Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 22:07

Знищити опозицію: як Китай зачищає Гонконг від демократії


Акція протесту під час Революції парасольок. Гонконг, 28 жовтня 2014 року (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

Перемога пропекінської Керрі Лам на непрямих виборах голови адміністрації Гонконгу обернулася трагедією для гонконгської демократії. Неповних п’ять місяців її врядування характеризувалися стотисячними протестами, акціями громадської непокори, дискваліфікацією депутатів Законодавчої ради, абсурдними кримінальними провадженнями, тюремними ув’язненнями активістів і катуваннями політиків. Вже ні для кого в світі не секрет: коли в ефірах азійського телебачення з’являється пані Лам із посмішкою на обличчі, її вустами керує особисто китайський президент Сі.

1 липня: день «Чорної баугінії»

На початку липня Гонконг відмічав дві події: двадцяту річницю возз’єднання з Китаєм та перший за період президентства візит до міста керманича КНР, Сі Цзіньпіна, який мав «коронувати» новообрану Керрі Лам на посаду голови адміністрації та зняти повноваження з її не менш одіозного попередника, Сі Вай Луна, відомого розгонами студентів під час Революції парасольок у 2014 році.

Акція протесту під час Революції парасольок. Гонконг, 28 вересня 2014 року
Акція протесту під час Революції парасольок. Гонконг, 28 вересня 2014 року

У цей же час молоді активісти на чолі з лідером Революції парасольок Джошуа Вонгом та депутатом Законодавчої ради Натаном Ло, а також іншими політиками, проводили мирну, однак кричущу акцію проти візиту Сі: вони обтягнули чорною тканиною статую Золотої баугінії – символу вічної єдності Гонконгу та КНР, встановленого комуністами у 1997 році. Звісно, в той день проходив ще багатолюдний продемократичний марш, проте саме «Чорна баугінія» найбільше обурила Сі, адже вона викривала лицемірну сутність політики Пекіну за 20 років возз’єднання.

Саме з 1 липня починається відлік активної зачистки гонконгської демократії, коли президент Сі особисто побачив силу місцевого протесту. Вже підвечір 1 липня більшість демократичних лідерів була заарештована поліцією майже на добу без надання жодних пояснень, проте незабаром їх відпустили.

Падіння свободи

За декілька тижнів після візиту Сі гонконгські суди розпочали сумлінно працювати на благо соціалістичному ладу. До вищих інстанцій надійшли позови прокурорів про дискваліфікацію ще чотирьох демократичних лідерів із лав Законодавчої ради, які сумарно набрали майже 200000 голосів на своїх округах (ще двоє були виключені раніше). Підстава – некрасиво зачитані депутатські присяги, в яких парламентарі зобов’язуються давати клятву на вірність КНР.

Не забувала й дратувати суспільство пропекінськими реформами й Керрі Лам з ініціативою заборонити викладання у закладах освіти кантонською, яка є рідною для гонконгців, та англійською мовами, і розпочати згортання західних освітніх стандартів на користь соціалістичним.

Апогеєм антикомуністичних настроїв стала реакція на інцидент із представником «Демократичної партії Гонконгу», Говардом Ламом, який був захоплений та катований китайськими спецслужбами за зв’язок з Лю Сяобо. Його жорстко побили в одному з багатолюдних кварталів Гонконгу, а потім всадили у стегна десятки скоб у формі хрестів. «За те, що ви тут християни», – пояснили злочинці. Правоохоронні органи міста ж заявляють: такого бути не може, все інсценоване демократами.

«Дітей, які не поважають дорослих, треба придушити!»

За період з липня по серпень Китай викликав найбільший рівень ненависті з моменту завершення Революції парасольок. Демократичні лідери все більше посилювали зв’язки зі США, де конгресмени почали підіймати питання введення санкцій проти КНР та висловлювати публічну підтримку Джошуа Вонгу. Сотні тисяч студентів і гонконгська інтелігенція все частіше виходили на протести, зростали рейтинги партій, які виборюють незалежність Гонконгу. Єдиним виходом для КНР залишалося позбутися «бешкетних дітей» і це треба було «зробити красиво».

15 серпня апеляційний суд виніс обвинувальний вирок тринадцятьом активістам, серед яких були демократичні лідери з різних політичних партій. Усі вони від 21 до 30 років. Десять із них ув’язнені на 13 місяців. Справа потрапила до апеляційного суду цікавим шляхом, адже розглядався склад правопорушення трирічної давнини, коли вищезазначені особи боролися проти незаконного будівництва під контролем Пекіна. Раніше суд першої інстанції призначив їм громадські роботи, проте три роки по тому прокурори несподівано вирішили, що цього замало і звернулися з апеляційною скаргою до суду з вимогою призначити більш тяжке покарання. Суд послухався.

Проте для світової спільноти справжнім землетрусом видався вирок 17 серпня, коли судді зачитали приблизно наступне: ув’язнити Джошуа Вонга (20 років) – на 6 місяців, Натана Ло (24 роки) – на 8 місяців, Алекса Чоу (26 років) – на 7 місяців. Аналогічно з попередньою справою, це провадження апеляційного суду було відкрито за скаргою прокурорів, що зажадали переглянути рішення суду першої інстанції за події часів Революції парасольок. Раніше хлопцям було призначено громадські роботи, які були давно ними відроблені, проте «покірні слуги Сі» визначили, що активісти «не виправилися і їх треба позбавити волі». Останній ніж у спину демократії був всаджений рішенням позбавити права Джошуа, Натана та Алекса займатися політикою, в тому числі балотуватися до Законодавчої ради, строком на 5 років. Не виключено й те, що протягом цих місяців будуть відкриті нові кримінальні провадження та строк покарання буде збільшений за сукупністю вироків. Окрім цього, Джошуа Вонга, який ще не досяг повноліття (21 рік), було доставлено в дитячу колонію. За свідченнями колишніх працівників цієї в’язниці, умови у ній далекі від адекватності, а наглядачі спеціалізуються на психологічному знищенні ув’язнених.

До кінця серпня очікуються ще десятки судових рішень проти демократичних лідерів та посередніх активістів. Всього під приціл гонконгського «правосуддя» потрапило близько 100 осіб за свою політичну діяльність.

Уряд в особі Керрі Лам називає це тільки початком.

Нобелівська премія миру для Джошуа, Натана та Алекса

Наступного дня після оголошення вироків західна медіа-сфера заговорила про можливість номінації хлопців на Нобелівську премію миру, а міжнародна організація Amnesty International розпочала розгляд питання про надання їм статусу в’язнів совісті.

Директор китайського підрозділу правозахисної організації Human Rights Watch Софі Річардсон заявила: уряд Гонконгу не мав права переслідувати активістів за мирні протести, зазначивши, що мета цих вироків – позбавити молодих політиків пасивного виборчого права та придушити антикомуністичні процеси.

Десятки урядовців і парламентарів з усього світу підписують листи на підтримку хлопців, а члени спеціальної комісії з питань Китаю Конгресу США прямо назвали це «знищенням демократичного руху шляхом втручання Китаю у діяльність гонконгських органів».

Посилення зацікавленості Заходу в гонконгських демократах стає новою тенденцією. Проте світові необхідно зрозуміти: там де закінчується діяльність топ-демократів Гонконгу, починається людська доля молодих хлопців і дівчат, які найбільше за все цінують свободу.

Артур Харитонов – президент ГО «Ліберально-демократична ліга України»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG