Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 15:21

Найбільш сумнозвісні звинувачення Кремля у «фашизмі» орієнтовані на Україну (світова преса)


Проукраїнська акція протесту в італійському Мілані. Червень 2015 року (ілюстраційне фото)

Міжнародна преса та аналітичні центри пояснюють, чому Кремль так наполегливо експлуатує тему фашизму, зокрема в контексті України. Виявляється, що так режим Путіна відволікає увагу своїх громадян від кричущих недоліків у Росії. Доки у Варшаві оглядачі, підбиваючи економічні підсумки України за три роки після Євромайдану, називають ситуацію «стабільною кризою», інтернет-видання у Брюсселі розповідає про російське кібернетичне шпигунство й втручання через інтернет у виборчі процеси ключових держав Євросоюзу.

Із наближенням річниці завершення Другої світової війни, аналітичний центр Atlantic Council (Вашингтон, США) розмірковує над тим, чому російська пропагандистська машина так часто вдається до давно вподобаної Москвою теми фашизму?

«Найбільш сумнозвісні кремлівські звинувачення у фашизмі традиційно орієнтовані на Україну. І почалося це не в 2013 році, на тлі негативного висвітлення Росією протестів Євромайдану. Ще з часів Другої світової війни Москва намагалася порівнювати з нацистською Німеччиною український рух за незалежність. На тлі цих зусиль, особливо підкреслювалося, що у воєнні часи різні лідери руху за українську незалежність співпрацювали з нацистами, і в той же час, «відбілюючи» радянську історію, замовчували співпрацю СРСР із Гітлером у 1939-1941 роках», – пише автор дослідження «Чому Кремль так зосереджений на привиді фашизму» Пітер Дікінсон.

Втім, не лише у повоєнні часи та після Євромайдану український національний рух чи спроби звільнення зі сфери російського впливу таврувалися «фашизмом». Як пише Дікінсон, впродовж останніх років кремлівські ЗМІ вперше почали активно вішати українцям ярлик «фашисти» ще в 2004 році, коли Віктор Ющенко балотувався на посаду президента, обіцяючи зблизити Україну з ЄС. Із тих пір тема «фашистська Україна» залишається постійною рисою російської пропаганди і стала особливо популярною в 2013-2014 роках, ставши наріжним каменем зусиль Кремля із дискредитації Євромайдану і виправдання вторгнення Росії до Криму та на схід України».

«Росія просто не має іншого пояснення для втрати ще одного друга і союзника», – резюмує публікація в Atlantic Council.

Тож чому Кремль так зациклився на фашистських фантомах? Можливо, саме через необхідність, а не вибір. «У боротьбі ідей з позиції м’якої сили, яка нині й визначає міжнародне домінування, Росія практично беззбройна», – вважає Дікінсон. Вона не має виразної ідеології, як протидіяти правам і свободам, які панують в демократичних державах.

«У неї немає пояснення, чому західна модель пропонує вищий рівень добробуту, збільшення тривалості життя, а також кращий захист. Граючи картами «фашизму» й пробуджуючи примари Другої світової війни, Кремль прагне відволікти російського глядача від цих кричущих недоліків, претендуючи на моральну велич», – пише Пітер Дікінсон.

Хоча економічна криза в Україні не завершилася, найскладніший її етап уже подолано. Такий висновок лунає в аналітичній статті на сайті OSW (варшавського Центру східних досліджень). Експерт цього дослідницького центру Тадеуш Іванські приходить до такого висновку з огляду на те, що вперше за останні 4 роки українська економіка продемонструвала 2-відсоткове зростання.

Стаття «Стабільна криза: українська економіка три роки після Євромайдану» висвітлює основні показники зростання та причини: «це – результат реформ, розпочатих в перші місяці після Революції гідності» й реалізації програми реабілітації під тиском західних кредиторів, в першу чергу, Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу, – пише Іванські. – Позитивний вплив на економіку України також спричинила сприятлива ситуація на світових товарних ринках і зниження цін на енергоносії, а також сприятливі погодні умови, що дозволило зібрати небувалий в історії врожай та досягти найвищого рівня експорту зерна».

На думку аналітика, економічне зростання також спостерігається на тлі стабільної макроекономічної ситуації, що виявляється, наприклад, в зупинці падіння курсу гривні, повільному відновленні валютних резервів, доброму збалансування доходів і видаткової частини бюджету (дефіцит в розмірі 3% від ВВП), утримання інфляції, а також поліпшенні стану банківського сектору.

Втім, цього року, на думку економічного аналітика, не слід очікувати великого сплеску української економіки. «Реальним чинником стимулювання розвитку економіки України було б нарощування темпів реформ за допомогою реалізації вже ухвалених законів і ухвалення наступних, таких як реформа судової системи та прокуратури, подальшої дерегуляції економічної сфери, ефективної боротьби з корупцією».

Натомість, зазначає автор аналізу, впродовж останніх місяців темпи українських реформ істотно сповільнилися, і, як це не парадоксально, перш за все це пов’язано з відносною стабілізацією економічної ситуації, але також збільшенням внутрішніх політичних непорозумінь.

«Все більше уваги українські політики приділяють майбутнім виборам – парламентським і президентським, призначеним на 2019 рік, а це негативно позначається на поточних реформах», – резюмує польський експерт.

Тема російського кібернетичного шпигунства й втручання у виборчі процеси ключових держав Євросоюзу знову на перших шпальтах європейських видань. Брюссельський оглядач Euobserver Ендрю Ретман, зокрема, пише, що керівник німецьких спецслужб Ганс-Георг Массен застерігає Кремль від спроб онлайн-впливу на вибори в Німеччині, що очікуються у вересні цього року.

Це попередження пролунало на тлі свідчень того, що ГРУ – військова служба розвідки Росії, яка підпорядковується безпосередньо президенту Володимиру Путіну, викрадала конфіденційну інформацію німецького парламенту в 2015 році. Як стало відомо з джерел внутрішньої німецької розвідки, тоді хакерам вдалося отримати доступ до великої кількості інформації, пов’язаної із депутатами Німеччини.

«Ми визначили, що це була кампанія, яку координувала Росія. Цей наш партнер намагається збирати інформацію, яка може бути використана для дезінформації або як засіб впливу», – цитує видання директора внутрішньої розвідувальної служби Німеччини, який додає, що «так чи інакше, але це було політичне рішення, яке, я припускаю, було ухвалене у Кремлі».

Ці свідчення з’явилися на тлі широкої кампанії дезінформації, розгорнутої Росією в державах Європейського союзу для дискредитації невигідних Кремлю політичних лідерів та кандидатів на керівні посади у Франції та Німеччині.

Як зазначає Ендрю Ретман, у відкритій кампанії дезінформації, спрямованої на німецький електорат, Росію звинуватив і голова розвідслужби Німеччини.

Він навів фейкові репортажі російських державних ЗМІ, що з’являлися минулого року, про буцімто «зґвалтування» арабськими мігрантами російської дівчини в Німеччині, а також про «незграбно підроблені вістки», що, мовляв, батько кандидата від партії СПДА Мартіна Шульца був «нацистським охоронцем концентраційного табору».

У цьому контексті Ендрю Ретман звертає увагу на те, що прокремлівські ЗМІ та ГРУ також розгорнули кампанію «очорнення» проєвропейського кандидата на виборах французького президента Еммануеля Макрона, фінальний тур яких відбудеться в неділю. «Незважаючи на зусилля Росії, соціологи прогнозують, що Макрон має перемогти антиєвропейську та проросійську кандидатку Марін Ле Пен, набравши на 20 або й більше відсотків голосів», – пише автор брюссельського інтернет-видання.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG