Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 04:09

Як із закарпатським повидлом і гречкою потрапити на ринки Євросоюзу


Закарпатський фермер Павло Тізеш точно знає, як потрапити з якісною українською продукцією на європейські ринки. Чоловік працює з органічним сільськогосподарським виробництвом вже 12 років. Закарпатці та численні туристи знають ферму «Ботар» насамперед завдяки кучерявим свинкам-мангалицям – особливій угорській породі свиней. А також полюбляють фотографувати сірих рогатих корів, яких у господарстві близько сотні. На українському та європейському ринку еко-продукції Павло Тізеш знаний через великий продовольчий асортимент, в основі якого екологічно чисті ягоди та фрукти лісів та садів Закарпаття.

Саме з ягід закарпатський фермер Павло Тізеш починав свій вихід на європейські ринки. Останні 4-5 років експортує в ЄС зернові.

«Органічні зернові також продаємо на Європу: спельта (вид пшениці), гречка, ячмінь пивний і насіння конопель технічних. Спочатку починав продавати повидло в Угорщині, Австрії, потім перейшов на український ринок, – розповідає фермер. – Український ринок потребує теж еко-продуктів. Але останні 2-3 роки замовлення на продукцію зменшилися, у людей нема стільки грошей. Тому ми робимо повидло тільки під замовлення під торговою маркою «Пан Еко», і зайнялися експортом сировини».

Павло Тізеш
Павло Тізеш


Спельту із закарпатського Ботара охоче купує Німеччина та Італія. Гречку – Франція, підприємства з виробництва дитячого харчування. Насіння закарпатських конопель йде на виготовлення ліків.

Із спельти в Німеччині та Італії роблять макарони твердих сортів

«Із спельти в Німеччині та Італії роблять макарони твердих сортів, – пояснює Павло Тізеш. – Для подальшої переробки зерна потрібен млин, у нас нема такого виробництва. Тому закарпатцям легше готові макарони з Італії привезти назад».

До виходу на ринки ЄС готувалися два роки

До європейського ринку, за словами Павла Тізеша, господарство йшло близько двох років. Поки підготували документи, налагодили контакти, виконали необхідні умови європейських замовників.

«Ми маємо всі документи. Це і сертифікат по органіці з Угорщини, необхідні документи з біологічного контролю, а також українські сертифікати, необхідні для виробництва та постачання органічної сировини. Євросертифікат для митниці, ще кілька паперів, – перераховує фермер. – Цей шлях ми пройшли, можемо працювати».


Двічі на рік у господарство приїжджають експерти з ЄС для контролю. Перевіряють, в яких умовах утримується худоба, як вирощуються зернові. Потім – контрольні аналізи в лабораторіях як українських, так і за кордоном.

«Є певні вимоги, які стосуються виробництва органічної продукції. Наприклад, стільки можна вирощувати свиней на 1 квадратний метр, або корів не можна прив’язувати, вони вільно мають ходити. На одну корову має припадати 1 гектар землі тощо».

Федір Шандор, професор, експерт з питань туризму та екологічного місцевого виробництва вважає, що такі фермери, як Павло Тізеш, відважні люди.

«Якщо розширюєшся, то вже важко дотримати усі вимоги «еко». Адже у Європі екоферма – це, до прикладу, не більше 25 свиней, 50 курок чи 10 кроликів. Якщо більше – може вже йде про антибіотики та інші засоби, несумісні з екомаркуванням. Другий момент – важкі умови, гористість, кислотна вулканічна земля. Люди, якщо почали працювати на землі у нашій області, то треба їм відразу золоту медаль», – зазначає професор.

У пошуках нових ринків

Віднедавна Павло Тізеш розширив площі зернових і на територію Львівської області, там орендує 500 гектарів. Каже, що справу треба любити, жити нею, і не зразу налаштовуватися на прибутки.


Фермер поступово освоює нові напрямки виробництва екопродукції, наразі планує запускати виготовлення еко-йогуртів. І постійно розширює асортимент напоїв та повидла: терновий леквар (повидло) чи настоянка з конопель – це ще не найоригінальніші продукти. Шукає нові ринки, веде перемовини з латвійськими закупівельниками та знайомиться з такими ж закоханими у свою справу виробниками в Україні. Зокрема, налагоджує співпрацю з підприємством із виготовлення одягу з конопель, сам із задоволенням носить одяг, взуття та шкарпетки з цієї рослини.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG