В Україні розглядаються три моделі запровадження ринку землі. Про їх особливості в ефірі Радіо Свобода розповів народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Мушак. Після обрання і затвердження однієї з моделей ринку її деталі треба пояснити суспільству, зазначає народний депутат Іван Мірошниченко і додає: запроваджувати ринок землі потрібно поступово для того, щоб люди могли зробити на цьому бізнес.
– Аграрії заявляють, що почастішали рейдерські захоплення сільгосппідприємств. Відкритий ринок землі зможе захистити приватну власність фермерів, чи ще більше розв’яже руки рейдерам?
Є негативні тенденції, проблема з реєстрами, кадастрами тощо. Мораторій не дозволяє це вирішити, а ринок землі буде сприяти вирішенню ситуаціїОлексій Мушак
Олексій Мушак: Хотів би нагадати всім прихильникам вічного мораторію на продаж землі, що рейдерські атаки й інші негаразди відбуваються, коли він (мораторій) є, і не відбуваються, коли є ринок землі. Є негативні тенденції, проблема з реєстрами, кадастрами тощо. Мораторій не дозволяє це вирішити, а ринок землі буде сприяти вирішенню ситуації. Коли ми кажемо про рейдерські атаки, то з одного боку, хтось каже, що це рейдерська атака, а з іншого – людина, яку звинувачують у рейдерстві, говорить, що, він підписав договори, зареєстрував їх у Мінюсті, заплатив гроші селянам, які йому здали пай – і він у чомусь правий. Відповідно, виникає ця колотнеча. Зняття мораторію і відкриття цивілізованого, за правилами ринку землі якраз буде сприяти тому, що таких ситуацій буде менше.
– Законопроект про земельну реформу можуть зареєструвати у Верховній Раді в червні, казав перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. Які моделі запровадження ринку землі зараз обговорюються, які існують?
Олексій Мушак: Це ми говоримо про бачення Кабінету міністрів. Народні депутати, у тому числі і я, у грудні минулого року зареєстрували законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Загалом є три підходи. Є підхід уряду, по суті ринок покупця, за яким покупцем може бути тільки громадянин України і мати до 200 гектарів землі. Основний плюс, що уряд є «драйвером» цих реформ і він хоче щиро провести земельну реформу. Основний мінус, що ми обмежуємо значне коло покупців. Більше того, кампаніям, які зараз працюють на землі, ми не дозволяємо її купувати. Коли у нас буде багато пропозицій і мало покупців, то вартість землі у нас буде невисока.
Є друга концепція – домінанту держави, яку в тому чи іншому форматі декларують опозиційні сили. Ринок має бути, але там, де є тільки держава-покупець і тільки вона може викуповувати землі. Ми пам’ятаємо, що багато реформ були проведені не дуже успішно і є побоювання обґрунтовані, що цього разу так буде, тому хай держава купує. Там є інша проблема – українці знову обмежені. Раніше обмежували право продати, а тепер будуть обмежувати право купити. Це теж неправильно. І друга проблема в тому, що незрозуміло звідки в держави, де дефіцит пенсійного фонду 5 мільярдів доларів, знайдеться додаткових 3-4 мільярди доларів щороку для того, щоб викуповувати цю землю.
Максимальна ціна на землю – це найкращий інструмент захисту правОлексій Мушак
І є третя концепція – вільного ринку, яка напрацьована депутатами і проринковими організаціями. Ринок землі вже існує. Він є несправедливий, тіньовий, деформований. Завдання парламенту – максимально швидко вивести його у легальне поле. Виходимо з того, що реформа має бути для 7 мільйонів землевласників, вони у пріоритеті. Це є основна відмінність між депутатською і урядовою концепціями, бо останній каже, що фермери повинні бути основними вигодоотримувачами. В рамках депутатської моделі максимальна ціна на землю – це найкращий інструмент захисту прав, ця модель максимально сприяє залученню капіталу в Україну і великих коштів.
– Як серед цього різноманіття концепцій знайти золоту середину, яка би могла задовольнити більшість народних депутатів, щоб ті проголосували за закон чи пакет законів про початок земельної реформи?
Іван Мірошніченко: Я більше би хвилювався про закони, які б задовольнили суспільство і людей, у першу чергу власників землі, тому з багатьма позиціями Олексія згоден. Дискусія, яка 2-3 місяці як розпочалася, направлена на те, щоб знайти оцю конструкцію, яку б сприйняли і фермери, і головне власники землі, також депутати, уряд, аграрні асоціації і так далі.
– Всі названі вами сторони беруть участь у цій дискусії чи когось оминають?
Іван Мірошніченко: Останні 2-3 місяці беруть всі. Але мене дуже турбує, що раніше не було широкого представлення власників землі. Я дуже багато буваю в різних регіонах України, беру участь у форумах, і коли дискусія стосується землі, стоїть такий крик у залі. А потім уже переходимо до професійної дискусії, я запитую: шановні, а де власники землі, чому говорять фермери, холдинги, різні профільні асоіціації? Де люди, які представляють 7 мільйонів землевласників?
Якщо ми зробимо гарні закони, але погано їх пояснимо суспільству, то буде бідаІван Мірошніченко
Тому я вважаю, що нам треба розробити таку концепцію, яка дала б рівні можливості і права всім учасникам ринку. У першу чергу власникам землі і малим фермерським господарствам. А потім треба усім разом піти в суспільство і пояснити це, бо якщо ми зробимо гарні закони, але погано їх пояснимо суспільству, то буде біда.
– Від непоінформованості і виникає безліч міфів, які відлякують українців від перетворення землі на товар. Чи вдається, хоча б поступово нівелювати це?
Іван Мірошніченко: Ми довели ситуацію до абсурду. Всім цим процесом правлять страхи, які в голові і власника землі, тої людини, яка володіє паєм в 3 гектари, і малого фермера, і холдингу. А страх в тому, що коли буде ринок – не буде рівних можливостей, що хтось не знайде гроші, щоб викупити землю, у когось не буде можливості захистити свої права і буде рейдерство тощо.
Страх в тому, що коли буде ринок – не буде рівних можливостей, що хтось не знайде гроші, щоб викупити землю, у когось не буде можливості захистити свої права і буде рейдерствоІван Мірошніченко
Тому наша концепція в наступному – ми за ринок. Навіть зараз, у 2017 році можна прийняти закон, яким він має бути. Але ми за поступове його введення, тому що вважаємо – треба надати мінімум 2-3 роки власникам паїв, молодим фермерським господарствам за допомогою, в тому числі, держави дати людям можливість створити бізнес на землі. Тобто дати їм гроші довгострокові, допомогти створити сімейні і малі фермерські господарства. По-перше, ми збалансуємо структуру виробництва. По-друге, ми людей направимо у ті сфери, де вони зможуть конкурувати. Головне, що ми людям даємо альтернативу і шанс не тільки продати землю, коли відкриється ринок, але й працювати на ній.
ЕФІР «РАНКОВОЇ СВОБОДИ» ПОВНІСТЮ:
