Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 03:12

Київрада розгляне петицію щодо збереження історичної частини Поштової площі


Археологічні розкопки під Поштовою площею в Києві, 15 липня 2016 року

Олеся Біда

Петиція щодо захисту історичних артефактів і археологічних розкопок на Поштовій площі зібрала достатню кількість голосів. Активісти й археологи вимагають створити у підземеллі історичний музей. Натомість інвестор, який припинив фінансування досліджень, планує там встановити бетонну плиту та звести торговельний центр.

13 тисяч голосів за необхідних десяти зібрала петиція щодо захисту артефактів і археологічних розкопок на Поштовій площі. На думку її ініціатора й автора Акіма Галімова, це свідчить про небайдужість громадян до історичної пам’ятки міста. Адже розкопки опинилися під загрозою знищення. Там збираються звести торговельний центр.

Люди продовжують голосувати. Це показує, що їм це питання небайдуже. Вони хочуть його вирішити та зберегти те, що було знайдено на Поштовій площі
Акім Галімов

«За вихідні ми набрали тридцять відсотків від голосів за попередні три місяці. Зараз люди продовжують голосувати. Це показує, що їм це питання небайдуже. Вони хочуть його вирішити та зберегти те, що було знайдено на Поштовій площі», – розповідає Акім Галімов.

За словами Галімова, 25 липня заступник мера Києва доручив розробити відповідь на петицію. Вона має з’явитися за 10 днів і потребуватиме узгодження з її автором. Той каже, що погодиться лише на перегляд інвестиційного договору з забудовником.

Власне, припинення фінансування розкопок інвестором і стало причиною зупинки робіт у підземеллі. За дослідженнями інвестора, нині існує загроза повалення верхньої площі, розповідають у Київській міській державній адміністрації.

Інвестор зробив експертизу, в нього є висновок, якщо заглиблюватися глибше, то площа поїде. Тому вони хочуть цю плиту частково заливати, щоб не з’їхали конструкції
Олександр Никоряк

«Інвестор зробив експертизу, в нього є висновок, якщо заглиблюватися глибше, то площа поїде. Тому вони хочуть цю плиту частково заливати, щоб не з’їхали конструкції», – зазначає начальник управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Олександр Никоряк.

Активісти цьому дослідженню вірити не хочуть. І розповідають, що інвестору цей проект став невигідний. Адже археологи не збираються йти з історичного місця, а навпаки хочуть там створити власний музей. З кінця 2015 року їм вдалося знайти артефакти ХІ-ХІІ століть. Вони вказують на те, що це може бути місцем хрещення Київської Русі.

Михайло Сагайдак
Михайло Сагайдак

Топоніму Хрещатик не існувало. Але натомість існували Хрещатицькі ворота. І вони стояли тут, у цій частині нашого розкопу, що є прямою прив’язкою до хрещення Русі
Михайло Сагайдак

«Топоніму Хрещатик не існувало. Але натомість існували Хрещатицькі ворота. І вони стояли тут, у цій частині нашого розкопу, що є прямою прив’язкою до хрещення Русі», – каже археолог Михайло Сагайдак.

Зведення бетонної плити в історичному місці унеможливить існування як подальших розкопок, так і створення музею. Власне, цього і боїться громада.

І Я не знаю, як можна буде залишити в автентичному вигляді цю вулицю. Доведеться повзати по землі і археологам, і туристам, щоб пройти на давню вулицю
Аннабелла Моріна

«Вони обґрунтовують зведення плити тим, що конструкцію необхідно закріпити. Але ж тоді вона знищить горизонт. І я не знаю, як можна буде залишити в автентичному вигляді цю вулицю. Доведеться повзати по землі і археологам, і туристам, щоб пройти на давню вулицю», – каже голова «Громадського руху «Почайна» Аннабелла Моріна.

До того ж, активістка зазначає, що потрібно розірвати коло між інвесторами й археологами. Музей має стати відповідальністю міста. В управлінні охорони культурної спадщини зазначають, що єдиний проект, який вони отримували, довелося відхилити. У ньому площа музею становила лише сто квадратних метрів. Цього недостатньо для нормальної музеєфікації кварталів. Активісти ж кажуть, що до розробки нового проекту потрібно залучити професійних архітекторів, а не археологів.

У випадку, якщо не вдасться створити запланований інтерактивний музей, Сагайдак зазначає, що вони будуть вимушені зробити віртуальну версію закладу. Проте автор петиції сподівається на позитивну реакцію Київради.

Я хочу, щоб це був музей в самому історичному місці
Акім Галімов

«Я хочу, щоб це був музей в самому історичному місці. Щоб людина максимально могла побачити їх в цьому природному середовищі. Я хочу, щоб це був сучасний, інтерактивний музей», – каже Галімов.

Наприкінці 2016 року розкопки під Поштовою площею набули статусу пам’ятки місцевого значення.

Про те, що археологічні знахідки під Поштовою площею у Києві опинилися під загрозою через зупинку фінансування роботи археологів, журналістам програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») директор подільської археологічної експедиції Михайло Сагайдак повідомив ще у квітні.

У жовтні 2015 року розслідування програми «Схеми» виявило, що вбудова торгового центру у транспортну розв’язку на Подолі в Києві відбувається без землевідведення і загрожує зруйнувати унікальну археологічну знахідку.

«Урочисто відкрита, але ще не доведена до ладу Поштова площа стала одним із показових місць під час передвиборчої кампанії мера Києва Віталія Кличка, яку він наводив як приклад «реальної справи, що змінює столицю». Однак, схоже, добудова транспортної розв’язки стане швидше прикладом бездумного та недолугого руйнування історичних артефактів міста на догоду комерційним інтересам бізнесу, який має стосунок до минулої влади», – йшлося в розслідуванні журналістів.

Право будувати торговельні приміщення було надано у 2013-му ТОВ «Хенсфорд Україна» – фірмі, зареєстрованій за кілька місяців до оголошення конкурсу. Наразі телефони компанії вимкнені.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG