Владі Росії ненависний сам жанр «журналістських розслідувань» – Пасько про напади на журналістів

Петро Баратов

Любов Чижова

В російському місті Йошкар-Ола невідомі минулої ночі здійснили серію провокацій щодо одного з керівників «Співдружності журналістів-розслідувачів» Галини Сидорової, намагаючись зірвати проведення занять Школи розслідувань із представниками місцевої преси. Про провокації в Йошкар-Олі повідомив на своїй сторінці в «Фейсбуці» колега Сидорової Григорій Пасько: «Чергова школа розслідувальної журналістики – цього разу в Йошкар-Олі – опинилася під загрозою закриття».

Будинок, в якому розміщена Школа розслідувань, обладнаний відеокамерами. Раніше вже мали місце спроби зірвати семінари Школи розслідувань в багатьох містах Росії – в Петрозаводську, Нижньовартовську, Томську, Підмосков'ї, Сиктивкарі, Ульяновську. «Співдружності ...» погрожували, відмовляли в оренді приміщень, евакуювали людей з будівель після анонімних – помилкових – дзвінків про закладену бомбу. 27 вересня 2016 роки після лекції школи в Барнаулі Григорія Паська побили невідомі.

Галина Сидорова розповіла Радіо Свобода про те, що приблизно о другій годині ночі невідомі розбили вікно на першому поверсі приватного гостьового будинку, де проходили заняття Школи розслідувань. Пізніше під вікном виявили мертвого щура. За словами Сидорової, напередодні вранці, коли вона заходила в гостьовий будинок, по вулиці проходив молодий чоловік, який кинув їй в спину пластикову банку з зеленкою:

– Такі семінари ми проводимо в різних регіонах країни вже кілька років. Останнім часом, відтоді як нас оголосили «іноземними агентами», «Співдружність ...» почали всіляко пресувати. Фонд захисту гласності і наша «Співдружність журналістів-розслідувачів фонду «19/29» організували заняття Школи розслідувань в Йошкар-Олі. У перший же день, коли приїхав мій колега Ігор Корольков, в будівлі, де ми всі це проводили, відключили електрику. Відповідно, неможливо було включити комп'ютери та іншу техніку. Одночасно відключилася вся сигналізація, якою обладнаний цей гостьовий будинок. На наступний день на порозі будинку біля хвіртки виявився молодий чоловік з банкою зеленки, він вилив цю зеленку на мене мовчки і втік. Ми не звернулися в поліцію, приблизно уявляючи, що нам там скажуть. Можливо, дарма, що відразу не звернулися.

Вчора у нас знову були, як і планувалося, заняття. Десь о 2 годині ночі ми почули, що під’їхала машина. Пролунав страшний звук битого скла. Ми спустилися вниз подивитися – виявилося, що тришаровий склопакет розбитий, під вікном лежить дохлий щур. Бідолаший домашній щур загинув за розслідувальну журналістику. Там же лежала і банка зеленки як фірмовий знак цих відморозків.

– Ви поліцію викликали?

– Поліція прийняла всі наші заяви, послухала всі наші пояснення. Сьогодні я планую продовжити роботу. Здаватися ми не хочемо. Моє відчуття, що, звичайно, це все не випадково. І справа тут не в відморозках, які відчувають себе, на жаль, дуже вільно в ситуації, коли влада негативно ставиться до незалежної преси. Ці «невідомі» абсолютно не випадково там з’явилися. Я думаю, що російські спецслужби не залишають нашу діяльність без уваги. У всякому разі після того, як почалася агресія в Україні, явно відбулося посилення тиску у різних напрямках. Так що всі ці події, звичайно, відбуваються з відома московської влади, перш за все, російських спецслужб. Судячи з цього, ці люди знають, де нас чекати, телефони наші прослуховуються, мабуть, ми, як то кажуть, перебуваємо під ковпаком. Для нас це не є якоюсь новиною. Це зайвий раз показує, що відбувається у нас зараз в країні з незалежною пресою, з громадянським суспільством, з опозицією, – вважає Галина Сидорова.

Неурядова організація «Співдружність журналістів-розслідувачів – Фонд 19/29», що організує журналістські школи в Росії, зареєстрована в Чехії, каже Григорій Пасько:

– Ми нічого не в змозі робити в умовах того режиму, який зараз існує в Російській Федерації. Якщо навіть ми створимо, що малоймовірно, загони самооборони, то нас знайдуть і посадять швидше, ніж цих бандитів, які нападають на нас по всій Росії. Жодного випадку не доведено до суду, жодного – починаючи з Людмили Улицької, Олексія Навального, Іллі Варламова. Таке було і зі мною, тепер сталося з Галиною Сидоровою. А це означає, що поліції дали команду не розслідувати ці події, тому що в більшості цих випадків є по 200-300 свідків, по 3-4 відеокамери, які все це записують. І знайти цих людей – справа 2-3 годин. Тому це здійснюється за наказом згори, швидше за все, активістами НВР(«Національно-визвольний рух» – ред.), їх руками, тупими рученятами, але під кураторством ФСБ.

– Адже це не перший напад на співробітників «Співдружності ...», на слухачів Школи журналістських розслідувань ... Чим ви такі небезпечні? За що вас так ненавидить влада?

– Прикро якраз те, що ми небезпеки не представляємо. Я розумію, якби ми представляли якусь небезпеку для міської влади. Якби ми, самі викладачі, проводили розслідування. Ми вже мало цим займаємося, чесно кажучи. Переважно сфера нашої діяльності – публіцистика, освітні проекти і так далі. Але, мабуть, владі ненависний сам жанр «журналістських розслідувань». До речі, цікавий факт – жанр «розслідувальна журналістика» у вишах Росії майже не викладається. На всю країну я нарахував всього 5-6 вишів. Навіть у Московському державному університеті, де я викладав п’ять років, закритий цей спецкурс.

– Який зараз юридичний статус вашої Школи журналістики, хто її фінансує? Що собою представляє ваш проект, який так ненавидить влада?

- Наш проект відкрився у 2011 році, тоді це був «Фонд підтримки розслідувальної журналістики». Через кілька років нас в числі перших визнали «іноземними агентами». І ми самі прийшли в суд і сказали, щоб цей фонд ліквідували – у ці ігри з владою я грати не збираюся. Нескінченні штрафи (раз на два місяці), нескінченні чіпляння і так далі ... Ми закрили цей фонд і зареєстрували новий фонд в Празі. Називається він також – «Фонд 19/29 - Співдружність журналістів-розслідувачів». Джерела фінансування абсолютно різні, аж до того, що курси оплачують самі журналісти, плюс нам допомагають ті організації, які поки ще не входять у список «небажаних організацій» в Росії.

– Яким Ви бачите майбутнє Школи журналістики в сучасній Росії? Чи дадуть вам працювати чи напади триватимуть?

– Я думаю, що не просто триватимуть. Маразм міцнішає, репресії посилюються. І чим ближче будуть вибори 2018 року, тим гірше стане. А до 1924 року, я думаю, перспектив взагалі немає в Росії ні з розслідувальною журналістикою, ні з опозиційної політикою, ні взагалі з вільною політикою, я вже не кажу про цензуру в інтернеті, – вважає Григорій Пасько.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода