Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 20:55

Поліція створила мобільні групи для протидії домашньому насильству в Україні. Підрозділ під назвою «Поліна» запрацював 12 червня в окремих районах Києва, Одеси та Сєвєродонецька Луганської області. Про старт проекту повідомила заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва.

Щоденно в Україні фіксують близько 348 таких фактів, а близько 60% жінок страждають від домашнього насильства на постійній основі, є постраждалі і серед чоловіків, написала вона у колонці для «Української правди».

Як саме працює «Поліна» та що включає цей проект, Радіо Свобода розпитало у Василя Богдана, заступника начальника відділу дільничних офіцерів поліцїї департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.

– Що таке «Поліна» та скільки правоохоронців залучено до цього проекту?

– «Поліна» – це поліція проти насильства. Цей проект стартував 12 червня. До складу мобільних груп входять працівники превенції – це дільничні офіцери поліції, працівники ювенальної превенції, слідство карного розшуку та віддалено – екіпаж патрульної поліції.

Чи проходили учасники мобільних груп спеціальні навчання? Як це відбувалося?

Василь Богдан
Василь Богдан

Поліцейські в складі перших пілотних груп пройшли додаткову підготовку

Учасники самих мобільних груп – працівники управлінь та відділів Національної поліції. Всі пройшли відповідну підготовку, зокрема, з протидії та реагування на факти вчинення насильства в сім’ї. Але поліцейські в складі перших пілотних груп пройшли додаткову підготовку та спеціалізоване навчання на базі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Це стало можливо завдяки підтримці міжнародних партнерів та колег ОБСЄ, ПРООН, «ООН Жінки» та Канадської поліцейської місії, експерти яких взяли участь у розробці та проведенні навчальних тренінгів для учасників мобільних груп.

Що відбувається після того, як група виїжджає на виклик? Як вона дізнається, що це – саме виклик щодо вчинення домашнього насильства?

Першим на місце події приїжджає екіпаж патрульної поліції, який з’ясовує усі обставини події

– Коли особа звертається на лінію 102, вона повідомляє обставини події. Сам оператор 102 вже кваліфікує, яке саме відбувалося правопорушення. А що стосується самої мобільної групи на факт вчинення домашнього насильства, то першим на місце події приїжджає екіпаж патрульної поліції, який з’ясовує усі обставини події. За наявності самого правопорушення виїжджає додатково офіцер поліції. Якщо під час цього правопорушення є дитина, яка є свідком або стосовно неї вчиняли правопорушення, то залучається працівник ювенальної превенції. Якщо є ознаки кримінального правопорушення, то залучаються фахівці з слідства та карного розшуку.

А що потім відбувається з людиною, яка потерпіла від насильства?

Успіхом у цій сфері можна назвати досягнення системи закритого циклу

– Успіхом у цій сфері можна назвати досягнення системи закритого циклу – коли особа отримує комплексний захист: оперативну реакцію після звернення на лінію 102, конфіденційність, професійних працівників, супровід до безпечної інфаструктури, надання потрібної медичної, психологічної та правової допомоги. «Поліна» – це фундамент для того, щоб у подальшому виявлення випадків домашнього насильства було своєчасним та дієвим завдяки чіткій взаємодії й алгоритму дій відповідних служб. Звичайно, вони будуть більш досконалими після ратифікації Стамбульської конвенції та ухвалення закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства».

– У Києві «Поліна» діє тільки в Дарницькому районі. Якщо факт насильства в сімˈї буде в іншому районі столиці?

Ми ухвалили рішення щодо запровадження такого проекту, щоб подолати ганебне явище як домашнє насильство

– Це не означає, що в інших районах ніхто не буде реагувати на випадки домашнього насильства. Будуть виїжджати патрульна поліція, групи реагування, слідчо-оперативна група. Будуть вживатися всі необхідні заходи. Проект «Поліна» – це проект мобільних груп, які комплексно підходять до вирішення проблеми саме домашнього насильства. Ми ухвалили рішення щодо запровадження такого проекту, щоб подолати ганебне явище як домашнє насильство.

– Чи є вже перші результати?

– Проект запущений 12 червня, тому рано говорити про конкретні результати.

Якщо говорити про ситуацію загалом: як багато звернень надходить на лінію 102 та наскільки ці проблеми вирішують?

Чи є регіональні особливості, на які потрібно зважати, коли йдеться про таку діяльність?

За пˈять місяців 2017 року до поліції надійшло понад 52 тисячі звернень щодо вчинення правопорушення в сімейному середовищі. Тільки 10% постраждалих від насильства звертаються до поліції

​– За пˈять місяців 2017 року до поліції надійшло понад 52 тисячі звернень щодо вчинення правопорушення в сімейному середовищі. Ця цифра з кожним роком потроху зростає. Але це не свідчить про те, що кількість правопорушень зростає, це свідчить про те, що сама проблема перестає бути латентною – вона виходить із тіні. Люди починають про це говорити. Тільки 10% постраждалих від насильства звертаються до поліції.

– Якщо говорити про Донецьку та Луганську області, де проходить фронтова зона, то особливості збройного конфлікту не можуть не впливати на ситуацію, пов’язану з домашнім насильством. На жаль, на людей негативно вливає наявність зброї, психологічні фактори.

– У цих областях більше звернень?

– Так не можна виміряти. Якщо люди, які отримали психологічні травми – ті самі бійці, коли вони повертаються додому, вони не можуть соціалізуватися, тому можливі випадки вчинення домашнього насильства. Це відбується як виняток, але ми не можемо не звертати на це увагу і такі факти є.

– Буває так, що об’єкт насильства забирає заяву, щоб зберегти сімˈю. Потім факт насильства повторюється. Чи можна це виправити силами Нацполіції?

Жертва вибачає свого кривдника, сподіваючись на примирення. Але за кожним таким примиренням приходить новий рецидив. Проблема актуалізувалася ще й у звˈязку з подіями на сході України

– Домашнє насильство – це злочин, але він підпадає під особливу категорію і потребує особливих підходів. Ми стикаємося з такими ситуаціями, що жертва вибачає свого кривдника, сподіваючись на примирення. Але за кожним таким примиренням приходить новий рецидив і щоразу він загострюється. Коли загострення досягає межі, ми маємо справу з складнішими наслідками: тілесні ушкодження, летальні випадки. Саме тому суспільство і поліція мають усвідомлювати, що про домашнє насильство не потрібно мовчати. Сьогодні ця проблема актуалізувалася ще й у звˈязку з подіями на сході України. Адже у збройному конфлікті є насильство, у тому числі і домашнє.

– Що роблять з людиною, яка вчиняє насильство?

Кривдники, які пройшли курс корекційної програми, більше не вчиняють домашнього насильства

– Спочатку проводять бесіду. Потім є такий захід, як направлення на корекційну програму. Кривдники, які пройшли курс корекційної програми, як показує статистики та дослідження більше не вчиняють домашнього насильства. Але його потрібно контролювати, щоб він (кривдник – ред.) пройшов цей курс.

– «ООН Жінки» зараз проводять інформаційну кампанію «Насильству немає виправдання», яка спрямована на підвищення обізнаності щодо того, чому гендерне насильство – це злочин і треба про нього повідомляти, серед громади і серед поліції – відповідно, як цьому протидіяти. Про це розповіла Радіо Свобода програмна координаторка українського представництва «ООН Жінки» Ольга Осауленко.

Найпершими, до кого звертаються, це, зазвичай, поліція

Ольга Осауленко: «Ми співпрацюємо із Міністерством внутрішніх справ і навчаємо нових поліцейських у Донецькій та Луганській областях саме протидії домашньому насильству та насильству щодо жінок поза родиною. Як показує статистика, найпершими, до кого звертаються, це, зазвичай, поліція, проте довіра до поліції, дійсно, ще не достатньо висока, і ми хочемо показати, що новообрана поліція, це – не каральний орган, а орган, який співпрацює з громадою на основі концепції «безпека в громаді». І ось таким чином ми сприяємо зв’язку громади з поліцейськими, для того, щоб вони могли обговорювати фактори безпеки в громаді, і спільно визначати, як на це вплинути».

– Як відбувається співпраця з громадою? Розкажіть більше про проект «Сусідська варта».

«Сусідська варта» – це складова моделі взаємодії поліції і громади

Василь Богдан: «Сусідська варта» – це складова моделі взаємодії поліції і громади. Вона покликана налагодити взаємодію мешканців будинків із поліцією для підвищення безпеки в громадах. Цілями зазначеного проекту є те, що громадяни зможуть повідомляти поліцію про проблеми у сфері безпеки та спільно з поліцією шукати вирішення для їх подолання. А поліція у плануванні своєї роботи з питань безпеки має враховувати думку самого населення. У Вінниці в такому проекту беруть участь 14 ОСББ. Наразі складаються відповідні карти безпеки територій таких обˈєднань. Додатково вживаються заходи щодо збільшення рівня поінформованості людей: що робить поліція та стан безпеки за місцем їх проживання.

– Яким чином і коли проект «Поліна» зможе працювати на території всієї України?

До середини 2018 року вся територія України буде забезпечена мобільними групами «Поліна»

– В планах – до середини 2018 року вся територія України буде забезпечена мобільними групами «Поліна».

Чи діють такі проекти в інших країнах?

– Ми вивчали іноземний досвід, але в тих країнах до проблеми насильства в сім’ї підійшли комплексно – одразу запровадили мобільні групи протидії домашньому насильству. В цих державах є окремі підрозділи, які запобігають вчиненню домашнього насильства. Ми вирішили йти поступово.

– Коли очікувати, що Верховна Рада розширить повноваження з приводу домашнього насильства?

– Вона розширить повноваження ухваленням закону України про протидію та запобігання домашнього насильства. Я не можу сказати, коли це буде.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG