Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 23:40

Угорщина, Польща втягують Україну в ЄС, але на своїх умовах – Кабачій


Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (другий зліва) зустрічався із колегами з «Вишеградської четвірки» під час економічного форуму в Криниця-Здруй, 6 вересня 2016 року

«Вишеградська четвірка» втягує Україну в Євросоюз. Таким чином експерти коментують візит до Києва 11 квітня міністрів закордонних справ Чехії, Словаччини та Угорщини – держав-членів цього квартету. Навіть незважаючи на те, що той же Будапешт досить скептично ставиться до ЄС, допомога В-4 громадським організаціям України, її окремим журналістам, науковцям є вагомою. Хоча деякі політики Угорщини, Польщі намагаються підняти свій рейтинг серед тамтешніх виборців скандальними, популістськими закидами на адресу Києва після Майдану, додають експерти.

«Вишеградська четвірка» – об’єднання чотирьох центральноєвропейських держав: Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини, створене ще на початку 90-х років. (Щоправда тоді вона була ще трійкою, адже Чехословаччина не поділилася на дві держави). Не одне десятиліття політики цих держав декларують своє бажання співпрацювати з Україною заради «європейських цінностей».

Два з половиною роки тому президент Петро Порошенко висловив сподівання, що «Вишеградська четвірка» зміниться на п’ятірку за участю України. Про це інформувало інтернет-видання «Українська правда».

В-5 немає, а до Києва прибувають розвивати співпрацю у форматі В-4 + Україна міністри закордонних справ усіх держав квартету, крім Польщі, а саме Словаччини – Мирослав Лайчак, Угорщини – Петер Сійярто та Чехії – Любомир Заоралек, повідомило МЗС України. І додало: мета візиту – підтримка територіальної цілісності України, ознайомлення з ситуацією на Донбасі, спричиненою російською агресією, обговорення допомоги Україні у проведенні реформ.

«Вишеградська четвірка» – дієве об’єднання, яке збирається не лише для того, щоб нагадати про себе. Це зауважив у коментарі Радіо Свобода журналіст, експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій. Так само дієвий Вишеградський фонд, який за кошти платників податків цих чотирьох держав допомагає деяким громадським організаціям України, її окремим журналістам, науковцям. У геополітичному плані «Вишеградська четвірка», як висловився Роман Кабачій, дещо розхристана, бо Польща і Угорщина досить скептично ставляться до ЄС. Але все одно, квартет дійсно робить спільну справу і це йому вдається набагато краще, ніж, наприклад, ГУАМ (об’єднання Грузії, України, Азербайджану і Молдови), яке визначає хіба що наявністю офісу в Києві, зауважує експерт.

«…елементи внутрішньої політики Польщі та Угорщини»

На думку Романа Кабачія, навіть Польща і Угорщина, де при владі праві політики-євроскептики і які робили закиди на адресу Києва після Майдану, втягують Україну в Єврсосоюз.

Як Польща, так і Угорщина – за втягування України в орбіту Європейського Союзу. Але вочевидь на своїх умовах
Роман Кабачій

«Як Польща, так і Угорщина – за втягування України в орбіту Європейського союзу. Але вочевидь на своїх умовах. Орбан хоче від нас, щоб ми надали більше прав угорській меншині Закарпаття. Польща хоче поступок в історичному питанні. Але то – деталі. І це – елементи внутрішньої політики Польщі та Угорщини. Натомість глобально вони нас втягують у Євросоюз», – вважає Роман Кабачій.

У липні минулого року сейм Польщі – держави-члена «Вишеградської четвірки» – схвалив постанову, в якій визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу, здійсненим українськими націоналістами в 1943-45 роках. Голова керівної партії Польщі «Право і Справедливість» Ярослав Качинський півтора місяця тому стверджував, що «українці перевершили німців у жорстокості проти поляків», «з Бандерою вони у Європу не увійдуть».

Головний редактор польського видання «Forbs» Міхал Бронятовський вважає таку заяву Ярослава Качинського «дурістю».

Використання складної історії для цілей сьогоднішньої політики – спосіб націоналістів організувати своїх виборців
Міхал Бронятовський

«Це просто скандал. Це використання складної історії для цілей сьогоднішньої політики – спосіб націоналістів організувати своїх виборців. Це просто путінські методи. Я сподіваюся, що колись він відповість за це. Просто соромно... Людина, яка має величезний вплив, до речі, але людина, яка вирішує багато речей на рівні політики, говорить таку дурість», – стверджував Міхал Бронятовський.

Водночас Міхал Бронятовський зазначив, що у Польщі адекватно оцінюють антипольські провокації в Україні – мається на увазі обстріл консульства Польщі в Луцьку з гранатомета, вандалізм проти польських пам’ятників в Україні, спроба сотень людей заблокувати кордон двох держав у пункті пропуску «Рава-Руська».

Ярослав Качинський, брат якого, президент Польщі, загинув під час падіння урядового літака біля російського міста Смоленська (напередодні минуло сім років цій авіакататстрофі), не робить проросійських заяв. Натомість прем’єр Угорщини Віктор Орбан історичних претензій постмайданній Україні не висував, але, як і чеський президент Мілош Земан, висловлює прихильність до Росії та її президента Володимира Путіна. І Орбан, і Земан критикують санкції Європи проти Росії. Земан заперечував російську військову присутність на Донбасі й називав події в регіоні «громадянською війною», як це характеризує і прокремлівська пропаганда. Щоправда, та ж Угорщина правом вето щодо питання санкції проти Росії (а такі рішення в ЄС приймаються консенсусом) ще жодного разу не скористалася.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG