Доступність посилання

23 Липень 2017, Київ 07:37

Рекомендації до стратегії зовнішньої політики України писали з нуля – автор


Експерти Інституту соціально-економічних досліджень презентують «Рекомендації з підготовки Стратегії зовнішньої політики України» у Верховній Раді, Київ, 23 червня 2017 року

Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень підготували «Рекомендації з підготовки Стратегії зовнішньої політики України». Їх представив провідний експерт-міжнародник Інституту, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко. 24 червня документ презентували і обговорили за сприянням парламентського комітету з питань закордонних справ. Експертну дискусію також продовжать 24 червня.

Автор рекомендації наголошує – концепцію зовнішньої політики України доводиться писати просто під час кризи системи європейської безпеки і на тлі погіршення глобальної безпеки у світі. Одними з важливих факторів цієї кризи є російська окупація Криму і російська присутність у збройному конфлікті на сході України.

«Кількість збройних конфліктів росте, як і кількість держав, що беруть в них участь. Регіональні та двосторонні міждержавні конфлікти, внутрішні конфлікти із міжнародними наслідками характеризуються зростанням рівня напруги і зменшенням рівня довіри», – сказано в оприлюдненому документі. Рекомендації до стратегії писали з нуля, зазначає автор.

За словами Миколи Капітоненка, стратегія це не тільки план дій, але й також набір правил, які допомагають ухвалювати рішення. Без неї рішення будуть ухвалюватися ситуативно, без врахування глобальної картини. Подібні документи є в інших країнах світу, наголошує вчений. Зокрема в Сполучених Штатах подібні стратегії випускають регулярно, сказав Капітоненко Радіо Свобода. Зокрема й тому, що стратегії застарівають.

«В Україні вірять в деякі правила, зокрема справедливість, які існують на міжнародній арені, хоча внутрішня політика в нас доволі цинічна і жорстка. Краще вважати, що в наших міжнародних партнерів є власні інтереси, які вони втілюють у тому числі за наш рахунок», – наголосив експерт.

На думку авторів рекомендацій, сьогодні європейські спільні інститути не завжди можуть дієво реагувати на сучасні виклики, й відповіддю Євросоюзу може бути або фрагментація, або рух у бік традиційної політики альянсів із підсиленням складової безпеки.

Анексія Криму і агресія на сході є унікальними явищами – експерт

Україна може перетворитися на слабку державу, якщо не вирішить проблему інституційної слабкості, не знайде визнані і легітимні процедури практик суспільного життя. Йдеться і про розподіл влади, і про незалежність судів, і про громадянське суспільство.

У новітній історії немає аналогів того, що відбулося в Криму і на сході України в 2014 році, каже Капітоненко. На його думку, навіть після завершення конфлікту на Донбасі, роль і образ України у світі буде змінено.

Погіршення територіальної цілісності внаслідок окупації Криму Росією та підтримки нею незаконних збройних формувань на сході України – є головним зовнішнім викликом національної безпеки

«Погіршення територіальної цілісності держави внаслідок окупації Криму Росією та підтримки нею незаконних збройних формувань на сході України – є прямою загрозою та головним зовнішнім викликом національної безпеки, подолання якого – пріоритетне завдання зовнішньої політики», – наголошують автори «Рекомендацій».

На їхню думку, в умовах слабкості міжнародних інституцій та руйнування гарантій безпеки, Україна має залишити за собою право самостійно розставляти пріоритети та обирати засоби реалізації стратегії зміцнення безпеки.

Народний депутат і дипломат із багаторічним досвідом Борис Тарасюк нагадав, що в Україні є закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики, але стратегії немає.

Було ухвалено рішення про необхідність законодавчо закріпити пріоритети зовнішньої політики

«Немає закону, який би концептуально окреслював пріоритети зовнішньої політики України. Нещодавно в нас на комітеті проходили слухання з цього приводу і було ухвалено рішення про необхідність у цьому році законодавчо закріпити пріоритети зовнішньої політики. І ці рекомендації будуть дуже до нагоди під час підготовки цього закону», – наголосив заступник голови комітету з питань закордонних справ. Він також закликав і далі працювати над «Рекомендаціями», зокрема вносити в документ зміни по результатах експертної дискусії.

Головне в стратегії – це дії і тут мені їх не вистачає – дипломат

Цей документ не є стратегією, це тільки рекомендації до того, як цю стратегію розробляти, вважає політичний директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ Олексій Макеєв.

«У вас дуже сильна теоретична частина документа, ви вказуєте, де бачити загрозу. Але як дипломат-практик, я вважаю найголовнішими кроки і дії, які треба здійснювати, щоб досягти цілей українського народу. Цього поки в цьому документі немає», – наголосив дипломат. Він подякував експертам і висловив надію, що рекомендації допоможуть міністерству розробляти стратегію.

Експертам також закинули певну відірваність від реалій – замість географічних сусідів, зокрема Румунії, Польщі і Туреччини, міжнародники з Інституту говорять про Китай чи Індію як важливих бізнес і політичних партнерів України. Про це заявив помічник-консультант народного депутата України Ганни Гопко, генеральний консул України в Торонто, Канада, Андрій Веселовський.

Тут немає інформації про те, чим Україна цінна. Чому ми можемо бути для партнерів цікаві? Мають бути чіткі причини, чому ми їм можемо бути корисні

«Тут немає інформації про те, чим Україна цінна, чим Україна цікава. Чому ми можемо бути для партнерів цікаві? Мають бути чіткі причини, чому ми їм можемо бути корисні. Не тільки тому, що ми всередині стоїмо і створюємо проблеми», – зазначив Веселовський.

Двох експертів, представника Центру Разумкова Михайла Пашкова і головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Галину Яворську, засмутили занадто загальні формулювання – і відносно російської агресії, і відносно бажаного статусу України в Європі.

У висновках «Рекомендацій» експерти зазначають, що зовнішня політика орієнтуватиметься на нейтралізацію двох ключових загроз – ворожості Росії та інституційної слабкості. Вибір союзників і партнерів має бути прагматичним, відповідальним і сприяти послідовності зовнішньої політики.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG