Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 14:51

25% кандидатів у судді Верховного суду мають проблеми з доброчесністю – експерт


Гості програми «Ваша Свобода»: Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності; Тетяна Ющенко, експерт програми реформування судових і правоохоронних органів Українського інституту майбутнього.

Визначилися кандидати в судді до ВСУ. Це вперше до найвищого судового органу країни суддів не призначають, а обирають на відкритому конкурсі. Чи будуть дійсно доброчесними нові судді Верховного суду України (саме такий термін використовувався при відборі кандидатів)?

Віталій Портников: Панове, як схема обрання суддів ВСУ гарантуватиме, що саме державні інтереси, інтереси судочинства будуть превалювати над клановими чи особистими інтересами?

Судді, до добору яких не причетні політики, гарантуватимуть незалежність суду, на них не поширюватимуться ніякі впливи

Тетяна Ющенко: Цей конкурс вперше відбувся не тільки в історії незалежної України, а на європейському просторі. Абсолютно відкритий, транспарентний принцип формування найвищого суду держави. Судді, до добору яких абсолютно не причетні політики, гарантуватимуть незалежність суду, на них не поширюватимуться ніякі впливи. Ця процедура була запроваджена на основі досвіду 45 країн світу.

Результати за два роки, коли перші судді розглядатимуть свої перші справи

Побачимо результати цього конкурсу десь за два роки, коли перші судді розглядатимуть свої перші справи. Зараз важко говорити про те, як цей суд себе проявить. Треба вести мову про надання громадянським суспільством ліміту довіри цьому суду в цьому складі.

Зі 100% людей ВСУ, 95% не працювали у ВСУ, з судів першої інстанції, адвокати, науковці

Зі 100% людей, які пройшли до ВСУ, потенційних нових суддів (не будемо списувати з рахунків Вищу раду правосуддя, бо останнє слово за нею) – 95%, люди, які не працювали у ВСУ, люди з судів першої інстанції, адвокати, науковці. Наприклад, є суддя-доброволець, снайпер, який боронив Донецький аеропорт. Він посів дуже високу позицію у рейтингу. Таким складом суду варто пишатися.

Роман Куйбіда: Була вимога громадянського суспільства – оновлення суддівського корпусу, зокрема через конкурси. Через конституційні зміни і новий закон «Про судоустрій і статус суддів» було запроваджено реорганізацію судової системи, зокрема її верхівки. Замість трьох вищих спеціалізованих судів і чинного Верховного Суду України створюється один суд на конкурсних засадах фактично з нуля. У конкурсі вперше змогли взяти участь науковці і адвокати поруч з суддями. Конкурс відбувся. Щодо оцінки – не такі однозначні, як хотілося б.

Роман Куйбіда
Роман Куйбіда

– Пані Ющенко, спеціалізовані суди припиняють своє існування, тобто не буде такої кількості різних вищих судів по Україні?

Тетяна Ющенко: Буде єдиний ВСУ. І найцікавіше – громадянин, який вважає незаконним рішення суду апеляційної інстанції, подає касаційну скаргу до ВСУ, а далі вона потрапляє до касаційного суду, відповідно до спеціалізації. Після цього ухвалюється відповідне процесуальне рішення. Така спрощена трирівнева система судів теж була вимогою українського суспільства. Допуск до перегляду рішень до ВСУ вирішували самі судді спеціалізованого суду. Було багато зловживань. Громадяни не могли достукатися до найвищої судової інстанції.

Тетяна Ющенко
Тетяна Ющенко

– Пане Куйбіда, наскільки враховувалися зауваження Громадської ради доброчесності?

Припинили участь у конкурсі 38%. 30 кандидатів, отримали негативні висновки. Робота пішла у смітник. Суспільної довіри до остаточно сформованого складу може й не бути

Роман Куйбіда: Певна частина висновків була врахована – кандидати припинили участь у конкурсі. Це невелика частина – третина, 38% були враховані. Але 25%, тобто 30 кандидатів, отримали від Громадської ради доброчесності негативні висновки. Робота, яку ми провели, частково пішла в смітник. Якщо кожен четвертий кандидат з висновку від Громадської ради доброчесності, то тут є загроза того, що достатньої суспільної довіри до остаточно сформованого складу може й не бути.

Але не потрібно забувати, що це не останній етап. Є ще Вища рада правосуддя, яка має можливість, зокрема на тій підставі, що призначення певного кандидата може підірвати суспільну довіру до суду, відхилити таку кандидатуру.

– Непрофесійний суддя може зробити таку фатальну помилку, яка позначиться і на долі конкретної людини, і на долі держави. Як бути з професіоналізмом під час таких конкурсів?

Роман Куйбіда: Професіоналізм вимірювався без Громадської ради доброчесності. Це тести – відповіді на запитання щодо питань права, другий етап тестування – виконання практичного завдання. Також Вища кваліфікаційна комісія застосовувала і психологічне тестування, яке не є публічним. Це певна діагностика. Як діагноз лікарський не афішують, так само і оцінка психологів не є публічною.

Аналізували «декларації доброчесності». У багатьох випадках кандидати вказували неправдиву інформацію

Ми ж мали справу з критерієм доброчесності й професійної етики. Йшлося про перевірку декларацій,зіставлення їх, порівняння з попередніми деклараціями. Ми аналізували так звані «декларації доброчесності». Це новий інструмент, коли суддя повинен був повідомити ( і кандидати так само) про свій досвід, пов'язаний, наприклад, з правдивістю якоїсь інформації, наприклад, з притягненням до відповідальності. У багатьох випадках встановлювали, що кандидати вказували там неправдиву інформацію.

– Довіра до судової системи в українському суспільстві, я сказав би, дорівнює нулю. Наскільки це обрання ВСУ змінить цю ситуацію з довірою?

Тетяна Ющенко: Треба враховувати, що ще дуже багато негативу звучить зі ЗМІ. Позитивні здобутки судової системи, як правило, залишаються непоміченими. До речі, судді, міжнародні експерти, коли приїздять до України, дивлячись на сайт Громадської ради доброчесності, дивуються: повністю вся інформація про кандидата на посаду судді найвищого суду в повному доступі (персональні дані, особисте життя)! У них немає такого рівня транспарентності. Україна в даному випадку дійсно є взірцем відкритості у цих процедурах. Я закликаю громадян України вірити.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG