Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 00:38

До кінця сесії парламент навряд чи добереться до питання ротації ЦВК – голова КВУ


Активісти кількох громадських організацій, зокрема «Реанімаційного пакету реформ» та руху «Чесно» у понеділок перед початком Погоджувальної ради парламенту мають намір провести акцію проти затягування процесу оновлення Центральної виборчої комісії. На сьогодні семирічний термін повноважень сплив у 13-ти з 15-ти членів ЦВК. Ще наприкінці 2015 року парламентські фракції і групи подали президентові список кандидатів, з яких Петро Порошенко вибрав 11 осіб і вніс у червні 2016 року на розгляд Верховної Ради. Однак спікер парламенту Андрій Парубій восени заявив, що вони не знаходять підтримки депутатів і що президент готовий у разі потреби змінити запропонованих кандидатів до нового складу ЦВК. За ким затримка із ротацією членів ЦВК – за парламентом чи президентом – і де вихід із глухого кута, в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Спочатку парламент не міг подати кандидатури на затвердження президенту, потім була пауза з боку президента майже піврічна, тепер бачимо більш ніж піврічну паузу з боку парламенту

– Є кілька ключових причин, які гальмують ротацію членів Центральної виборчої комісії. Причина перша достатньо банальна. Я б сказав, що політичні сили, політики не розуміють важливості ротації складу ЦВК. Я спілкувався не з одним народним депутатом, і домінує така думка, що до виборів, мовляв, ще далеко і ми встигнемо змінити склад Центральної виборчої комісії, це питання сьогодні неактуальне, другорядне тощо. На превеликий жаль, є така позиція, і тому бачимо вже кількарічне затягування з ротацією ЦВК. Спочатку парламент не міг подати кандидатури на затвердження президенту, потім була пауза з боку президента майже піврічна, тепер бачимо більш ніж піврічну паузу з боку парламенту. Ця пауза розтягнулася вже місяців на 10 навіть. І ми розуміємо, що навіть якщо питання буде винесене на розгляд Верховної Ради, воно буде нерезультативне.

Причина друга – це закон про регламент, який чітко говорить, що голосування за кожну кандидатуру члена ЦВК проводиться окремо. Особисто я не поділяю цю норму, я вважаю, що було б оптимальніше голосувати списком, але для цього потрібно змінювати закон про регламент. Я маю на увазі важливість голосування списком для того, щоб не використовували механізми ослаблення тієї чи іншої політичної сили. Була би більша логіка досягти компромісу одним пакетом. Але ми чудово розуміємо, що 13 результативних голосувань 226 «за» – на сьогодні це з категорії фантастики.

Ми ризикуємо отримати у професійному плані значно менш професійний, аніж нинішній, достатньо одіозний склад ЦВК

Причина третя – парламент подав президентові вкрай неякісні пропозиції кандидатів до складу Центральної виборчої комісії. Досить часто подаються кандидатури, які не мають жодного відношення ні до виборчих процесів, ні до виборчого законодавства. Парламент традиційно, визначаючись із кандидатурами, подавав «відданих партійців»: помічників депутатів, людей, наближених до партійного керівництва тощо. Таким чином, ми ризикуємо отримати у професійному плані значно менш професійний, аніж нинішній, достатньо одіозний склад ЦВК.

– Як вийти з цього глухого кута? Фракції мають по-новому подати кандидатури президенту і президент має по-новому внести пропозиції до Верховної Ради?

Олексій Кошель
Олексій Кошель

– Є тільки один варіант, як можна вийти з глухого кута – це фактично повністю перезавантажити процес призначення ЦВК. Ми побачили заяву з боку президента України, ця заява прозвучала близько місяця тому, про те, що він чекає від фракцій уточнення до списків подань щодо Центральної виборчої комісії. Більше того, президент навіть заявив, що він готовий невідкладно розглянути ці пропозиції і внести на затвердження парламенту. Таким чином, ми вирішуємо ключову проблему, а саме представництво до складу ЦВК з боку фракцій «Батьківщини», «Опозиційного блоку» і Радикальної партії Олега Ляшка. Тому що у теперішньому поданні президента немає кандидатур від трьох парламентських фракцій. Отримати 226 голосів «за» буде надзвичайно складно. Тим більше, якщо голосувати 13 разів – за кожну із кандидатур. По-друге, це дозволяє зараз партіям переглянути свої пропозиції і провести певну ревізію з тим, щоб посилити кандидатури у професійному плані. По-третє, в будь-якому разі процес ротації ЦВК потрібно було перезавантажувати. Тому що в проекті постанови президента йдеться про 11 кандидатур. А зараз вже є 13 вакансій, тобто питання двох кандидатів все одно висить у повітрі.

В нас є шанс вже цієї сесії провести ротацію Центральної виборчої комісії. Невеликий шанс, але він все ще зберігається

Зараз м’яч на полі парламенту. Ми подали запит до Адміністрації президента, чекаємо відповіді, які із фракцій подали кандидатури, оновили своє подання, але поки що у публічній площині я не бачив жодної заяви від партій, що вони це питання розглядали, вирішили чи консультувалися і внесли подання. Таким чином, зараз ми бачимо затримку з боку парламенту. Але я переконаний: якщо фракції оперативно внесуть пропозиції, президент оперативно розгляне, внесе подання, то в нас є шанс вже цієї сесії провести ротацію Центральної виборчої комісії. Невеликий шанс, але він все ще зберігається. Прискорення процесу ротації ЦВК на сьогодні є надзвичайно важливим, тому що нам потрібен оновлений склад ЦВК, який крім всього іншого, займеться реформою самого Центрвиборчкому.

– Які саме реформи очікуються в Центрвиборчкомі?

– Я наведу лише один з прикладів. На сьогодні у засобах масової інформації, повідомленнях Генеральної прокуратури бачимо низку повідомлень про корупцію у вишах. Скажімо, минулого року був великий скандал із корупційними діями при обранні ректора одного із вишів. Тобто, корупція є не лише на виборах, загальнонаціональних чи місцевих, корупція також є у системі вищої школи, корупція також при виборах ректорів вишів, корупція є в системі Академії наук тощо. Принаймні, низка повідомлень про корупційні дії публічно звучать. Це означає, що для Центральної виборчої комісії варто розширити повноваження з тим, щоб вони, скажімо, займалися організацією виборів у системі вищої школи. Приклад реформи грузинського ЦВК показує, що Центральна виборча комісія успішно працює, до прикладу, в системі освіти при обранні директорів шкіл.

Тобто зараз важливо розширити повноваження ЦВК, плюс максимально залучити Центрвиборчком до виборчої реформи, шанси якої з кожним днем стають все меншими. Але попри все, навіть, якщо парламент не зможе реалізувати повноцінну виборчу реформу, то принаймні Центральна виборча комісія мала б напрацьовувати і пропонувати зміни, які дозволять удосконалити виборчий процес.

– Зазвичай зміни у виборче законодавство в Україні вносять напередодні виборів. Чергові вибори очікуються у 2019 році – вибори президента і також вибори парламенту. Затягування з призначенням членів ЦВК може загрожувати цьому виборчому процесу? Наприклад, Ольга Айвазовська, координатор громадянської мережі «Опора», заявляла, що затягування з формуванням нового складу ЦВК загрожує недовірою до цього органу і до самого виборчого процесу 2019 року.

Було б важливо, щоб ротація ЦВК відбулася хоча б за рік до виборів, щоб Центральна виборча комісія могла отримати досвід, скажімо на виборах до об’єднаних територіальних громад

– Насправді, я думаю це перебільшення, я не бачу жодних загроз для виборчого процесу 2019 року. Але природно, якщо у Центрвиборчкомі відбудеться зміна безпосередньо на старті виборчого процесу, що також не можна виключати, можуть бути серйозні помилки, серйозні прогалини в роботі Центрвиборчкому. Принаймні, було б важливо, щоб ротація ЦВК відбулася хоча б за рік до виборів, щоб Центральна виборча комісія могла отримати досвід, скажімо на виборах до об’єднаних територіальних громад. Є міжнародні рекомендації, які також говорять про те, що потрібно змінювати виборче законодавство принаймні за рік до виборів. Тим більше, коли йдеться про такий серйозний елемент реформи, як зміна виборчої системи.

Мажоритарна складова в українських реаліях перетворилася на синонім підкупу виборців

Але на сьогодні є велика проблема: якщо ми подивимось виборчу програму президента, ми побачимо обіцянку проведення виборчої реформи з відкритими списками. Якщо ми подивимось виборчі програми і коаліційну угоду, де стоять підписи і Юлії Тимошенко, і Олега Ляшка, і представників партії «Самопоміч», і «БПП», і «Народного фронту» – ми також побачимо обіцянку проведення виборчої реформи і запровадження відкритих списків. Але, на превеликий жаль, виборча реформа, і це не тільки українська практика, завжди розглядалася як допоміжний елемент для тієї чи іншої політичної сили. Я маю на увазі, що партії розглядають виборчу реформу, виходячи із власної користі і тих бонусів, які може отримати та чи інша політична сила. Тобто, використання адмінресурсу дозволяє отримати більше шансів за мажоритарною складовою. Мажоритарна складова в українських реаліях перетворилася на синонім підкупу виборців.

Але я думаю, що попри все, шанс проведення виборчої реформи залишається – за умов жорсткого тиску з боку суспільства на українських політиків. Тобто, ми повинні вимагати від п’яти із шести фракцій, які входили до складу старої коаліції, принаймні виконати свою виборчу обіцянку і запровадити пропорційну виборчу систему. Щодо відкритих списків, вони вже перетворились на своєрідне політичне гасло, тому що у різних політичних сил є різне розуміння відкритих списків, але зараз до цього питання також потрібно ставитись обережно. Тому що окремі політичні сили відстоюють ту модель відкритих списків, яка жодним чином не зменшує масштабів підкупу виборців.

Виборчу реформу потрібно проводити зараз з огляду на те, що вона дозволить ліквідувати головну прогалину, головний мінус, який ми отримали на останніх виборах – це підкуп виборців.

– Як Ви гадаєте, скільки ще може тривати епопея з непризначенням нового складу ЦВК? І чи здійснюються якісь кроки щодо пошуку компромісу?

– Перш за все, я не бачу зараз, принаймні у публічній площині, жодних кроків з пошуку компромісу. Політичні партії, за моєю інформацією, не проводили консультації ні з експертним середовищем, ні з громадськими організаціями, які спеціалізуються на виборчій тематиці. Навіть якщо вони оновлять свої кандидатури у поданні президенту, то ми побачимо, знову ж таки, «відданих партійців», близьких до партії людей і, можливо, людей, які не мають жодного відношення ні до реформи виборчого законодавства, ні досвіду участі у виборчих процесах. Тобто попри все, є ризик того, що новий склад ЦВК може бути менш професійний, аніж теперішній.

Питання друге, що до завершення цієї сесії в порядку денному парламенту може стояти кілька надзвичайно серйозних реформ – це пенсійна, медична і земельна реформи. І тому ми можемо говорити із впевненістю на 90 відсотків, що парламент під час цієї сесії навряд чи добереться до питання ротації Центральної виборчої комісії. Тим більше, за нашою інформацією, партії поки що не подавали оновлені кандидатури.

Кожен тиждень затягування із ротацією ЦВК – це серйозний репутаційний удар по всіх політичних силах: і теперішньої коаліції, і нової опозиції

Тому є ризик того, що питання ротації ЦВК затягнеться надалі, але політичні сили мають розуміти, що кожен тиждень затягування із ротацією ЦВК – це серйозний репутаційний удар по всіх політичних силах: і теперішньої коаліції, і нової опозиції. Тому що в суспільства виникає логічне запитання: чому, здавалося б, технічне питання з ротацією ЦВК не може ухвалити ні стара коаліція у складі п’яти фракцій, ні нова коаліція. І це буде, звичайно, репутаційний удар по всіх політичних силах.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG