаки стає гучнішою, вибухає переможними акордами при виконанні завдання. Я – тільки за живу музику в цирку».

Цирковий оркестр Марка Резницького знає кілька поколінь киян. Дехто й спеціально приходить послухати «цирковий джаз». А для самих артистів арени музичний колектив є рівноправним партнером під час вистав.

«Для мене цирк – це вже не робота, це – життя, – каже Марк Резницький. – Я вже не уявляю собі життя без нього. До того ж, і мою родину вже можна зараховувати до «циркової сім’ї: у мене старша донька закінчувала циркове училище, деякий час працювала в цирку. А молодша донька працює співачкою і виступає на арені багато років, працює разом зі мною».

Докладніше слухайте історію від Марка Резницького у аудіоподкасті «Радиво».

«Радиво» – програма про незвичайних-звичайних українців. Звучить щосуботи о 17:08 в ефірі радіо «Ера-FM» та в аудіоподкастах на сайті Радіо Свобода.

Розповідайте програмі «Радиво» про себе, своїх друзів і колег, які мають цікаві ідеї, проекти, зрештою не стоять на місці, а повсякчас розвиваються: Vol.noskov@gmail.com

  • 16x9 Image

    Володимир Носков

    Володимир Носков співпрацює з Радіо Свобода з 2009 року. Є власним кореспондентом Радіо Свобода по Харкову і області

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG