Доступність посилання

18 Серпень 2017, Київ 17:25

Півмісяця без їжі: фігурант «справи севастопольських мусульман» продовжує голодування


Руслан Зейтуллаєв у Північно-Кавказькому окружному військовому суді, 7 березня 2017 року

Фігурант севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв оголосив голодування 15 днів тому. Стан його здоров'я погіршується: на минулому засіданні стало відомо, що він втратив шість кілограмів і через слабкість ледве встає з місця. Десять правозахисних організацій випустили спільне звернення, в якому зажадали від Росії звільнити Зейтуллаєва й закликали Україну й міжнародне співтовариство допомогти кримчанину.

Наразі Руслана Зейтуллаєва утримують у СІЗО №1 Ростова-на-Дону. Інформації про те, як він себе почуває, дуже мало. Адвокат Еміль Курбедінов веде інші політичні справи в Криму й не має можливості приїжджати до ростовського ізолятора. Вони бачаться з Русланом тільки під час засідань, що відбуваються в Північно-Кавказькому окружному військовому суді приблизно раз на тиждень.

Востаннє слухання були 14 квітня, коли Зейтуллаєв голодував уже 10 днів. За словами адвоката Курбедінова, його клієнта привезли на засідання схудлим більше ніж на шість кілограмів.

«Він був дуже слабким, не міг стояти. Він тільки сидів і сидячи все зачитував. Приїхала швидка, заміряли йому тиск, тиск начебто був у нього нормальний. Потім суд допитав фельдшера, вона сказала, що він може продовжувати участь у засіданні. Йому хотіли вколоти глюкозу, але він відмовився», ‒ сказав Еміль Курбедінов у коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Адвокат Еміль Курбедінов і фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв, 7 березня 2017 року
Адвокат Еміль Курбедінов і фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв, 7 березня 2017 року

У якому стані зараз перебуває Руслан, адвокату сказати важко. Від членів громадської спостережної комісії Курбедінов дізнався, що Зейтуллаєв продовжує голодування, і критичних проблем зі здоров'ям у нього немає. Водночас інформація про стан Руслана з інших джерел наразі відсутня.

Три вимоги

Зейтуллаєв оголосив голодування в залі суду під час засідання. Він сказав, що пішов на таку форму протесту заради відновлення справедливості щодо кримських татар і нього особисто. Руслан висунув три вимоги до російської влади.

Перша ‒ закрити кримінальні справи проти кримських татар, відкриті за статтею «екстремізм» і «тероризм», а також щодо фігурантів «справи 26 лютого». Цікаво, що через два дні після оголошення голодування ‒ 6 квітня ‒ в Сімферополі з-під арешту раптово випустили двох обвинувачених у «справі 26 лютого» ‒ Алі Асанова й Мустафу Дегерменджі. Але може бути, що це ніяк не пов'язано із Зейтуллаєвим.

Друга його вимога ‒ допустити до СІЗО представників українського МЗС. Ця вимога також не виконана. За словами речника Міністерства закордонних справ України Мар'яни Беци, відомство неодноразово вимагало від російської сторони пустити до Зейтуллаєва консула, але ці прохання ігноруються.

Третя вимога ‒ припинити кримінальне переслідування інших фігурантів «справи севастопольських мусульман»: Рустема Ваїтова, Нурі Прімова й Ферата Сайфуллаєва. Зараз вони відбувають термін, до якого їх засудив російський суд.

Слева направо: Руслан Зейтуллаєв, Нурі Примов, Рустем Ваїтов, Ферат Сайфуллаєв
Слева направо: Руслан Зейтуллаєв, Нурі Примов, Рустем Ваїтов, Ферат Сайфуллаєв

Їх трьох разом із Зейтуллаєвим затримали більш ніж два роки тому ‒ 23 грудня 2015 року ‒ за звинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір» ‒ організації, забороненій на території Росії. Влітку 2016 року їхню справу передали до суду. Слідчі наполягали на тому, що дії Ваїтова, Прімова й Сайфуллаєва підпадають під частину 2 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії (участь у терористичній організації). Зейтуллаєву інкримінували частину 1 цієї ж статті ‒ організацію терористичної групи.

Зрештою, суд визнав Ваїтова, Прімова й Сайфуллаєва винними й засудив кожного до п'яти років позбавлення волі. А Зейтуллаєву суддівська колегія несподівано змінила кваліфікацію: його визнали не організатором, а учасником терористичного угруповання. І замість 17 років позбавлення волі, які запитував прокурор, дали всього сім. У результаті прокуратура оскаржила це рішення, і на початку березня той самий Північно-Кавказький окружний військовий суд почав переглядати справу Зейтуллаєва заново.

Джемілєв: «Не треба там гинути»

Правозахисники, стурбовані долею Руслана, запустили громадську кампанію на його підтримку. До неї вже приєднались українські політики, письменники, музиканти, журналісти, громадські діячі. Активісти кампанії #LetMyPeopleGo опублікували колаж, на якому відомі українці тримають у руках літери, що утворюють ім'я і прізвище севастопольського в'язня, який оголосив голодування.

«Кожне фото має свою історію: вони були зроблені дорогою до Києва, прямо на робочому місці, в невеликій паузі між зйомками кліпу, за хвилину до випуску новин, а декому навіть довелося шукати інтернет у лісі, куди він втік, щоб спокійно дописати нову книгу», ‒ розповіла координатор #LetMyPeopleGo Олександра Матвійчук.

Одним із учасників акції на підтримку Руслана Зейтуллаєва був депутат Верховної Ради, уповноважений президента у справах кримських татар Мустафа Джемілєв. Він закликав свого співвітчизника припинити голодування.

Це голодування спрямоване на пробудження совісті, а совісті в тій країні, яка називається Росією, принаймні у керівництва, немає

«Звичайно, голодування, в першу чергу, спрямоване на те, щоб привернути увагу до беззаконня, що твориться особисто щодо нього на тлі певної проблеми. По-моєму, Зейтуллаєв дечого домігся ‒ про нього стало відомо. Але це голодування спрямоване на пробудження совісті, а совісті в тій країні, яка називається Росією, принаймні у керівництва, немає. Тому тримати голодування треба до певної межі, гинути там не треба», ‒ сказав Джемілєв.

Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв

Окрім того, 10 українських та іноземних правозахисних організацій опублікували спільну заяву на підтримку Руслана Зейтуллаєва. Його підписанти зазначають, що стривожені відсутністю резонансу з цього питання і звертаються за допомогою до української влади та світової спільноти. Зокрема, у Європейського союзу вони просять виступити з публічною заявою й посприяти залученню незалежних лікарів, а від України вимагають створити єдиний координаційний центр для захисту політв'язнів.

Чергове засідання у справі Зетуллаєва заплановане на 21 квітня. Очікується, що на ньому відбудуться дебати сторін, і, можливо, обвинувачений виголосить останнє слово.

Адвокати Еміль Курбедінов і Едем Семедляєв кажуть, що вмовлятимуть свого підзахисного припинити голодування, оскільки «він потрібен живим і здоровим для подальшої боротьби за свої права і права свого народу».

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році: у Росії організацію вважають терористичною. У самій «Хізб ут-Тахрір» своєю місією називають об'єднання всіх мусульманських країн в ісламський халіфат, однак відкидають терористичні методи досягнення цієї мети і кажуть, що в Росії їх переслідують несправедливо.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Оригінал публікації ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG