Доступність посилання

25 Липень 2017, Київ 23:44

Політика депортації: за що вірмен, болгар і греків виселяли з Криму


Ілюстравне фото

27 червня 1944 року року радянська влада примусово почала виселяти з Криму греків, болгар, італійців і вірмен. Ці етноси НКВС звинуватив у масовому дезертирстві, колабораціонізмі й пособництві німецько-фашистським загарбникам. На засланні, за даними кримських істориків, опинилися приблизно 16 тисяч греків, понад 12,5 тисяч болгар і майже 10 тисяч вірмен.

Про причини й наслідки депортації в ефірі Радіо Крим.Реалії говоримо з кримським істориком і журналістом Крим.Реалії Сергієм Громенком.

‒ Наскільки тема депортації замовчувалася за радянських часів і вже за незалежної України? Чи вона була доступна історикам для вивчення?

‒ З одного боку, депортація вірмен, болгар і греків перебуває в одній зв'язці за ступенем замовчуваності з депортацією кримських татар. Тобто, в радянських підручниках, виданих до початку перебудови, про це немає ані слова. З іншого боку, на відміну від кримських татар, які вели активну боротьбу за повернення, представників вірмен, болгар і греків було так мало, що їхнього голосу було майже не чути. Радянська влада не бачила в них принципової загрози і тому не вживала додаткових заходів для стирання національної пам'яті про ці народи в Криму.

Сергій Громенко
Сергій Громенко

‒ Тоді навіщо їх депортували, якщо загрози не було?

Із метою підготовки до війни з Туреччиною брутальним способом були зачищені два плацдарми для майбутніх бойових дій: Крим і Кавказ

‒ Швидше за все, 1943 року Сталін на хвилі перших успіхів радянської армії в боротьбі з німцями вирішив, що настав час остаточно розв'язати питання з чорноморськими протоками ‒ Босфором і Дарданеллами. Для цього потрібно було перемогти у війні Туреччину, і з метою підготовки до війни брутальним способом були зачищені два плацдарми для майбутніх бойових дій: Крим і Кавказ.

‒ Виселили вірмен, греків і болгар ‒ можна сказати, представників тих країн, які в той час як раз не мали великих симпатій до Туреччини.

Зачистка Криму може бути квінтесенцією всієї політики Радянського Союзу щодо депортацій

‒ Це помилка сьогоднішнього дня. Болгарія на той момент була офіційним союзником нацистської Німеччини. І кримські болгари рано чи пізно потрапили б у м'ясорубку точно так само, як кримські німці й італійці ‒ просто тому, що їхня держава була союзна Гітлеру. З вірменами і греками ситуація складніша, але потрібно розуміти, що з висоти кремлівських веж різниці особливої немає. Якщо ухвалене рішення, щоб на прикордонних територіях ніхто, окрім росіян і українців, не жив, то виселяють усіх без розбору. З цієї точки зору зачистка Криму може бути квінтесенцією всієї політики Радянського Союзу щодо депортацій.

‒ Вірмен, болгар і греків виселяли не до Узбекистану, як кримських татар, а до інших регіонів СРСР. Чому?

‒ Точної відповіді в мене немає. Дивлячись на карту розселення, я можу тільки припустити, що радянській владі було не з руки, щоб усі виселені люди з одного регіону опинилися разом. До того ж, кримських татар вислали до Узбекистану в надії на те, що вони там асимілюються й не претендуватимуть на повернення ‒ нібито там близька культура й релігія. Болгари та греки з жителями Узбекистану точно б не асимілювалися.

‒ Де саме розселяли вірмен, болгар і греків?

‒ Марійська АРСР (нині Республіка Марій Ел), Кіровська область, Молотовська (зараз Пермський край), Свердловська область і Башкирська АРСР (тепер Башкортостан). Невелику групу чомусь заслали до Кемеровської області ‒ майже до південного Сибіру. Тут грали роль технічні можливості НКВС: скільки ешелонів виділити, куди їх краще перекинути.

‒ У вірмен була своя державність у складі Радянського Союзу ‒ Вірменська РСР. Чому їх не виселили туди?

‒ У самій Вірменії тоді йшли власні депортаційні процеси. У Вірменії з Грузією були труднощі з точки зору змішаного населення, вони робили насильницький розмін населенням. Тому вселяти частину вірмен, які розбурхуватимуть розповідями про своє виселення з Криму було визнано провокативним.

‒ Коли вірмени, болгари та греки були реабілітовані й отримали можливість повернутися до Криму?

Ніякої спеціальної постанови для вірмен, болгар і греків не було

‒ Реабілітація і право на повернення до Криму в цьому випадку ‒ дві абсолютно різні речі. Формально 1956 року був скасований режим спецпоселень, а 1967 року визнано, що звинувачення в масовому колабораціонізмі для жителів Криму було неправдою. Але при цьому вирішили, що повертатися до Криму нікому й нема чого. Кримські татари нібито вкоренилися в Узбекистані, а про інших просто не згадали. В індивідуальному порядку деяким сім'ям, які писали листи до МВС СРСР, дозволяли повернутися. Але ніякої спеціальної постанови для вірмен, болгар і греків не було.

‒ Чому зараз зменшується кількість греків і болгар у Криму? Я порівнюю результати українського перепису 2001 року й російського перепису 2014 року: греків було 3036, стало 2877, болгар ‒ 2282 і 1868. Що відбувається?

‒ По-перше, якась частина репатріюється ‒ тобто, отримавши можливість жити в Болгарії або Греції, люди виїжджають і до Криму вже не повертаються. По-друге, асиміляція. Молоді представники невеликих етносів, виходячи заміж або одружуючись із більш численним етносом, можуть втратити своє коріння. З такими темпами вони скоро стануть швидше рядками з книг, ніж живим прикладом.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Катерина Коваленко)

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG