Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 15:43

Удари США у Сирії загрожують розширенням конфлікту (світова преса)


Пуск ракет з американського есмінця USS Porter по авіабазі в Сирії, Середземне море, 7 квітня 2017 року

США завдали авіаудару по військовий базі сил сирійського президента Башара аль-Асада – ця тема перебуває у центрі уваги західних ЗМІ. Журналісти аналізують, зокрема, якими у цій ситуації можуть бути дії Росії, а також наголошують на різкій зміні курсу президента США Дональда Трампа щодо режиму аль-Асада.

Для президента США Дональда Трампа вибрати цілі і запустити крилаті ракети для покарання сирійського режиму за застосування хімічної зброї було доволі очевидним, мовиться у статті The Washington Post.

Військові готували плани ударів проти режиму сирійського президента Башара аль-Асада ще до 2013 року, «коли сирійський диктатор убив понад тисячу сирійців нервово-паралітичним газом», зазначають журналісти. Хімічна ж атака, яка сталася у вівторок і провину за яку покладають на режим аль-Асада, забрала життя десятків цивільних. Тож у відповідь Пентагон ввечері 6 квітня випустив приблизно 50 крилатих ракет по сирійській авіабазі.

Але, наголошується у статті The Washington Post, різниця між 2013 роком, коли президент США Барак Обама востаннє погрожував завдати удару по силах аль-Асада, і нинішньою ситуацією полягає у тому, що зараз існує набагато більший ризик розширення конфлікту.

«І сирійці, і росіяни можуть бути небезпечними», – цитує The Washington Post колишнього чиновника Міністерства оборони США часів адміністрації Барака Обами Ендрю Ексама. За його словами, американська авіація й авіація коаліції упродовж останніх років літала навколо їхніх систем протиповітряної оборони, а після удару США у них з’являться всі підстави збивати літаки коаліції.

Видання Politico зауважує, що президент США Дональд Трамп і його команда перейшли від заяв, що «сирійський вбивця-диктатор» може залишатися при владі, до завдання ракетних ударів проти його режиму і, можливо, до входження Вашингтона у новий воєнний конфлікт, масштаби якого невідомі.

«Чого очікувати тепер», – риторично запитує журналіст видання. У статті Politico припускається, що, можливо, Дональд Трамп наразі й сам цього не знає. «Тепер Трамп президент війни», – мовиться у статті Politico.

Журналісти видання пишуть, що ніхто не очікував, що саме Трамп почне кампанію, щоб помститися за сирійських дітей, яким не дозволено приїжджати до США як біженцям. «Але це людина, якій не подобається бути передбачуваною», – наголошує Politico.

Видання The New York Times інформує, що коли Джаред Кушнер, зять і старший радник президента США Дональда Трампа, звертався за допуском щодо надсекретної інформації, він мав повідомити про всі зустрічі з представниками іноземної влади упродовж останніх семи років. Проте, зазначається у статті, Кушнер не згадав про десятки контактів з іноземними лідерами чи офіційними особами за останні місяці, зокрема, про грудневі зустрічі з російським послом Сергієм Кисляком і зустрічі з головою російського державного «Внєшекономбанку», організовані за розпорядженням Кисляка.

Адвокат Джареда Кушнера пояснює, що його клієнт не згадав цих контактів через помилку. Журналісти The New York Times наголошують, що замовчування цих контактів є досить дражливим питанням, оскільки Конгрес США і ФБР розслідують контакти російських офіційних осіб з оточенням Дональда.

Кілька тижнів тому комітет у справах розвідки Сенату поінформував Білий дім, що у рамках свого розслідування планує допитати Джареда Кушнера щодо зустрічей, про які він домовлявся з Кисляком, зокрема і про зустріч з Сергієм Горьковим, випускником російського вишу з підготовки співробітників спецслужб, який наразі очолює «Внєшекономбанк», нагадують журналісти.

The New York Times зазначає, що адвокат Кушнера Джеймі Горелік заявив, що анкета була представлена у​ ФБР передчасно, а вже наступного дня секретаріат Кушнера поінформував ФБР, що він надасть додаткову інформацію. За словами помічників Кушнера, зараз він має тимчасовий допуск до секретних матеріалів.

Російський «Внєшекономбанк» перебуває під санкціями США. Але, як заявляє Кушнер, він не обговорював з Горьковим питання санкцій. Сам же російський банкір відмовився відповідати на запитання, чи обговорювалося питання санкцій під час його зустрічі з Кушнером.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG