Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 10:45

На лінії розмежування між окупованими Росією територіями Донбасу та вільною Україною замість бажаного миру тривають обстріли – щодня гинуть та отримують поранення військові та мирні люди.

Ніким не оголошена війна триває не тільки на фронті. Свято Перемоги – 9 травня –завжди святкували та продовжують святкувати в Україні. Ні в кого нема сумнів у тому, що українці внесли величезний вклад у перемогу над німецькими загарбниками та фашистами. Проте пропаганда РФ та «республік окупованих територій» не полишає спроб позбавити українців та Україну права бути народом і державою переможцем.

На аркушах ватману школярів випускних класів шкіл міста під «дбайливим керівництвом» вчителів і керівника Торезького відділення організації «Донецька республіка» змусили намалювати неприйнятні для більшості громадян України малюнки та карикатури

У Палаці культури імені Маяковського окупованого РФ Чистякова (Торезу) в фойє відкрили виставку політичного плакату. На аркушах ватману школярів випускних класів шкіл міста під «дбайливим керівництвом» вчителів і керівника Торезького відділення організації «Донецька республіка» змусили намалювати неприйнятні для більшості громадян України малюнки та карикатури. Вочевидь, деякі з них були узяті з соціальних мереж із інтернету, з різних пропагандистських сайтів Російської Федерації.

На превеликий жаль, намальоване на плакатах та малюнках не сприяє поверненню окупованого Донбасу в Україну та розпалює ворожнечу і конфронтацію між людьми.

На одному з малюнків хлопчик, зображений в кольорах прапора «ДНР» мітлою прибирає з небосхилу фашистські свастики на тлі жовто-блакитного прапора України. Асоціативний ряд натякає на пропагандистський штамп ЗМІ РФ про те, що до влади в Києві прийшли «фашисти».

На іншому малюнку соняшникове поле з прапорами України, а в ньому військовий у балаклаві з фашистською свастикою та червоно-чорними прапорами з написом «Правий сектор». Міфічний «Правий сектор», якого тут ніхто ніколи не бачив, повинен лякати глядача та викликати лють. Проте замість цього такий малюнок у багатьох викликає огиду, а фігуру в камуфляжі та балаклаві мешканці окупованого Донбасу бачили не раз із прапором РФ на шевроні.

Наступний «шедевр ненависті» – шарж на президента Порошенко, якого б’ють два кулаки з двох сторін із символікою прапорів «ЛНР» та «ДНР» на обшлагах рукавів

Наступний «шедевр ненависті» – шарж на президента України Петра Порошенко, якого б’ють в обличчя два кулаки з двох сторін із символікою прапорів «ЛНР» та «ДНР» на обшлагах рукавів. Малюнок запозичили з часів Другої світової війни, тільки вусики під носом прибрали.

Ні в кого не викликає сумніву, мета цієї виставки політичного плакату – відірвати окуповані РФ території Донбасу, зробити неможливим повернення Чистякова в Україну. На одному з плакатів на колоні фойє Палацу культури, розділеному навпіл, написали: «Правильному выбору народа Республики – «да, да, да», чуждому режиму – «нет, нет, нет!»

На боці з синьо-жовтими українськими прапорами величезний червоний хрест, який закреслює все, що пов’язане з Україною. З протилежного боку на плакаті написано:«Я выбираю Россию».

Спроби змусити мешканців окупованого Чистякова забути Україну залишаються марними. У проїжджаючих автомобілях майже нема прапорців «ДНР», РФ, «георгіївських стрічок», як це було колись задля поблажливості інспекторів окупаційної «ДАІ». Школярі в школах залишаються байдужими до спроб вчителів нав’язати ненависть до України – вони нічого не бажають слухати. Тому вчителі на класних годинах примушують писати конспекти – від чого усе, що пов’язане з «республіками» та РФ, викликає відразу та внутрішній супротив у дітей.

Викликає великий сумнів те, що всі ті плакати, малювали саме школярі

Викликає великий сумнів те, що всі ті плакати, малювали саме школярі. Мабуть, як і в дитсадочках вихователі, самі вчителі, задля збереження робочого місця та платні, допомогли ворогу сіяти ворожнечу між людьми окупованого Донбасу та вільної території України.

На вході в Палац культури імені Маяковського висить плакат із оголошенням концерту танцювального колективу з Абхазії, яку теж колись Росія відірвала від Грузії та покинула як непотрібний мотлох. Покинула та не відпускає – вже більше двадцяти років. Невже, така гірка доля спіткає і окуповані території Донбасу?

Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Чистякове (Торез)

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG