Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 08:05

Підтримка кримських татар – в деокупації Криму – європейські аналітики


Транспорант на Марші солідарності з кримськотатарським народом у День спротиву окупації Криму. Київ, 26 лютого 2017 року

Брюссель – З моменту анексії Росією українського Криму півостровом ширяться жорсткі репресії, зокрема, щодо кримських татар і етнічних українців, які не миряться із окупацією. На сполох б’ють і міжнародні інституції, і правозахисні організації. Тим часом західна дипломатія, закликаючи Москву поважати права меншин Криму, здебільшого бачить вирішення проблеми переслідувань кримськотатарської спільноти у послідовній деокупації українського півострова. Але для цього потрібні значно енергійніші зусилля, вважають європейські аналітики.

Мішень новітніх російських переслідувань – кримські татари залишаються найпомітнішою силою у протистоянні окупації Росією українського Криму. До проблеми репресій, заборон кримськотатарських організацій, а також обмежень свободи слова й зібрань регулярно привертають увагу європейські установи. Засудження судових переслідувань представників етнічних меншин лунають і у європейських дипломатичних інституціях, і особливо часто у Європарламенті.

Ребекка Гармс
Ребекка Гармс

Ребекка Гармс, євродепутатка від Німеччини, зокрема, наголошує на неприпустимості будь-яких сумнівів щодо санкцій, накладених на Росію у зв’язку із незаконною анексією Криму. Якщо хтось сумнівається у цьому, то достатньо глянути у якій ситуації нині перебувають кримські татари, що після кількох десятиліть вільного життя на своїй землі знову потрапили, як вона висловлюється, «у жорна російського свавілля».

Санкції, які Європейський союз запровадив щодо Росії за порушення норм міжнародного права, у жодному разі не можна піддавати сумніву. Цими санкціями ми захищаємо безпеку й порядок на нашому континенті
Ребекка Гармс

«Санкції, які Європейський союз запровадив щодо Росії за порушення норм міжнародного права, у жодному разі не можна піддавати сумніву, – заявляє європарламентар. – Цими санкціями ми захищаємо безпеку й порядок на нашому континенті. Той, хто ці санкції заперечує, той піддає небезпеці не лише людей, що потрапили у жорна російського свавілля у Криму та на сході України, а й ставить під загрозу безпеку й порядок на всьому континенті».

Їм було б добре, якби кримськотатарський народ замовк – Умеров

Тим часом у ЄС та загалом на Заході час від часу, здебільшого до річниць, скажімо, початку анексії Криму, до проблем кримчан звертаються місцеві ЗМІ та громадські організації.

Як от у репортажах до третьої річниці анексії півострова популярного серед французькомовного населення новинного каналу «France 24», який, отримавши змогу зібрати матеріал на окупованому півострові, розповідає про гнітючу атмосферу репресій щодо татар.

«На тлі невдоволення частини населення Росія розмістила на Кримському півострові весь свій судово-поліцейський арсенал. На світанку, в передмісті Сімферополя йдуть арешти татарських активістів, що виступили проти ув’язнень та допомагали сім’ям ув’язнених», – розповідає кореспондент Олена Волошина, яка була свідком так званих «антитерористичних операцій», націлених на дисидентів та інакодумців, які протистоять окупаційній російській владі.

Серед них – і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який на своєму власному досвіді пережив судові переслідування та пояснює, що саме відбувається на півострові.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

Переважна більшість кримських татар не визнають окупаційну владу Криму. За це мене й переслідують
Ільмі Умеров

«Переважна більшість кримських татар не визнають окупаційну владу Криму. Ми не вважаємо, що Крим – це «територія Росії». За це мене й переслідують, бо влада вирішила тримати нас у загальній атмосфері залякувань. Їм було б добре, якби кримськотатарський народ замовк, це було б представлено як підпорядкування «новому» режимові», – пояснив Умеров.

Amnesty International: «Крим у пітьмі»

Свої голоси на захист кримськотатарської спільноти Криму підіймають і впливові міжнародні правозахисні організації. Amnesty International наприкінці минулого року опублікувала доповідь «Крим у пітьмі: придушення незгоди», про трагічну й тривожну ситуацію з інакодумством на півострові, де по свободі слова та зібрань був нанесений «катастрофічний удар», зазначають правозахисники.

Зусилля для припинення репресій на Кримському півострові робляться й на дипломатичному рівні. Здебільшого вони пов’язані зі збереженням тиску на Москву та регулярні заяви про невизнання незаконної анексії Криму. Голова зовнішньополітичного відомства Литви Лінас Лінкявичус, зокрема, закликає на тлі подій на Донбасі не забувати й про Крим, посилюючи тиск на державу-агресора.

Лінас Лінкявичус
Лінас Лінкявичус

Ніколи не забуваймо, хто агресор, а хто його жертва. Наша позиція має бути більш активною, а тиск на Росію – послідовним та без винятків
Лінас Лінкявичус

«Нас, безумовно, не можна звинувачувати в анексії Криму, адже ми цього не робили, – каже дипломат. – Водночас ми за це частково теж відповідальні, адже ми могли бути активнішими. Відверто кажучи, той тиск, що ми чинимо на державу-агресора, завжди робиться із намаганням притримуватися середини. Але ж тут середини не може бути: ніколи не забуваймо, хто агресор, а хто його жертва. Часом ми надто нейтральні, натомість, було б варто брати більше участі щодо тих, хто бореться за наші європейські цінності та намагається стати ближче до Євросоюзу. Тож наша позиція має бути більш активною, а тиск на Росію – послідовним та без винятків».

Ґрессель: Європарламент повинен тиснути на Раду ЄС, аби там зайнялися Кримом

За ініціативи правозахисних організацій та Європейського парламенту наразі просувається ідея створення міжнародного формату переговорів для деокупації Криму. Вони говорять, що досі немає жодної дієвої інтернаціональної ініціативи для повернення Криму під юрисдикцію України. Зокрема, з таким закликом євродепутати виступають у своїй останній резолюції.

Цю ідею слід просувати енергійніше, інакше вона може так і залишитися у Європарламенті, каже Радіо Свобода аналітик берлінського офісу Європейської ради міжнародних відносин Густав Ґрессель.

Густав Ґрессель
Густав Ґрессель

Кожен говорить тільки про Донбас, але ж все почалося із Криму... Група з деокупації Криму мала б включати європейську дипломатичну службу, Францію, Німеччину та Британію. Але насамперед Європарламент повинен тиснути на Раду ЄС, аби там зайнялися цим питанням
Густав Ґрессель

«Кожен говорить тільки про Донбас, але ж все почалося із Криму. Європейці повинні на цьому наполягати, попри те, що Росія далі казатиме, що це вже питання закрите. Європарламент зі свого боку має вимагати, аби створення такої групи було пов’язане з певними умовами. Наприклад, Єврокомісія пропонує встановити зв’язки з російським економічним союзом, але тут слід сказати: за умови, якщо ми створимо щось на кшталт «кримського форуму». Ця група з деокупації Криму мала б включати європейську дипломатичну службу, Францію, Німеччину та Британію. Але насамперед Європарламент повинен тиснути на Раду ЄС, аби там зайнялися цим питанням. Інакше воно може так і залишитися у Європарламенті», – каже аналітик.

У юридичній площині заклик України змусити Росію припинити дискримінацію в Криму нещодавно задовольнив і Міжнародний суд ООН у Гаазі. Ця установа розпорядилася вжити негайні заходи для забезпечення прав кримських татар. Зокрема, відновити діяльність забороненого Росією Меджлісу кримськотатарського народу, що було визнано судом порушенням Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Зміни можливі, коли Путін відійде від влади – експерт

Серед європейських фахівців-політологів є чимало й таких, що притримуються думки: в нинішній ситуації Крим Росія ніколи не віддасть. Так вважає й Мішель Ерманс, професор політичних наук із бельгійського університету міста Льєж. У світової спільноти немає іншого виходу, ніж вимагати його повернення, але насправді він «залишиться в руках Росії».

«Анексія Криму не визнана міжнародним правом, але він вже ніколи не буде українським, хіба б сталася якась радикальна зміна, скажімо, відкрита війна, – каже експерт. – Очевидно, що переважна частина населення там – російська. І хоча міжнародна співдружність змушена заявляти, що не може бути й мови про визнання Криму «російським», в дійсності він залишиться в руках Росії. За винятком ситуації, коли з часом, скажімо, Володимир Путін відійде від влади, і станеться такий потужний мирний процес, що Крим вдасться роззброїти та повернути назад Україні».

Доки у об’єднаній Європі тривають пошуки можливих компромісів та лунають заклики до Москви віддати Крим та повернутися до поваги міжнародних норм, у самому Криму з боку окупаційної влади вже вдруге в історії ведуться безкомпромісні та безжальні утиски корінного кримськотатарського населення.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG